Постанова від 23.02.2026 по справі 380/9952/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року

м. Київ

справа №380/9952/24

адміністративне провадження № К/990/14634/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,

судді: Берназюк Я.О., Чиркін С.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року (прийняту у складі головуючого судді Пліша М.А., cуддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.) у справі № 380/9952/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо обмеження позивачу з 01 березня 2023 року сумою 1500 грн розміру збільшеної пенсії, перерахованої з метою її індексації відповідно до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168);

- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до правових приписів Постанови № 168 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року відповідач протиправно обмежив сумою 1500 грн виплату до основної пенсії при проведенні індексації у 2023 році, установленої Постановою № 168. Вважає, що застосування ГУ ПФУ у Львівській області такого обмеження є неправомірним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) як нормативний акт, що має вищу юридичну силу та не містить положень щодо обмеження розміру індексації пенсії. Суди вказали, що абзац другий пункту 10 Постанови № 168, щодо обмеження максимальної величини індексації розміром 1500 грн, прямо суперечить Конституції України та Закону № 2262-ХІІ, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» 05 жовтня 2000 року № 2017-III від (далі - Закон № 2017-III), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року. Суди попередніх інстанцій зазначили, що дії пенсійного органу в частині обмеження відповідних виплат є протиправними, а обмеження індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

3. Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в судових рішеннях, які оскаржуються застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23, від 07 червня 2024 року у справі № 420/25804/23, від 31 липня 2024 року у справі № 380/27728/23, у яких Верховний Суд зазначив, що вимоги Уряду щодо застосування положень абзацу другого пункту 10 Постанови № 168 про обмеження розміру індексації спрямовані на досягнення балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав особистості. Такі вимоги не суперечать висновку щодо неприпустимості обмеження загального розміру пенсії, так як стосуються лише суми підвищення, що проводиться на підставі спеціальної Постанови № 168.

Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі № 380/9952/24 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу ГУ ПФУ Львівській області не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію, відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Позивач звернувся із запитом про перерахунок індексації до пенсії з 01 березня 2023 року.

Листом ГУ ПФУ у Львівській області від 18 квітня 2024 року повідомлено, що з 01 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови №168 від 24 лютого 2023 року, сума індексації пенсії становить 1500 грн.

Не погодившись із такими діями відповідача та вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено розмір збільшення пенсії граничною сумою 1500 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої та другої статті 341 КАС України відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

7. Згідно із положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

9. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

10. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень суб'єктів владних повноважень.

11. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

13. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

14. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

15. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

16. Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

17. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

18. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію, відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

19. Внаслідок проведеного перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до Постанови № 168, розмір індексації обмежено відповідачем граничним розміром 1500 грн.

20. Відповідач зазначає, що таке обмеження є законним та відповідає положенням абзацу дгугому пункту 10 Постанови № 168.

21. Водночас позивач стверджує, що застосування вказаного положення є незаконним і значно обмежує його право на належний розмір пенсії.

22. Отже, в межах розгляду даної справи потрібно перевірити правомірність застосування відповідачем при здійсненні позивачу перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до пунктів 1- 7 Постанови № 168, обмеження збільшення пенсії (індексації) граничним розміром 1500 грн, що передбачено абзацом 2 пункту 10 цієї постанови.

23. Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

24. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XI, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, а індексації розміру пенсій - положення статті 64 Закону № 2262-XII.

25. Статтею 64 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) було визначено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

26. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282), відповідно до його преамбули, визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

27. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

28. Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

29. Обов'язковий характер індексації визначається також статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2017-III).

30. У вказаній статті зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

31. Частиною другою статті 19 Закону № 2017-ІІІ також встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

32. Колегія суддів, аналізуючи зазначені вище положення, доходить висновку, що індексація доходів це одна з державних гарантій, метою якої є підтримання достатнього життєвого рівня громадян та їх купівельної спроможності в умовах зростання цін.

33. Індексація має спеціальний статус виплати державою у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, що не мають разового характеру, зокрема, пенсії, а тому, є невід'ємною складовою частиною сум при розрахунку пенсії, що призначена, зокрема військовослужбовцям.

34. Подібний висновок на підставі аналізу зазначених вище положень викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 580/1974/23, від 11 березня 2024 року у справі № 240/1472/23, від 28 березня 2024 року у справі № 420/5470/23.

35. Підстави проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

36. Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

37. Відповідно до пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

38. Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100%

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

39. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не має перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

40. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

41. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

42. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у 2019 році Урядом, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, запроваджено Порядок № 124 та встановлено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

43. Щодо особливостей індексації пенсійних виплат у 2023 році колегія суддів вказує наступне.

44. Пунктом 3 розділу Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX (далі - Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

45. Пунктом 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV та стаття 64 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

46. Суд зауважує, що на момент здійснення позивачу спірного перерахунку пенсії та на момент розгляду цієї справи, вказані вище положення Закону № 2710-IX є чинними та неконституційними не визнавалися.

47. Таким чином, Законом № 2710-IX делеговано Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.

48. Так, з метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

49. Пунктом 2 постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

50. У свою чергу, пунктом 10 Постанови № 168 установлено, що:

- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1- 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

51. Отже положеннями абзацу 2 пункту 10 постанови № 168 визначено граничний розмір індексації пенсії, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку на виконання пунктів 1- 7 цієї постанови з 1 березня 2023 року пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 не може бути більшою ніж 1500 грн.

52. При цьому також зазначено що коефіцієнт збільшення застосовується до розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

53. Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

54. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.

55. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

56. Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.

57. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.

58. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

59. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

60. Такі положення Указу Президента України № 69/2022 в повній мірі кореспондуються з абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

61. Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, в якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у КМУ права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

62. Крім того, колегія суддів зазначає, що у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України також зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

63. Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.

64. Таким чином, враховуючи те, що пенсія позивача з 01 березня 2023 року проіндексована в розмірі 1500 грн, що відповідає абзацу 2 пункту 10 постанови № 168, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з березня 2023 року без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями.

65. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07 червня 2024 року у справі № 420/25804/23 та від 13 червня 2024 року у справі № 120/14637/23, від 24 жовтня 2024 року у справі № 440/3462/24, від 12 лютого 2025 року у справі № 200/6083/23.

66. Отже, доводи ГУ ПФУ у Львівській області щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

68. Частинами першою, четвертою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

69. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проте неправильно застосували норми матеріального права і, як наслідок, дійшли помилкових висновків, касаційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області потрібно задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року скасувати, а за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову ОСОБА_1 .

70. Оскільки Верховний Суд приймає постанову на користь суб'єкта владних повноважень, немає підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 380/9952/24 скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін

Попередній документ
134291900
Наступний документ
134291902
Інформація про рішення:
№ рішення: 134291901
№ справи: 380/9952/24
Дата рішення: 23.02.2026
Дата публікації: 24.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (23.02.2026)
Дата надходження: 10.05.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії