Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1305/26
Номер провадження 1-кс/711/443/26
17 лютого 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференцзв'язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000668 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисянка, Лисянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у званні «солдат», водія - номеру обслуги зенітної ракетної обслуги стартового відділення зенітної ракетної батареї, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 КК України, -
Прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без можливості внесення застави, строком на 60 днів.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , 22 вересня 2025, близько 16 год. 30 хв. перебуваючи на відкритій ділянці місцевості за адресою вул. Площа Миру, 21, с-ще Лисянка, Звенигородського району, Черкаської області, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел спрямований на позбавлення життя потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, наніс один удар ножем в праву ділянку шиї потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав поранення правої бокової поверхні шиї у вигляді: рани на правій бічній поверхні шиї, ушкодження поверхневих та глибоких м'язів шиї справа, ушкодження артерій та вен шиї справа, ушкодження блукаючого нерва та ушкодження правої частки щитоподібної залози.
Після отримання даних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 був госпіталізований до медичних закладів, де 24.09.2025, о 15 годині 17 хвилин, настала смерть останнього.
Відповідно до висновку експерта №03-01/1310 - причиною смерті ОСОБА_6 є колото-різане поранення правої бокової поверхні шиї з ушкодженням правої яремної вени, правої загальної сонної артерії та їх гілок, що супроводжувалось масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечою та привело до гострої крововтрати та розвитку геморагічного шоку.
Відомості про подію 22 вересня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250000000668 з попередньою кваліфікацією за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та відразу ж розпочато досудове розслідування.
22.09.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
23.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та 26.09.2025 повідомлено про зміну підозри на ч.1 ст.115 КК України.
24.09.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського РС м. Черкаси відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
19.11.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського РС м. Черкаси відносно ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 23.12.2025, який в подальшому продовжений до 19.02.2026.
13.02.2026 досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершено та обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлено до Лисянського районного суду Черкаськоъ області, однак станом на 16.02.2026 підготовче засідання в даному кримінальному провадженні ще не призначене.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме протоколами оглядів, показаннями свідків, висновками судових експертиз.
Згідно вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно військовою службовою особою Збройних Сил України, який зобов'язаний показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), піклуватися про підлеглих, дбати про здоров'я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення, бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності, постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права, неухильно дотримуватися положень Конституції України, а також, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Більше того, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо її винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.
За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов'язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 утриманців не має, має належний стан здоров'я та проходить військову службу, у зв'язку з чим, може бути переведений/відряджений до інших регіонів країни для виконання завдань військової служби.
Крім того, після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_4 , вжив вичерпних заходів до приховування слідів кримінального правопорушення та з місця вчинення злочину зник.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність суворого покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, санкція яких передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років (особливо тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме змогу незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на: свідків - понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій та затримання останнього, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні показання щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз та фізичного насильства, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження та судового розгляду, зокрема в частині відмови надання ним показань або зміни показань.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК
України, а саме незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а саме переховування від органу досудового розслідування та суду, спілкування підозрюваного із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Однак, відповідно до положень п.п.1, 2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК - у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000668 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. 13.02.2026 досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершено та обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлено до Лисянського районного суду Черкаської області, однак станом на 16.02.2026 підготовче засідання в даному кримінальному провадженні ще не призначене. Просить задовольнити клопотання в порядку ч.6 ст.199 КПК України.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, враховуючи відкриття матеріалів, початок ознайомлення та оголошену підозру за тяжкий злочин.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000668, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
22.09.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
23.09.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
26.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
24.09.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси справа №711/8795/25) відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 20.11.2025 включно з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
14.11.2025 постановою керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців тобто до 23.12.2025, у зв'язку з необхідністю долучення до матеріалів кримінального провадження висновків судово-медичної експертизи, висновку судової психолого-психіатричної експертизи, висновків трьох молекулярно-генетичних експертиз, а також необхідності виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність, вирішення питання щодо кінцевої кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_4 та оголошення йому кінцевої підозри, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, виконанні вимоги ст.ст.290-292 КПК України.
19.11.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси справа №711/10809/25) продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.12.2025, без визначення розміру застави.
19.12.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси справа №711/11903/25) строк досудового розслідування кримінальному провадженні продовжений до 23.02.2026.
22.12.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси справа №711/11899/25) продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2026, без визначення розміру застави.
13.02.2026 досудове розслідування вказаного кримінального провадження завершено та обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлено до Лисянського районного суду Черкаськоъ області, однак станом на 16.02.2026 підготовче засідання в даному кримінальному провадженні ще не призначене.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.ч.1, 3 ст.197 КПК України).
Згідно положень ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_4 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, а сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для застосування/продовження запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України, встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з цим, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінивши матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження №12020250000000668 є необхідність у продовженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме можливості обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри, існуючі ризики у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , в сукупності надають достатні підстави для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
Будь-яких даних, що за станом здоров'я чи з інших причин обвитнувачений ОСОБА_4 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора сторонами не надано, а слідчим суддею не встановлено.
Разом з цим, з урахуванням положень п.1 та п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на більш м'який у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого засідання дає право прокурору звернутися із відповідним клопотанням не пізніше п'яти днів до закінчення дії попередньої ухвали. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. Вказане дає можливість, у разі такої необхідності, забезпечити дотримання застосування запобіжного заходу після закінчення досудового розслідування, але до моменту проведення підготовчого засідання у суді при аргументуванні необхідності продовження застосування запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, тобто до 17.04.2026 включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали негайно вручити обвинученому, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Строк дії ухвали визначити до 17.04.2026, включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.02.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1