Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/330/26
Номер провадження2/711/981/26
23 лютого 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
13 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, що укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №1445, а.с.3-4).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 14 листопада 2015 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичевського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №739.
Перебуваючи в шлюбі, в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позову, протягом останнього року стосунки з чоловіком розладилися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Вже тривали час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами; фактично сім'я припинила своє існування. На даний час, сторони проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних відносин не підтримують.
Підсумовуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 14.11.2015 з відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 23 лютого 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.15-16).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, що призначено о 08 год 30 хв 23 лютого 2026 року, не з'явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця її проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви, що повернулася до суду 05.02.2026 з підстав адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомленням учасника справи про день, час та місце розгляд справи в розумінні п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.20).
Водночас, 23 лютого 2026 року через канцелярію суду, позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій зазначила, що розгляд справи слід проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечила проти заочного розгляду справи, а також виявила волю на залишення їй прізвища після розірвання шлюбу « ОСОБА_4 » і не стягнення з відповідача судових витрат (вхідний №7426, а.с.35).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 23 лютого 2026 року о 08 год 30 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим, 23 лютого 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 ») та відповідач ОСОБА_2 14 листопада 2015 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №739, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14.11.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області (а.с.5).
Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 28 листопада 2017 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Аналогічні роз'янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом з'ясовано, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не подав до суду заяви про надання строку на примирення, тобто не виявив волі на продовження перебування у шлюбі з позивачем.
Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача і відповідача та збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди одного з них (у конкретному випадку позивача) на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.
Суд дійшов висновку, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і спільне надалі життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач, у заяві про розгляд справи у відсутність позивача (вхідний №7426, а.с.35), виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №2.495606263.1 від 19.01.2026 (а.с.14) позивачем, за подання даної позовної заяви до суду, сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Водночас, приймаючи до уваги заяву позивача про залишення судових витрат за позивачем (вхідний №7426, а.с.35), суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №739.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 23 лютого 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко