Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/254/23
Провадження № 6/711/50/26
23 лютого 2026 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 711/254/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
20.02.2026 заявниця ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Нестерко І.О., звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 711/254/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заяву обґрунтовано тим, що виконавчий лист, виданий 03.09.2023 на підставі рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, було втрачено.
Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2026, заяву передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявниці без розгляду з огляду на таке.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з пунктом 62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції серед іншого є: розрахунковий документ про оплату послуги, поштового зв'язку.
Водночас, у відповідності до пункту 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Із наведених норм випливає, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами іншим справи (провадження) може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Адвокатом Нестерком І.О. на підтвердження факту надіслання заяви надано лише копію фіскального чека АТ «Укрпошта» № 1800100766205 від 20.02.2026 без опису вкладення, що позбавляє суд можливості встановити вміст поштового відправлення та адресу, за якою воно було спрямоване боржнику ОСОБА_2 .
Оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про видачу дубліката судового наказу, то необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010).
У відповідності до частини 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи, що представником заявниці не надано належних доказів надіслання заяви іншим учасникам справи, заява підлягає поверненню заявниці без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 183, 353, 442 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 711/254/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - повернути заявниці без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була врученою у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Г. В. Булгакова