Справа № 698/18/26
Провадження № 3/698/9/26
13 лютого 2026 р. Суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Баранов О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД №1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає по АДРЕСА_1 за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Калинопільського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2025 року серія ВАД №473508, 14.11.2025 року близько 13-20 год., ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру, а саме виражався на адресу потерпілої нецензурною лайкою, здійснював поштовхи руками та обмежував у доступі до будинковолодіння, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Виконуючи положення ст. 278 КУпАП про підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до норм чинного КУпАП, суддя вирішує справу за обставинами, суттю та наслідком правопорушення, які викладені у протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 дії останнього кваліфіковано за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Диспозиція ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 або ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Суддя наголошує, що єдиним документом, який би надав можливість встановити кваліфікуючу ознаку повторності вчинення особою правопорушення протягом року, є рішення (постанова) суду, яка набрала законної сили.
Суддя звертає увагу, що суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, з огляду на те, що потерпіла ОСОБА_2 відмовилась від надання письмових пояснень, приходжу до висновку, що за матеріалами даної справи неможливо встановити вину, чи її відсутність, у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи те, що складений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства, а також відсутні належні та допустимі докази накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 протягом року за ч.1 або ч.2 ст.173-2 КУпАП, суддя позбавлений можливості повно та об'єктивно з'ясувати обставини даної справи і розглянути її згідно вимог КУпАП.
Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП слід повернути до СПД №1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області для належного доопрацювання.
Керуючись ст.ст. 1, 7, ч. 3 ст.173-2, 221, 254, 256 КУпАП, суддя, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП повернути до СПД №1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області для належного доопрацювання.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Баранов О.І.