Справа № 571/128/26
Провадження № 1-кп/571/109/2026
іменем України
23 лютого 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42023182220000076 від 13.11.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова середня, не працюючого, одруженого, на утриманні 6 неповнолтніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він точної дати та час судовим слідством не встановлено, але не пізніше 13 листопада 2023 року, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою її самовільного використання у власних цілях, в порушення положень ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, ст.34,36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», самовільно захопив земельну ділянку сільськогосподарського призначення (частину земельної ділянки площею 0,25 га) з кадастровим номером 5625082600:03:003:0040, що відноситься до земель Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області.
В подальшому, ОСОБА_3 не маючи жодних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, не переконавшись в правомірності своїх дій (без отримання попереднього дозволу чи погодження із замовником робіт та власником земельної ділянки), за допомогою власних засобів та залучених сторонніх осіб, які не діяли за попередньою змовою групою осіб або співвиконавці, які не були обізнані про відсутність належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю та її державної реєстрації, а також відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, самовільно здійснив будівництво житлового будинку розміром 7,16х6,06х8,6х13,6 м та льох (погріб) розмірами 3х6 м які є об'єктом нерухомого майна, на частині земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5625082600:03:003:0040, що відноситься до земель запасу Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області.
В результаті чого, ОСОБА_3 самовільно без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, а також відповідних документів на будівництво капітальних споруд, зайняв частину земельну ділянку 5625082600:03:003:0040 на якій самовільно побудував будівлі та споруди, тим самим заподіяв Березівській сільській раді шкоду на суму 5764,21 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.197-1 КК України, як самовільне будівництво будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
09 лютого 2026 року захисник обвинуваченого подав клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України та закриття кримінального провадження.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в пред'явленому обвинуваченні, щиро покаявся, та активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, обвинувачений раніше не судимий, інших правопорушень не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, де характеризується виключно позитивно, сім'ю, в якій станом на сьогоднішній день 6 неповнолітніх дітей, кримінальне правопорушення за яким ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності, у відповідності до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, повністю добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду та усвідомив протиправність вчинених ним дій та жалкує про їх скоєння.
Зазначив, що самовільне будівництво було розпочато 30 років тому назад його батьками, коли ОСОБА_3 був ще малолітнім (13 років), однак станом на момент повідомлення останньому про підозру за ч.3 ст.197-1 КК України, самовільно зайнята земельна ділянка та самовільне будівництво були узаконені ним, що підтверджується відповідною державною реєстрацією вказаних об'єктів нерухомості в реєстрі речових прав.
Захисник вважає, що у даній справі наявні всі підстави для звільнення ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, від відповідальності на підставі ст.48 КК України, оскільки на час судового розгляду відбулись такі позитивні зміни, які свідчать що вчинене ОСОБА_3 діяння вже не є суспільно небезпечним та останній перестав бути суспільно небезпечною особою. Перешкоди для застосування ст.48 КК України у даному кримінальному провадженні - відсутні.
Покликаючись на норми КПК, практику Верховного Суду, просить звільнити ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки (ст.48 КК України), а кримінальне провадження №42023182220000076 від 13.11.2023 закрити.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника та повідомив, що повністю визнає свою провину, щиро розкаюється у вчиненому. Просить звільнити його від кримінальної відповідальності з підстав, зазначених у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_4 вважає клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України мотивованим та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За приписами ч.4 ст.286 КПК України якщо під час судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12«Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
За приписами ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді від штрафу в розмірі однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Отже, інкримінований обвинуваченому злочин відноситься до нетяжких.
Даний злочин не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень чи кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно довідки УІАП ГУНП в Рівненській області №54-10012026/56017 від 10.01.2026, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Згідно матеріалів кримінального провадження, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5625082600:03:003:0040, площею 0,25 га, на підставі рішення Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 13.09.2024 №1389 передано у власність ОСОБА_3 , з присвоєнням кадастрового номера 5625082600:03:003:0044.
Крім того, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 5625082600:03:003:0044.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні всі обов'язкові умови, передбачені ст.48 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 9844,64 гривні суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 ..
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. 48 КК України, ст. ст.284-286, 288, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №42023182220000076 від 13.11.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 9844,64 (дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 64 копійки.
Речові докази відсутні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1