Справа № 240/23730/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
23 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ГУ ПФУ в Миколаївській області) в якому просила:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити та виплачувати позивачу з 20.09.2024 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 3 роки відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підстави заяви про призначення пенсії від 16.10.2024;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 15 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, видане 19.08.2002 Запорізькою обласною адміністрацією
Після досягнення 60 річного віку, 16 жовтня 2024 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою та документами про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 3 роки відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 01.11.2024 №0600-0216-8/138514 повідомило позивачку, що за принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду у Миколаївській області та за наслідками розгляду прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 24.10.2024 №084250003636.
Відповідно до наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області копії рішення про відмову у призначенні пенсії та всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову, позивачка до заяви про призначення пенсії 16 жовтня 2024 року додала: довідку про перебування членом колгоспу із відомостями про кількість відпрацьованих вихододнів від 12.09.2024 за №36, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.11.2023 №1815-7002110771, виданої Овруцькою міською радою, індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5, копію картки платника податків РНОКПП НОМЕР_1 , копію паспорта серії НОМЕР_2 , форму РС право, свідоцтва про шлюб та про народження дітей, копію трудової книжки НОМЕР_3 та трудову книжку колгоспника НОМЕР_4 , про що складена відповідна розписка повідомлення про прийняття заяви та документів від 16.10.2024 року за №2746, долучена до заяви про призначення пенсії.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (Закон № 796-XII).
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені ст.55 Закону № 796-XII.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 не менше 31 року.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-ХІІ передбачено, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Отже, право на застосування положень статті 55 Закону України №796-XII щодо виходу на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку мають лише ті особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років, і вказана обставина повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Пунктом 4.7 розділу ІV цього Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно пп. 7 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Таким чином, факт проживання та роботи особи у зоні гарантованого добровільного відселення засвідчується, зокрема, довідками.
При цьому, довідка Овруцької міської ради від 06.12.2023 №11-839, на яку посилається позивачка для підтвердження проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, не була нею додана до заяви від 16 жовтня 2024 року про призначення пенсії, з якою вона зверталась до пенсійного органу, а відповідно, пенсійним органом не надано оцінку даному документу при розгляді заяви позивачки про призначення пенсії та прийнятті оскаржуваного рішення.
В свою чергу, посилання позивачки щодо відмови працівника пенсійного органу долучити довідку Овруцької міської ради від 06.12.2023 №11-839 та посвідчення позивачки є безпідставними, оскільки позивачка власноручно заповнювала заяву про призначення пенсії та перелік документів які додаються до заяви, тому не була позбавлена можливості відобразити усі документи, які на її думку мали бути досліджені відповідачем при розгляді її заяви або зазначити у цьому переліку про те, що працівник пенсійного органу відмовився у прийнятті окремих документів. Заява та перелік документів доданих до заяви не містить відомостей, що такі документи надавались позивачкою до відповідача або відмову у їх прийнятті.
За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, при розгляді заяви позивачки про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку та наданих нею документів, було позбавлене можливості надати оцінку доказам, які підтверджують право позивачки на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 3 роки.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, у зв'язку з відсутністю у позивачки необхідного страхового стажу.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що позивачка не позбавлена права повторно звернутися до пенсійного органу та надати повний перелік документів.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.