Справа № 120/2295/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
23 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. В обґрунтування позву зазначає, що відповідачем в неповному обсязі здійснено виплату одноразових видів грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
3. 8 січня 2026 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
4. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частини НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2015 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
5. Зобов'язано НОМЕР_4 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році; грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2018 роках; щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
6. Апелянт НОМЕР_4 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
7. Апелянт зазначив, що індексація грошового забезпечення не має постійного характеру, відповідно, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення. Також вказав, що підйомна допомога, грошова допомога на оздоровлення та винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення. На думку апелянта, останній правомірно не включив індексацію грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення позивача, розраховуючи його допомогу на оздоровлення, виплачену у 2015 - 2018 роках, підйомну допомогу, виплачену у 2015 році та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині перерахунку вказаних виплат.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
9. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 листопада 2024 року №924-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 .
10. Як зазначає позивач, 11.12.2024 військовою частиною НОМЕР_5 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 26 868,53 грн., що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ Приватбанк.
11. Під час проходження військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ), позивачу було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у березні 2015 року у розмірі 4521 грн. та у грудні 2015 року у розмірі 4533 грн., грошової допомоги на оздоровлення у березні 2015 року у розмірі 4521 грн., у липні 2016 року у розмірі 5198 грн., у лютому 2017 року у розмірі 5198 грн., у січні 2018 року у розмірі 5280 грн.
12. З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата підйомної допомоги за 2015 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки, яка нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
13. Окрім того, як видно з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 рр., у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889).
14. З огляду на те, що вказаний період місячне грошове забезпечення позивача не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, проведено відповідачем, виходячи із не проіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА , АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
15. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ).
16. Відповідно до абзацу першого пункту першого статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
17. Частина друга цієї ж статті передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
18. Пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-XII визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
19. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
20. Згідно з п.30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (далі - Інструкція №260, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
21. Крім того, за змістом п. 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
22. Пунктом 38. Інструкції №260 визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
23. Приписами Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 унормовано, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі для військовослужбовців.
24. Під час вирішення питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та порядку №1078.
25. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
26. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.
27. Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
28. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
29. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
30. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
31. Апеляційний Суд звертає увагу, що виплата виплату підйомної допомоги у березні 2015 року у розмірі 4521 грн. та грудні 2015 року у розмірі 4533 грн., грошової допомоги на оздоровлення у березні 2015 року у розмірі 4521 грн., у липні 2016 року у розмірі 5198 грн. у лютому 2017 року у розмірі 5198 грн., у січні 2018 року у розмірі 5280 грн. підтверджена матеріалами справи і не заперечується відповідачем.
32. З вищенаведених норм законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, випливає, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення як розрахункова величина під час нарахування та виплати, зокрема грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.
33. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати підйомної допомоги за 2015 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться їх розрахунок, індексації грошового забезпечення.
34. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова №889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
35. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №16 Постанову №889 доповнено новою нормою, згідно з якою, виплата винагороди поширюється на всіх військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування займаних ними посад.
36. З огляду на викладене, слід дійти висновку, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру щомісячної грошової допомоги на оздоровлення грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні є місячне грошове забезпечення.
37. Апеляційним Судом встановлено, що за період служби у військовій частині позивачеві виплачувалась щомісячна грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
38. Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція №595). Пунктом 8 інструкції №595 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
39. Інструкція №595 втратила чинність з 16.12.2016 у зв'язку з виданням Міністерством оборони України наказу від 24.10.2016 №550, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - інструкція №550).
40. Пунктом 8 інструкції №550 також, як і п. 8 Інструкції №595 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
41. Апеляційний Суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 9 Закону України №2011-XII Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру допомоги та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
42. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 в справі №825/997/17 наголосила, що встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
43. Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-XII, а не підзаконні нормативно-правові акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.
44. Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
45. У постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків: згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
46. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
47. Враховуючи наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
48. Зміст постанови №889 свідчить, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
49. Як підтверджується матеріалами справи, додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачеві щомісячно, що свідчить про її систематичний, а не разовий характер.
50. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій апелянта є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню в частині нездійснення перерахунку та виплати позивачу підйомної допомоги за 2015 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, без урахування індексації грошового забезпечення.
ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
51. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
52. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
53. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
54. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
55. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
56. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.