Справа № 569/3119/26
23 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мельника Миколи Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мельника Миколи Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Одним з принципів адміністративного судочинства є принцип офіційності.
Так, відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.02.2026 звернувся до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6236827 від 28.11.2025, з пропуском встановленого строку звернення до суду - більше як через 2 (два) місяці від дня винесення оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 12.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мельника Миколи Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 навести поважні причини пропуску ним строку звернення до суду з позовом, про що подати відповідну заяву до суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху
В клопотанні, поданому представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2026, додатковою підставою щодо поважності пропуску строку для звернення до суду представник позивача вказав ту обставину, що ОСОБА_1 не має вищої юридичної освіти, не здійснює професійну діяльність у сфері права та не володіє спеціальними знаннями щодо кваліфікації процесуальних документів. У зв?язку з цим заявник добросовісно помилявся щодо правової природи складеного документа, сприйнявши його як протокол у справі щодо притягнення його до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп?яніння та в момент його затримання десятки разів акцентував увагу працівників поліції, що не керував транспортним засобом і не є його водієм.
ОСОБА_1 наївно сподівався, що працівники поліції намагатимуться встановити об?єктивну істину, а не намагатимуться покращити свої службові показники шляхом незаконного притягнення до відповідальності, саме тому, усю процедуру застосовану працівниками поліції Дробуш С.В. розцінював, як процес складення протоколу, а не як винесення постанови, що підлягає оскарженню у встановлений законом строк
Складність правового регулювання та відсутність спеціальних знань, значний стрес пов?язаний з адміністративним затриманням та застосуванням спеціальних засобів щодо ОСОБА_1 , який протягом усього часу складення відносно нього матеріалів перебував на вулиці без верхнього одягу в кайданках при температурі близько 0° за Цельсієм - усі ці фактори об?єктивно унеможливили правильне визначення правових наслідків складеного документа та порядку його оскарження. Для особи, яка не має юридичної підготовки, не є очевидною різниця між протоколом, постановою чи іншим процесуальним актом, а також момент, з якого обчислюється строк на його оскарження.
Разом з тим, працівники поліції чітко повідомили про те, що оскаржувана постанова буде направлена ОСОБА_1 за адресою його реєстрації, тому він міг скористатися правом на оскарження, якби своєчасно отримав такий документ поштою. Проте, поштою ОСОБА_1 не отримував примірник оскаржуваної постанови.
Проте, наведені вище доводи представника позивача про поважність пропуску строку для звернення до суду є непереконливими.
У відповідності до вимог с. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6236827 від 28.11.2025 та долученого до позову відеозапису, оскаржувана постанова складалася за участі позивача ОСОБА_1 та від її отримання позивач відмовився.
Відтак, суд вважає, що позивач про існування оскаржуваної у цій справі постанови дізнався 28.11.2025, а твердження представника позивача про те, що позивач не має вищої юридичної освіти, не здійснює професійну діяльність у сфері права та не володіє спеціальними знаннями щодо кваліфікації процесуальних документів і не звернувся до суду у встановлений законом строк, не заслуговують на увагу та спрямовані на уникнення відповідальності.
Відтак, зазначені вище обставини свідчать про відсутність підстав вважати, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з поважних причин .
Відповідно до висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних обов'язків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного та відповідно до ст. 123, 169 КАС України, суд визнає вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду неповажними, тому позовну заяву та додані до неї документи слід повернути позивачу, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
Керуючись ст. 123, 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мельника Миколи Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена та підписана 23.02.2026.
Суддя О. Левчук