"23" лютого 2026 р.
про самовідвід
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа ЄУН 569/3121/26 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 про заборону вчинення дій.
19 лютого 2026 року судом було розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді, за результатами чого у задоволенні заяви про відвід відмовлено у зв'язку з відсутністю передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для обов'язкового відводу судді.
Разом із тим, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Суд враховує, що у провадженні суду раніше перебувала інша цивільна справа за участю тих самих сторін, у якій було задоволено заяву про самовідвід судді з метою забезпечення довіри до суду та усунення будь-яких сумнівів у неупередженості. Наразі у даній справі бере участь той самий представник адвокат Курганська О.В., обставини професійного знайомства з яким вже були предметом оцінки при вирішенні питання про самовідвід в іншому провадженні.
Незважаючи на те, що зазначені обставини не свідчать про наявність особистої заінтересованості судді у результатах розгляду справи, не підтверджують існування особистих, дружніх чи інших позапроцесуальних відносин, які могли б вплинути на об'єктивність та безсторонність суду, та формально не є безумовними підставами для відводу у розумінні статті 36 ЦПК України, суд бере до уваги необхідність забезпечення як фактичної безсторонності, так і зовнішнього її прояву.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також у разі наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
З метою усунення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суду при подальшому розгляді справи суд зазначає таке.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачає, що «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.»
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі « Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року вказано, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного ( рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Таких доказів суду у даній справі не надано.
При цьому самовідвід заявляється не з підстав наявності упередженості судді чи заінтересованості у результаті розгляду справи, а виключно з міркувань дотримання об'єктивного критерію безсторонності та забезпечення довіри до суду.
Щодо об'єктивного критерію це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві ( рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Кастильо Альгар проти Іспанії» ).
З огляду на те, що у справі з аналогічним складом та за участю того самого представника сторони самовідвід уже було задоволено, подальший розгляд даної справи тим самим складом суду може об'єктивно створювати у сторін відчуття непослідовності судової практики та сумнів у стабільності підходів суду щодо стандартів безсторонності, з урахуванням зазначених рішень Європейського суду та з метою забезпечення втілення довіри громадськості до суду вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Керуючись статтями 36, 39 ,40 ЦПК України, заявляю самовідвід у цивільній справі ЄУН 569/3121/26 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 про заборону вчинення дій.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Ольга БАЛАЦЬКА