Справа № 569/3211/26
1-в/569/123/26
23 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої cудді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 - в режимі відеоконференції,
засудженого ОСОБА_5 , - в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. пантелеймонівка, приморською краю, рф, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,
від подальшого відбування покарання відповідно до вимог ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 26.04.2002 року,-
Начальник ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 звернувся до Рівненського міського суду з клопотанням про звільнення засудженого ОСОБА_5 від подальшого відбуття покарання умовно-достроково.
Клопотання мотивує тим, що вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24.07.2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На даний час засуджений відбув більше половини строку покарання, що надає йому право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, відповідно до ст. 81 КК України. Наказом начальника установи №16 від 24.09.2024 року ОСОБА_5 зараховано до відділення господарської обслуги, працює кухарем. Покликаючись на позитивну характеристику, відсутність стягнень, вважає, що ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В судовому засіданні представник ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» повністю підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання, покликаючись на його обґрунтованість.
Засуджений не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
Зі змісту вказаних норм закону слідує, що застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов'язкової наявності двох обов'язкових підстав, які зазвичай називають матеріальною (ч. 2 ст. 81 КК України), що відображає факт виправлення засудженого та формальною (ч. 3 ст. 81 КК України), яка підтверджує факт відбуття певної частини покарання. Наявність цих підстав в сукупності надає суду можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого. При цьому основним, вирішальним є факт виправлення засудженого.
Матеріальна підстава відображає її якісну характеристику та полягає в тому, що засуджена особа виправилась і це доведено нею під час відбування покарання.
Під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. В основу умовно-дострокового звільнення передусім повинна бути покладена зміна ціннісних орієнтацій, зумовлених вчиненим злочином, на позитивні орієнтації. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що саме по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Результат з виправлення засудженого досягається відповідними засобами, що застосовують до нього протягом часу відбування покарання, а саме: режимом, пробацією, суспільно корисною працею, соціально-виховною роботою, загальноосвітнім і професійно-технічним навчанням, громадським впливом.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно-корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися в тому числі на ставленні до праці за весь період знаходження у виправних установах. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24.07.2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Рішенням Міжрегіональної комісії ЗМУ щодо визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання від 20.09.2024 року визначено виправну колонію мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для чоловіків, уперше засуджених до позбавлення волі.
Наказом начальника ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» №16 від 24.09.2024 року ОСОБА_5 зараховано до відділення господарської обслуги установи. На даний час працевлаштований кухарем. За час відбування покарання у відділенні господарської обслуги установи характеризується позитивно. Вимог встановленого порядку відбування покарання та правил внутрішнього розпорядку дотримується. На заходи виховного впливу реагує позитивно. 24.04.2025 року підлягав зміні умов тримання. Комісією установи було прийняте рішення не застосовувати заохочувальну норму у зв'язку з поданою заявою засудженого від 24.04.2025 року. 24.07.2025 року відповідно до ст. 82 КК України підлягав заміні невідбутої частини покарання більш м'яким. Комісією установи було прийняте рішення не застосовувати заохочувальну норму у зв'язку з поданою заявою засудженого від 31.07.2025 року.
Під час тримання під вартою в державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» засуджений ОСОБА_5 порушень режиму тримання не допускав. Заходи заохочення не застосовувались. По відношенню до адміністрації та персоналу СІЗО коректний. Із засудженими відділення господарської обслуги підтримує дружні стосунки. З рідними підтримує позитивні стосунки.
09 січня 2025 року із засудженим ОСОБА_5 було проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення. Згідно матриці визначення рівня ймовірної небезпеки для суспільства засудженому ОСОБА_5 належить низький. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.
На оперативно-профілактичних обліках в установі не перебуває.
Засуджений ОСОБА_5 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» знаходиться з 24.07.2024 року, на день розгляду клопотання відбув більше половини призначеного покарання судом.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засуджений ОСОБА_5 отримав 89 балів, має чітко сформовані плани на майбутнє, на заходи виховного впливу реагує правильно, отже, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_5 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання начальника Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 підлягає до задоволення.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання начальника Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 липня 2024 року за ст. 336 КК України, умовно-достроково на строк 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців 1 (один) день.
Роз'яснити засудженому, що у разі вчинення ним протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення, суд призначить йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.
Копію ухвали вручити засудженому, прокурору негайно після її оголошення, а також направити керівнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженому - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_9