справа №559/5290/25
провадження № 2-а/566/3/26
19 лютого 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі:
одноособово - судді Лободзінського А.С.
при секретарі судового засідання - Подолець Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області старшого сержанта поліції Ткачука Андрія Володимировича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліці, поліцейського 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області старшого сержанта поліції Ткачука Андрія Володимировича , в якому просив скасувати, як незаконну, винесену відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2316882 від 05.06.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.п.2.1."а"; 2.3; 2.9 в ПДР, а саме, за керування скутером без номерного знака, у відсутності у нього права керування транспортним засобом відповідної категорії (А1) та без мотошолома.
Однак, позивач стверджує, що наведених в оскаржуаній постанові порушень ПДР, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП, він не вчиняв, оскільки у наведені в оскаржуваній постанові дату і час транспортним засобом - скутером не керував. ОСОБА_2 повністю заперечує факт керування скутером та зазначає, що на місці події з'явився випадково, оскільки проходив пішки повз. Проте його пояснення працівники поліції до уваги не взяли та винесли відносно нього оскаржувану постанову.
Від відповідача Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав, посилаючись на встановлення факту порушення ОСОБА_1 п.п.2.1."а"; 2.3; 2.9 в ПДР, що підтверджується наявним у справі відеозаписом. При цьому, поліцейські діяли у чіткій відповідності до чинного законодавства, яке регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення. Відтак винесену відносно позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП Управління вважає законною, у зв'язку з чим, в задоволенні позову просило відмовити.
Позивач в суд не з'явився.
Представниками сторін подано до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності на підставі поданих ними матеріалів.
Співвідповідач - поліцейський 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Ткачук Андрій Володимирович у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився, пояснень по суті справи не надав.
З'ясувавши зміст позовних вимог і доводів сторін, а також проаналізувавши досліджені у ході судового розгляду докази, суд втановив факти, які у взаємозв'язку із застосованими до них нормами права, що регулюють відповідні правовідносини, дають підстави для висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Так, судом встновлено, що постановою поліцейського 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області старшого сержанта поліції Ткачука Андрія Володимировича у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2316882 від 05.06.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративе стягнення за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП із застосуванням ст.36 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Як встановлено в суді, поліцейським під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, здійснювалось фіксування (відеозапис) на портативний нагрудний відеореєстратор.
Дослідженням відеозапису встановлено, що поліцейськими зафіксовано рух та у подальшу пересування транспортного засобу (скутера), на якому водій без шолома, в панамі, намагався втекти від службового поліцейського автомобіля. Тобто чітко зафіксовано особу водія скутера, його зовнішні ознаки та одяг, що дають можливість ідентифікувати водія транспортного засобу. Крім того, на відеозаписі зафіксовано момент перебування водія за кермом скутера без номерного знаку та мотошолому.
Також позивачем до матеріалів справи долучено відеозапис із портативного відеореєстратора працівника поліції, який відображає ті самі події та зафіксований у той самий проміжок часу, що і відеозапис зі службового відеореєстратора. Порівняльний аналіз вказаних відеозаписів між собою свідчить про їхню тотожність за датою фіксації подій, часом доби (темна пора), місцем події та зовнішніми ознаками особи, зокрема одягом, у який був одягнений водій.
За результатами такого співставлення чітко встановлюється, що на всіх відеозаписах зафіксована одна і та сама особа, а саме позивач, ОСОБА_1 , який у відповідний час керував транспортним засобом - скутером без державного номерного знаку. Таким чином, вказаними доказами підтверджується факт керування ОСОБА_1 вищезазначеним транспортним засобом, чим спростовують доводи позовної заяви, в яких ОСОБА_1 заперчував факт керування ним скутером без номерного знака.
У ході спілкування ОСОБА_1 пред'явив посвідчення водія, з правом на керування транспортними засобами, які відносяться до категорій "В". Однак поліцейським, згідно з даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що права керування, згідно посвідчення водія, транспортними засобами категорії "А" в останнього немає.
Відповідно до ПДР України до категорії "А" відносяться: - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Отже, керування транспортним засобом - скутером, вимагає у водія наявності права керування транспортними засобами категорії "А (А1)".
При вирішенні цього адміністративного спору суд враховує, що імперативне правило, яке передбачене ч.2 ст. 77 КАС України щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень по доказуванню правомірності прийнятого ним рішення, не звільняє позивача від обов'язку також доводити ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог.
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, крім досліджених в суді відеозаписів, сторонами до суду не подано.
Таким чином, аналіз досліджених в суді доказів дає підстави для висновку, що доводи відповідача є переконливими і підтверджують обставини, наведені у відзиві, на які відповідач посилається у якості заперечень проти позову. Це у свою чергу підтверджує відображені в оскаржуваній постанові факти вчинення ОСОБА_1 порушень п.п.2.1."а"; 2.3; 2.9 в ПДР, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП
Натомість позивачем ОСОБА_3 обставини на які він покликався у своєму позові, як підставу позовних вимог, свого підтвердження не знайшли.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, суд висновує, що відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції доведено законність винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим, підстав для її скасування немає. А тому, у задоволенні позову ОСОБА_1 , слід відмовити у повному обсязі.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 251,268,280,283 КУпАП, ст.286 КАС України,-
Керуючись ст. 286 КАС України,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області старшого сержанта поліції Ткачука Андрія Володимировича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.
Повне судове рішення складено 23 лютого 2026 року.
Суддя
А.С. Лободзінський