Справа № 539/3428/25
Провадження № 2/539/67/2026
23 лютого 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок №8, ЄДРПОУ 42649746) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд:
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок №8, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором №200512682 від 22 квітня 2016 року на загальну суму 33 253 (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят три) гривні 75 копійок, яка складається із: суми заборгованості - 22 451,18 грн, суми інфляційних втрат - 8 780,12 грн, суми 3 % річних - 2 022,45 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ (далі - первісний кредитор або Банк) та відповідачем 22 квітня 2016 року укладено угоду №200512682 про кредитування (далі - кредитний договір) (а.с.29-30). Сума кредиту - 8 307,00 грн, строк кредиту - 365 днів - з 22 квітня 2016 року до 22 квітня 2017 року.
Банк було ліквідовано, а позивач отримав права вимоги за кредитними договорами, у тому числі до відповідача, на підставі відповідних виконавчих проваджень. Крім того, Банком та позивачем 20 липня 2020 року укладено договір факторингу а також підписано Реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, серед яких - заборгованість відповідача.
Унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов'язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.
Заяви, клопотання учасників справи
Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
23 жовтня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та відкладення судового засідання, яке суд задовольнив.
01 грудня 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке суд задовольнив.
01 грудня 2025 року у судовому засіданні відповідач заявив клопотання про витребування від АТ «УКРСИББАНК» інформації про здійснення банківських операцій по сплаті відповідачем заборгованості за кредитним договором, яке суд задовольнив.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 28 липня 2025 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області (далі - суд) прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначив на 17 вересня 2025 року.
Ухвалою від 04 грудня 2025 року суд витребував від АТ «УКРСИББАНК» інформацію про здійснення банківських операцій по сплаті відповідачем заборгованості за кредитним договором.
У судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку із неявкою відповідача або за його клопотанням.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» - є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.124).
Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ (далі - первісний кредитор або Банк) та відповідачем 22 квітня 2016 року укладено угоду №200512682 про кредитування (далі - кредитний договір) (а.с.29-30). Сума кредиту - 8 307,00 грн, строк кредиту - 365 днів - з 22 квітня 2016 року до 22 квітня 2017 року.
Згідно з графіком платежів, надісланим Банком відповідачу листом від 22 квітня 2016 року, сума щомісячного платежу, яка вноситься 22 числа кожного місяця, - становить 899,00 грн (а.с.32).
Банк було ліквідовано, а позивач отримав права вимоги за кредитними договорами, у тому числі до відповідача, на підставі виконавчих проваджень ВП №66483131 (а.с.26) та ВП №66491947 (а.с.27) відповідно до яких було зобов'язано ТОВ ФК «ПЛЕЯДА» та ТОВ «ФК «ФАГОР» передати позивачу документи, отримані ним від Банку на підставі відповідних договорів факторингу.
Крім того, Банком та позивачем 20 липня 2020 року укладено Договір №_БМ про відступлення права вимоги (далі - договір факторингу) (а.с.129-130), а також підписано Реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються. Серед договорів - кредитний договір відповідача (а.с.119-121).
Згідно з розрахунком заборгованості позивача відповідач має перед ним заборгованість за кредитним договором на загальну суму 33 253,75 грн, яка складається із: суми заборгованості - 22 451,18 грн, суми інфляційних втрат - 8 780,12 грн, суми 3 % річних - 2 022,45 грн.
Відповідно до інформації, отриманої судом від АТ «УКРСИББАНК» (а.с.180-181), відповідач через касу банку переказав кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: 18 травня 2016 року - у сумі 900,00 грн, 22 червня 2016 року - у сумі 7 460,00 грн. Загальна сума, яка сплачена відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором, - 8 360,00 грн.
16 вересня 2025 року відповідач звернувся до АТ «УКРСИББАНК» із листом, у якому просив надати йому інформацію про здійснення платежів по погашенню ним заборгованості за кредитним договором (а.с.159-160).
Листом від 15 жовтня 2025 року №11/10202 АТ «УКРСИББАНК» відмовив відповідачу у наданні записуваної інформації (а.с.158).
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.
Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, проте, у судовому засіданні повідомив, що заборгованості за кредитом у нього немає, оскільки він сплатив повну суму ще у 2016 році. У зв'язку з чим просив у позові відмовити.
Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України кредитний договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов'язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором.
В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.
При цьому, як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, зокрема інформацією з АТ «УКРСИББАНК», відповідач вніс у касу Банку кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: 18 травня 2016 року - у сумі 900,00 грн, 22 червня 2016 року - у сумі 7 460,00 грн. Загальна сума, яка сплачена відповідачем на погашення кредитної забоогованості, складає 8 360,00 грн. Таким чином, враховуючи, що згідно з графіком погашення та умовами кредитного договору загальна сума кредиту складає 8 307,00 грн, станом на 22 червня 2026 року відповідач достроково повернув повністю позичені кошти.
У зв'язку із тим, що матеріалами справи підтверджується дострокове повне погашення кредитної заборгованості відповідачем, позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, а витрати, пов'язані із розглядом справи, відсутні, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - відмовити.
Судові витрати не відшкодовуються.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок №8, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва