справа № 361/627/26
провадження № 1-кп/361/27/26
16.02.2026
16 лютого 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220260000000000067 від 19.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
18 лютого 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що наявні ризики того, що обвинувачена з метою ухилення від відповідальності може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Водночас застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам и може негативно позначитись на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу залишились актуальними та не зменшились.
Захисник заперечував проти продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на недоведеність ризиків. До того ж захисник клопотав про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою більш м'яким запобіжним заходом - домашнім арештом. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник просив суд врахувати, що її підзахисна наразі визнає вину у вчиненому злочині, має постійне місце проживання, де може перебувати під домашнім арештом.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання свого захисника та заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 3 статті 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1-3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене при ухваленні остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, а не під час підготовчого судового засідання.
Прокурор вказує, що ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України об'єктивно існують не зменшились.
Стосовно наявності ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України суд констатує таке.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України. Злочин, передбачений . 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України є особливо тяжким згідно з ч. 6 ст. 12 КК України. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, а саме у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, яке може бути призначено лише реально є одним із визначальних факторів, який свідчить про потенційний ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду. Однак ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Суд вважає, що у обвинуваченої відсутні соціальні зв'язки, що спростовують ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України і цей ризик наразі не зменшився.
Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (переховуватись), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Свідки у цьому кримінальному провадженні ще не допитані судом, а тому цей ризик наразі не зменшився. Відтак, суд констатує існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо існування ризиків, передбачених п. 2, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то ці ризики, на переконання суду не доведені прокурором. Зокрема, щодо існування ризику визначеного п.2 ч.1 ст.177 КПК України суд зауважує, що досудове розслідування вже закінчене, всі докази зібрані, а тому немає підстав вважати, що обвинувачена може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію, речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Ризик передбачений не конкретизований прокурором, а тому суд констатує його відсутність. Стосовно ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він не вмотивований, оскільки обвинувачена раніше не судима, а її не працевлаштованість не може свідчити про ймовірність вчинення нею інших доказів або продовжити злочинну діяльність.
Суд зауважує, що термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої закінчується, а суду потрібен час для проведення судового розгляду. Станом на дату проведення судового засідання ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не втратили своєї актуальності та не зменшились.
Стосовно можливості застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою суд наголошує таке.
Частина 6 ст. 176 КПК України передбачає, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Отже, до обвинуваченої не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, оскільки вона обвинувачується, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України.
Відтак, у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час слід відмовити.
Разом з тим, суд бере до уваги, що вік та стан здоров'я обвинуваченої не перешкоджають продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Відтак, суд наразі не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 альтернативного до тримання під вартою запобіжного заходу у вигляді застави.
З наведеного, враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 16.04.2026 включно без визначення розміру застави16.04.2026
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб по 16.04.2026 включно та утримувати її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 12 год. 45 хв. 20 лютого 2025 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
Суддя ОСОБА_1