Справа №293/126/26
Провадження № 3/293/84/2026
23 лютого 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого ФОП ОСОБА_1
за ч.1 ст.155-1 КУпАП
30.01.2026 Головним управлінням ДПС у Житомирській області відносно ОСОБА_1 складений протокол № 22 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №22 від 16.01.2026 убачається, що головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області Духновським Павлом Сергійовичем за результатами проведеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , 13.01.2026 об 13 год 40 хв в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , акт фактичної перевірки № 984/06/25/РРО/ НОМЕР_2 від 16.01.2026 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення щодо порядку проведення розрахунків та пунктів 1.2,12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), а саме: не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт проведення розрахункової операції. Порушено законодавство встановлення обліку товарних засобів за місцем їх реалізації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується поштовим повідомленням, відповідно до якого ОСОБА_1 судову повістку отримав особисто 05.06.2026 ( а.с. 12).
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарев проти України" сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 155-1 КУпАП, не є обов'язковою.
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №22 від 16.01.2026 убачається, що головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області Духновським Павлом Сергійовичем за результатами проведеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , 13.01.2026 об 13 год 40 хв в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , акт фактичної перевірки № 984/06/25/РРО/ НОМЕР_2 від 16.01.2026 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення щодо порядку проведення розрахунків та пунктів 1.2,12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), а саме: не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт проведення розрахункової операції. Порушено законодавство встановлення обліку товарних засобів за місцем їх реалізації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП з наступних підстав.
Диспозиція ч.1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Вина ОСОБА_1 за вказаних обставин підтверджується протоколом № 22 від 16.01.2026 про адміністративне правопорушення (а.с.2), копією акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області №984/06/25/РРО/2706507357 від 16.01.2026 (а.с.3-7), письмовими поясненнями ОСОБА_1 до акту перевірки від 16.01.2026 (а.с.8).
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 251-252, 255, 280 та ч.1 ст. 155-1, 245, 283-285 КУпАП, суддя
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 грн (вісімдесят п'ять гривня 00 копійок).
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП України, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ