20 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/11451/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року в адміністративній справі №160/11451/25 (головуючий суддя першої інстанції - Златін С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період з 2022 року по 2024 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити пенсію, яка повинна була бути нарахована ОСОБА_1 , на пільгових умовах у період з 26 травня 2022 року по 26 квітня 2024 рік.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період з 2022 року по 2024 рік.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити пенсію, яка повинна була бути нарахована ОСОБА_1 , на пільгових умовах у період з 26 травня 2022 року по 26 квітня 2024 рік.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 2 422,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що прийняте ним рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком за Списком №2 прийнято відповідно до норм діючого законодавства. Вважає, що за поданими документами до страхового та пільгового стажу позивача були зараховані всі наявні у нього періоди. Відповідно до наявного страхового стажу у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, тому позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2022 році позивачу виповнилося 55 років, значну частино життя пропрацював на посаді тракториста- машиніста.
03 жовтня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. До заяви були додані усі необхідні документи для призначення пенсії.
За результатами розгляду заяви про призначення пенсії позивач отримав рішення про відмову у призначенні вказаної пенсії від 11.10.2022 року № 046850010223 та повідомили, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на посаді тракториста- машиніста, зазначені в уточнюючій довідці від 08.07.2022 року №2-А, що була видана СТВО «Агрос» з 01.12.1998 по 31.12.2003 року, 24.01.2004 року по 18.02.2004 року, з 01.03.2004 року по 19.02.2005 року, з 01.03.2005 року по 31.10.2005 року, з 15.11.2005 року по 31.12.2005 року, з 20.01.2006 року по 03.02.2006 року, з 15.03.2006 року по 23.12.2006 року, з 01.02.2009 року по 25.05.2009 року, з 30.11.2009 року по 02.01.2010 року, з 01.03.2010 року по 21.06.2010 року, з 17.03.2011 року по 17.05.2011 року, оскільки відсутня інформація, що особа працювала впродовж повного польового періоду в рослинництві та тваринництві. В трудовій книзі колгоспника № НОМЕР_1 від 209.06.1983 в 2004-2006 роках заявник значиться на посаді механізатора. Довідка від 08.07.2022 №2-А не відповідає вимогам пункту 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.
Рішення Дніпропетровський окружний адміністративний суд по справі №160/1325/23 від 13.08.2023 року задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано зарахувати періоди роботи з 01.12.1998 року по 31.12.2003 року, 24.01.2004 року по 18.02.2004 року, з 01.03.2004 року по 19.02.2005 року, з 01.03.2005 року по 31.10.2005 року, з 15.11.2005 року по 31.12.2005 року, з 20.01.2006 року по 03.02.2006 року, з 15.03.2006 року по 23.12.2006 року, з 01.02.2009 року по 25.05.2009 року, з 30.11.2009 року по 02.01.2010 року, з 01.03.2010 року по 21.06.2010 року, з 17.03.2011 року по 17.05.2011 року до пільгового стажу за Списком №2 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 03.10.2022 року з урахуванням зарахованих до пільгового стажу роботи періодів.
22.08.2023 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було винесене рішенням про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
17.02.2025 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит, в якому адвокат прохав зробити перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 01.12.1998 року по 31.12.2003 року, з 24.01.2004 року по 18.02.2004 року, з 01.03.2004 року по 19.02.2005 року, з 01.03.2005 року по 31.10.2005 року, з 15.11.2005 року по 31.12.2005 року, з 20.01.2006 року по 03.02.2006 року, з 15.03.2006 року по 23.12.2006 року, з 01.02.2009 року по 25.05.2009 року, з 30.11.2009 року по 02.01.2010 року, з 01.03.2010 року по 21.06.2010 року, з 17.03.2011 року по 17.05.2011 року до пільгового стажу, перерахувати та сплатити суму заборгованості пенсійних виплат у період з 2022 по 2024 рік.
У відповіді на дане звернення було зазначено те, що при розрахунку пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області було виконано зобов'язання встановлене судом, відповідно до рішення по справі №160/1325/23 від 05.04.2023 року, і зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.12.1998 року по 31.12.2003 року, з 24.01.2004 року по 18.02.2004 року, з 01.03.2004 року по 19.02.2005 року, з 01.03.2005 року по 31.10.2005 року, з 15.11.2005 року по 31.12.2005 року, з 20.01.2006 року по 03.02.2006 року, з 15.03.2006 року по 23.12.2006 року, з 01.02.2009 року по 25.05.2009 року, з 30.11.2009 року по 02.01.2010 року, з 01.03.2010 року по 21.06.2010 року, з 17.03.2011 року по 17.05.2011 року для отримання пенсії за віком на пільгових умовах, однак питання щодо здійснення перерахунку пенсії та виплатити заборгованість у період з 2022 по 2024 рік Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проігнороване.
З 27.04.2024 року позивач отримує пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, що підтверджується матеріалами справи.
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач оскаржив таку відмову до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов'язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.
Як зазначає позивач, він звернувся саме 03.10.2022 року до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідач призначив пенсію 27.04.2024.
Як слідує з тексту рішення суду у справі №160/1325/23, судом підтверджене право позивача на зарахування йому періоди роботи з 01.12.1998 по 31.12.2003 року, з 24.01.2004 по 18.02.2004, з 01.03.2004 по 19.02.2005, з 01.03.2005 по 31.10.2005, з 15.11.2005 по 31.12.2005, з 20.01.2006 по 03.02.2006, з 15.03.2006 по 23.12.2006, з 01.02.2009 по 25.05.2009, з 30.11.2009 по 02.01.2010, з 01.03.2010 по 21.06.2010, з 17.03.2011 по 17.05.2011 до пільгового стажу за списком №2.
Таким чином, відповідач, після отримання рішення суду, яке набрало законної сили, повинен був зарахувати підтверджений судом страховий стаж, який позивач набув ще до первинного звернення, здійснивши призначення пенсії з дати з якої позивач набув таке право.
Та ж обставина, що під час розгляду іншої справи суд окремо не зазначив дату, з якої орган Пенсійного фонду повинен був призначити пенсію позивача, не спростовує право позивача на правильний перерахунок пенсії, який може вважатись таким лише з урахуванням усього наявного у нього стажу.
Право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від оскарження ним дій та рішень пенсійного органу в судовому порядку і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з наступного дня після досягнення зниженого пенсійного віку або з дня звернення з відповідною заявою.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 03.10.2022 року подав до пенсійного фонду заяву та усі документи, які підтверджували право на призначення пенсії, що не заперечується сторонами, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що призначення пенсії позивачеві з 27.04.2024 року є неправомірним, оскільки у цьому випадку пенсію потрібно було призначати з первинного звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії.
Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/11451/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/11451/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко