19 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/15420/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро, повний текст рішення складено 01.10.2025 року) в справі №160/15420/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -
27.05.2025 року ТОВ «Альбакор» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000343/1 від 23.12.2024 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/001297 від 23.12.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року позовні вимоги задоволено.
Волинська митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Апелянт вказував, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651, ст.257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Альбакор» було подано: МД № 24UA205050045868U8 від 23.12.2024 року на товар: «Креветка (Pandalus Borealis), варено-морожена в панцирі, з головою 90-120 шт/кг Вага нетто - 18360 кг (3672 картонних коробок по 5 кг). Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування)06.2024р, термін зберігання 24 місяці. Повинно бути приготованим перед вживанням.». Разом із митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару були подані документи, визначені в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Вказуючи на розбіжності у поданих документах до митного оформлення, апелянт звертає увагу, що одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір міжнародного транспортного експедирування від 09.12.2019 №37/19МЭ, рахунок на оплату від 18.12.2024 № 1752/2024, довідку про транспортні витрати від 18.12.2024 № 1752, заявку на перевезення від 16.12.2024 №1770-24. Вказані документи надано від TIMTRANS Sp.z.o.o., тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR - Firma Handlowo-Transportowa Zdzislaw Sledziewski. Умови поставки товару, вказані в інвойсі від 16.12.2024 №24/1158 - FCA Maloy, Норвегія. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA,- вибір місця постачання впливає на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту від 23.03.2017 № 73A/2017P є Pesquera Azimut S. L. (Іспанія), тоді як завантаження товару відбувалося на складі третьої особи - Maloyterminalen AS (відповідно до заявки від 16.12.2024 №1770-24), та відправником є також третя особа - Ervik Seafood AS (Норвегія), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ. Сказане дає обґрунтовані підстави вважати, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові. У автотранспортної накладної № 77857 від 17.12.2024 року, яка надавалася декларантом під час митного оформлення, містилась інформація про перевізника Firma Handlowo-Transportowa Zdzislaw Sledziewski, що суперечить інформації з рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1752/2024 від 18.12.2024 про TIMTRANS Sp.z.o.o., вказане призвело до сумніву митниці в частині впливу третіх осіб на формування ціни товару, включаючи перевезення, що призводить до обґрунтованих сумнівів у частині підтвердження витрат на транспортування, які є однією зі складових митної вартості. Декларантом митному органу було надано: договір міжнародного транспортного експедирування від 09.12.2019 №37/19МЭ, рахунок на оплату від 18.12.2024 № 1752/2024, довідку про транспортні витрати від 18.12.2024 № 1752, заявку на перевезення від 16.12.2024 №1770-24. Договір міжнародного транспортного експедирування від 09.12.2019 №37/19МЭ укладено між TIMTRANS Sp.z.o.o. (експедитор) та ТОВ «Альбакор» (клієнт). Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1752/2024 від 18.12.2024 року наданий фірмою TIMTRANS Sp.z.o.o. - ТОВ «Альбакор». Довідка про транспортні витрати від 18.12.2024 № 1752 теж видано фірмою TIMTRANS Sp.z.o.o. Заявка на перевезення від 16.12.2024 №1770-24 укладена між ТОВ «Альбакор» (Замовник) та фірмою TIMTRANS Sp.z.o.o. (Експедитор). Відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме - CMR, фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено «Ukrainian Transport Group». За умовами договору про перевезення від 05.05.2014 № 050514 ТОВ «Вігі Транс Компанія» є лише експедитором, який має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов'язань за цим договором. Наданий транспортний договір між перевізником і експедитором № 1752 датований 18.12.2024, тоді як заявка на перевезення №1770-24, в якій вже вказано експедитором «TIMTRANS Sp.z.o.o.», а перевізником - «Firma Handlowo-Transportowa Zdzislaw Sledziewski» датована 16.12.2024 (тобто, до укладання наданого договору між перевізником і експедитором). Належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників. У спірному випадку залишається непідтвердженою така складова митної вартості, як транспортні витрати. Для належного підтвердження транспортних витрат декларантом до митного оформлення мають бути надані документи (рахунки, довідки) саме від фактичного перевізника, а не від експедитора. Декларантом ні самостійно під час митного оформлення, ні на вимогу митного органу не було подано таких документів. Декларантом не було надано належних та допустимих документів на підтвердження транспортних витрат, а отже декларант не підтвердив заявлену митну вартість через, що митний орган не міг визначити митну вартість за методом обраним декларантом. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митниця вказувала, що за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено,- «Креветка (Pandalus Borealis), варено-морожена в панцирі, з головою)», з ідентичною країною походження - Норвегія, ідентичного розмірного ряду - 90 - 120 шт/кг, який також ввозився з Норвегії на умовах поставки FCA, рівень митної вартості товару становить 4,96 дол. США за кг (МД від 26.11.2024 №UA209230/2024/110934). При здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості товару митницею здійснюється порівняння рівня заявленої митної вартості з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, а також з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Альбакор» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Волинська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Суд першої інстанції спростовуючи доводи митниці вказував, що згідно Контракту предметом договору є поставка товару, що поставляються на умовах FCA відповідно до правил Інкотермс 2010. Відповідно до Інкотермс (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін FCA (FREE CARRIER (... named place) франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Відповідно до інвойсу від 16.12.2024 №24/1158, поставка товару здійснюється на умовах FCA Maloy, Норвегія, тобто на території постачальника товару. Місце поставки знаходиться на території постачальника, то у позивача відсутні підстави для віднесення до митної вартості товару вартість завантаження та витрати на здійснення митного очищення товару. При цьому, ст. 58 МК України не передбачено необхідність включення до митної вартості товару витрат продавця. Частина десята згаданої статті МК України передбачає включення лише витрат покупця до митної вартості товару. По митній декларації поставка товару здійснювалась на умовах FCA, тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження та не включаються до митної вартості товару. Згідно п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. На підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації товару позивачем надано: CMR №77857 від 17.12.2024; Рахунок на перевезення №1752/2024 від 18.12.2024; Довідка про вартість транспортних послуг №1752 від 18.12.2024; Договір міжнародного експедирування №37/19МЭ від 09.12.2019 з заявкою від 16.12.2024. Відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів на підставі поданих позивачем документів. Наведені доводи відповідача не є підставою для твердження про розбіжність у поданих позивачем документах, а відтак, для сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.
Відповідно до матеріалів справи, 23.03.2017 року між ТОВ «Альбакор» (покупець) та компанією «Pesquera Azimut S.L.» (Королівство Іспанія) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 73А/2017Р, за умовами якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту.
На виконання умов контракту, згідно із інвойсом від 16.12.2024 № 24/1158 товар (варено-морожена креветка в панцирі з головою) постачався за ціною 4,567 долара США за кг товару, загальна вартість 83850,12 доларів США, на умовах FCA, Малой, Норвегія.
23.12.2024 року митним брокером від імені ТОВ «Альбакор» було задекларовано до митного органу виїзду Волинська митниця товари: Креветка (Pandalus Borealis), варено-морожена в панцирі, з головою 90-120 шт/кг Вага нетто - 18360 кг (3672 картонних коробок по 5 кг). Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування)06.2024р, термін зберігання 24 місяці. Повинно бути приготованим перед вживанням, шляхом подання електронної митної декларації № №24UA205050045868U8. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт), інвойс від 16.12.2024 року №24/1158, CMR №77857 від 17.12.2024 року, рахунок на перевезення №1752/2024 від 18.12.2024 року, довідку про вартість транспортних послуг №1752 від 18.12.2024 року, договір міжнародного експедирування №37/19МЭ від 09.12.2019 року з заявкою від 16.12.2024 року, сертифікат якості №17702400, сертифікат походження від 16.12.2024 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) на рівні 4,567 долара США за кг відповідно до ст.58 МК України.
Волинською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір міжнародного транспортного експедирування від 09.12.2019 №37/19МЭ, рахунок на оплату від 18.12.2024 № 1752/2024, довідку про транспортні витрати від 18.12.2024 № 1752, заявку на перевезення від 16.12.2024 №1770-24. Вказані документи надано від TIMTRANS Sp.z.o.o., тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR - Firma Handlowo-Transportowa Zdzislaw Sledziewski. - Умови поставки товару, вказані в інвойсі від 16.12.2024 №24/1158 - FCA Maloy, Норвегія. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA,- вибір місця постачання впливає на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту від 23.03.2017 № 73A/2017P є Pesquera Azimut S. L. (Іспанія), тоді як завантаження товару відбувалося на складі третьої особи - Maloyterminalen AS (відповідно до заявки від 16.12.2024 №1770-24), та відправником є також третя особа - Ervik Seafood AS (Норвегія), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ.
Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
ТОВ «Альбакор» надало до митного органу лист з поясненнями №1635 від 23.12.2024 року, договір між експедитором та перевізником №1752 від 18.12.202 року, додаткову угоду від 09.12.2024 року до контракту №73А/2017Р від 23.03.2017 року, лист про відсутність страхування №666 від 26.06.2020 року. Повідомлено, що інші документи надані не будуть.
Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2024 року № UA205050/2024/000343/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію для товару на рівні 4,9600 доларів США за 1 кг.
Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товарів, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 26.11.2024 року № UA209230/2024110934, за основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час.
На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.12.2025 року №UA205050/2024/001297.
ТОВ «Альбакор» задекларувало товар, а митниця випустила його у вільний обіг за ЕМД від 23.12.2024 року № 25UA205050046046U6.
Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір міжнародного транспортного експедирування від 09.12.2019 №37/19МЭ, рахунок на оплату від 18.12.2024 № 1752/2024, довідку про транспортні витрати від 18.12.2024 № 1752, заявку на перевезення від 16.12.2024 №1770-24. Вказані документи надано від TIMTRANS Sp.z.o.o., тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR - Firma Handlowo-Transportowa Zdzislaw Sledziewski. Умови поставки товару, вказані в інвойсі від 16.12.2024 №24/1158 - FCA Maloy, Норвегія. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA,- вибір місця постачання впливає на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту від 23.03.2017 № 73A/2017P є Pesquera Azimut S. L. (Іспанія), тоді як завантаження товару відбувалося на складі третьої особи - Maloyterminalen AS (відповідно до заявки від 16.12.2024 №1770-24), та відправником є також третя особа - Ervik Seafood AS (Норвегія), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ.
Натомість до митного оформлення надано договір міжнародного експедирування №37/19МЭ від 09.12.2019 року з заявкою від 16.12.2024 року, договір між експедитором та перевізником №1752 від 18.12.202 року, додаткову угоду від 09.12.2024 року до контракту №73А/2017Р від 23.03.2017 року.
Судом першої інстанції слушно звернуто увагу, що згідно контракту предметом договору є поставка товару, що поставляються на умовах FCA відповідно до правил Інкотермс 2010.
Відповідно до Інкотермс (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін FCA (FREE CARRIER (... named place) франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі
Відповідно до інвойсу від 16.12.2024 року №24/1158, поставка товару здійснюється на умовах FCA Maloy, Норвегія, тобто на території постачальника товару. Місце поставки знаходиться на території постачальника, то у позивача відсутні підстави для віднесення до митної вартості товару вартість завантаження та витрати на здійснення митного очищення товару.
Згідно ст. 58 МК України, не передбачено необхідність включення до митної вартості товару витрат продавця.
Перевезення товару здійснювалось Firma Handlowo-Transportowa Zdzislaw Sledziewski, експедитор TIMTRANS Sp.z.o.o., що підтверджується транспортними документами, наданими декларантом до митниці.
Встановлено, що Волинською митницею при коригуванні митної вартості товару було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 26.11.2024 року № UA209230/2024110934.
Волинською митницею не пояснено використання раніше поданої ВМД від 26.11.2024 року № UA209230/2024110934 при коригуванні митної вартості товарів заявлених ТОВ «Альбакор», не вказано, що є спільного у товарі, який заявлено до розмитнення ТОВ «Альбакор» та товарами згідно ВМД «Альбакор», чи співпадає товар, виробник, умови постачання тощо.
Частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.
Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту та інвойсу до нього, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.
При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20, від 05.12.2024 року у справі № 380/19286/23.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року в справі №160/15420/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова