03 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/8243/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «БЕЛЬ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 р. (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі №160/8243/25 за позовом Приватного підприємства «БЕЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Приватне підприємство «БЕЛЬ» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1021/32-00-07-07-16 від 11.12.2024, яким застосовано штраф на суму 1 180 689,01 грн. за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання/ порушення строку зарахування податків до бюджетів з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код платежу 11021000).
В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на незаконність (безпідставність) проведення документальної позапланової невиїзної перевірки внаслідок не зазначення в наказі № 232-п від 23.09.2024 підстави для проведення перевірки, а також те, що позивачем були надані усі документи на неодноразові запити податкового органу та пояснення. Крім того, контролюючий орган не довів недотримання позивачем строків сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток за результатами декларування за 2021 рік та 1-й квартал 2022 року. Позивач не мав можливості своєчасно виконати свої податкові обов'язки з 24.02.2022 через наявність значних збитків, які були викликані повномасштабним вторгненням РФ. Позивач в період з 19.05.2022 по листопад 2022 року вчиняв дії та вживав заходи, які були спрямовані на подолання наслідків таких збитків та втрат. У зв'язку із цим позивач 23 вересня 2022 р. подав відповідачу заяву з необхідним пакетом документів у відповідності до п.п.69.1 п.69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України. До отримання рішення відповідача № 17/32-00-04-04-02 від 20.10.2022 позивач мав всі підстави вважати себе неспроможним виконати податкові зобов'язання. Після отримання цього рішення позивач виконав податкові зобов'зання зі сплати податку на прибуток підприємств, дотримавшись строків у 60 календарних днів з першого місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, передбаченого абз. 4 п.п.69.1 п.69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, яка набрала чинності з 01.10.2022 та діяла на момент виконання зобов'язань.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції не здійснив перевірку доводів позивача щодо незаконності призначення та проведення податкової перевірки. Висновки суду ґрунтуються виключно на доводах відповідача. Судом проігноровано те, що ПП «БЕЛЬ» проводило не тільки своєчасну та повну виплату заробітної плати, а й сплату поточних податків та зборів (наприклад акцизного податку) без яких взагалі не можлива була поточна й майбутня діяльність ПП «БЕЛЬ». Крім того, відповідач не довів умислу, як підстави для застосування підвищених штрафів, визначених пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, наполягаючи на законності проведеної податкової перевірки, оскільки отримані від платника податків відповіді на обов'язкові письмові запити контролюючого органу не спростовують факт несвоєчасної сплати податку на прибуток за 2021 рік та I квартал 2022 року по терміну сплати не пізніше 31 липня 2022 року. Позивач пояснює несвоєчасну сплату податку на прибуток необхідністю самостійно розпоряджатися власними коштами для виконання договірних відносин з контрагентами. При цьому, за наявністю на рахунках грошових коштів підприємство не виконало вчасно податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток (до 01.08.2022 року), натомість придбало автомобіль MERCEDES-BENZS class за ціною 11,3 млн грн. Оплата проведена двома платіжними дорученнями №61 від 15.07.2022 року та №4111 від 09.08.2022 року. Тобто, в термін сплати податку на прибуток, ПП «БЕЛЬ» було прийнято рішення використати наявні грошові кошти не на сплату податку на прибуток. Також, ПП «БЕЛЬ» Рішення Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2022 року №17/32-00-04-04-02 щодо можливості своєчасного виконання свого податкового обов'язку в частині сплати податку на прибуток за 2021 рік не оскаржувало ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Скаржник/позивач надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій наполягає на своїх доводах.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 10 листопада 2025 р.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
Згідно наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.09.2024 № 232-п, на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «БЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 24067799) з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, відображеного у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік від 23.02.2022 №9432493921, за I квартал 2022 року від 18.05.2022 №9053080052. За результатами перевірки встановлено порушення ПП «БЕЛЬ» пункту 57.1 статті 57, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік від 23.02.2022 №9432493921, за I квартал 2022 року від 18.05.2022 №9053080052 у сумі 3 222 756,03 грн. з затримкою сплати більше 30 календарних днів, а саме із затримкою 101 календарних днів, що зафіксовано в Акті від 01.11.2024 № 950/32-00-07-07-11/24067799. На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» про застосування штрафної санкції з податку на прибуток підприємства із затримкою 101 календарних днів на суму 1 180 689,01 грн. у розмірі 25% та 50% погашеної суми податкового боргу. Листом від 27.12.2024 № 03-27/12-24 (вх. ДПС України № 50705/6 від 27.12.2024) Приватним підприємством «БЕЛЬ» було подано до Державної податкової служби України скаргу, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» від 11.12.2024 № 1021/32-00-07-07-16. Державною податковою службою було розглянуто скаргу платника податків та відповідно до Рішення Державної податкової служби України від 21.02.2025 за № 5103/6/99-00-06-03-01-06, про результати розгляду скарги Приватного підприємства «БЕЛЬ» - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 11.12.2024 № 1021/32-00-07-07-16 залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення.
Позивач звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Ш» від 11.12.2024 № 1021/32-00-07-07-16.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Скаржник/позивач стверджує, що суд першої інстанції не здійснив перевірку його доводів щодо незаконності податкової перевірки, зважаючи на відсутність підстав для її призначення і не зазначення їх в наказі № 232-п від 23.09.2024.
Колегія суддів дослідила копію цього наказу та встановила, що останній містить посилання на п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 29 Податкового кодексу України, як підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «БЕЛЬ» (т. 1 а.с.31).
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 р. у справі № 520/8836/18 зазначив наступне:
«Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Платник податків зобов'язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.
У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.
Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями».
Таким чином, надання платником податків пояснень та документів на запит контролюючого органу не виключає можливість призначення податкової перевірки.
У письмовому відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу відповідач наполягав на тому, що надані позивачем документи та обґрунтування не спростували факт несвоєчасної сплати ним податку на прибуток за 2021 рік та І квартал 2022 року, тому і була призначена позапланова невиїзна перевірка.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення застосував приписи Глави 8 розділу ІІ ПК України, яка регулює питання призначення податкових перевірок, а також порядок та процедуру їх проведення. Акцентував суд увагу і на тому, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України наказу на проведення перевірки.
Акт перевірки містить інформацію про отримання ПП «БЕЛЬ» 01.10.2024 повідомлення від 23.09.2024 № 113/32-00-07-07-07-10 та наказу №232-п від 23.09.2024 (т. 1 а.с.23 звор. бік).
Отже, у контролюючого органу виникло право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, тому наведені останнім аргументи щодо незаконності перевірки не є підставами для задоволення позовної вимоги і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Скаржник/позивач також стверджує, що суд першої інстанції проігнорував те, що ПП «БЕЛЬ» проводило не тільки своєчасну та повну виплату заробітної плати, а й сплату поточних податків та зборів (наприклад акцизного податку) без яких взагалі не можлива була поточна й майбутня діяльність ПП «БЕЛЬ». Також, за його твердженням відповідач не довів умислу, як підстави для застосування підвищених штрафів, визначених пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого "обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.
Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.
Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру
. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини".
Колегія суддів, у свою чергу, вважає за необхідне зазначити, що скаржник/позивач не спростував встановлену судом першої інстанції обставину придбання ним автомобіля MERCEDES-BENZS class за ціною 11,3 млн. грн. (податкові накладні від 15.07.2022 №535/12 та від 09.08.2022 №333/12), оплата за який проведена двома платіжними дорученнями від 15.07.2022 №61 та від 09.08.2022 №4111, а також виплату директору ПП «БЕЛЬ» у 3 кварталі 2022 року дивідендів на суму 4 725 427,81 грн.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач свідомо вирішив використати наявні кошти не на сплату податку на прибуток, надавши, тим самим, пріоритет зазначеним витратам, незважаючи на вимоги п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, відповідно до яких платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Також, суд врахував, що ПП«БЕЛЬ» не оскаржувало рішення відповідача від 20.10.2022 №17/32-00-04-04-02 щодо можливості своєчасного виконання свого податкового обов'язку в частині сплати податку на прибуток за 2021 рік (т. 1 а.с. 112). Ця обставина визнана сторонами у справі. Однак, скаржник/позивач наполягає на відсутності «жодної судової справи» за обставинами якої платник податків не оскаржував рішення податкового органу про визнання його спроможним до виконання податкових зобов'язань, однак добровільно, суворо у строки, встановлені ПК України (з моменту визнання його спроможним) знайшов можливість та виконав приписи ПК України щодо погашення заборгованості.
Колегія суддів вважає такі доводи неспроможними, оскільки обов'язок зі сплати податкового зобов'язання виник у позивача не з моменту прийняття відповідачем зазначеного рішення, як помилково вказує скаржник/позивач.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БЕЛЬ» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/8243/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 лютого 2026 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий