з питань роз'яснення судового рішення
23 лютого 2026 року м. РівнеСправа №460/1116/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням від 16.07.2024, яке набрало законної сили 05.12.2025, позов задоволено повністю.
19.01.2026 за вказаним судовим рішенням видано два виконавчі листи зі строком пред'явлення до 05.12.2028.
09.02.2026 від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Заява подана у строк, встановлений частинами першою та другою статті 254 КАС України.
На виконання вимог абзацу 10 частини першої статті 167 КАС України заявником долучено до заяви докази її надсилання іншим учасникам справи.
Позивач пояснень суду не подав.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, у тому разі, коли таке судове рішення є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини судового рішення.
Механізм, визначений ст. 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивувальної частини судового рішення. У разі незгоди з мотивуванням судового рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість оскаржити його в порядку, передбаченому КАС України.
У постанові від 16.12.2024 у справі № 640/11970/20 Верховний Суд зазначив, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Відтак, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозумілим для виконання є його резолютивна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КАС України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Згідно з ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Водночас, частиною шостою статті 246 КАС України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.
Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо невзяття ОСОБА_1 на облік як особу, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картка платника податків.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Рівненській області взяти ОСОБА_1 на облік як платника податків, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника, та здійснювати такий облік за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду відповідно до вимог ст. 246 КАС України містить висновок в частині задоволення позову, висновок суду по суті вимог, розподілу судових витрат, строк і порядок набрання рішенням законної сили та порядок його оскарження, дату складення повного рішення. Отже, резолютивна частина судового рішення є чіткою та не допускає неоднозначного розуміння чи тлумачення.
Відтак, жодних положень, щодо розуміння яких виникали б суперечки, рішення суду не містить.
Обґрунтовуючи заяву про роз'яснення судового рішення, контролюючий орган зазначив: "... для відповідача є незрозумілим чи подання позивачем заяви про відмову від ідентифікаційного номера в грудні 2003 року суд розцінив як заяву для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (Повідомлення за ф. № 1П), а тому вважає подання позивачем Повідомлення за ф. № 1П повторним зверненням із заявою.
Окрім того, у рішенні суд зауважує про "обов'язок податкового органу не лише вчинити відповідну відмітку в паспорті позивача про право здійснювати платежі за прізвищем, ім'ям, по батькові, номером та серією паспорта, а й не включати (а за наявності - вилучити) з Державного реєстру всю інформацію про таку особу". Тоді як резолютивна частина рішення суду зобов'язує Головне управління ДПС у Рівненській області "взяти ОСОБА_1 на облік як платника податків, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки, та здійснювати такий облік за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта". Відтак, розуміння мотивувальної частини рішення суду викликає труднощі, оскільки суперечить резолютивній".
У зв'язку з цим суд звертає увагу представника Головного управління ДПС у Рівненській області на зміст в мотивувальної частини судового рішення, в якому зазначено, зокрема:
«… ПК України та Положенням № 822 встановлено інший порядок обліку в окремому реєстрі Державного реєстру осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, а саме за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України.
Разом з тим, судом достеменно встановлено, що на момент набрання чинності названими правовими актами ОСОБА_1 вже мала відмітку в паспорті про її право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Суд звертає увагу на те, що нормами ПК України та Положенням № 822 не передбачено обов'язку платника податків повторного звернення із заявою для реєстрації у Державному реєстрі.
Окрім цього, суд підкреслює, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже норми Податкового кодексу України та Порядку № 822 поширюють свою дію на податкові правовідносини, які виникли після їх прийняття, та жодним чином не впливають і не можуть звужувати існуюче право позивача перебувати на податковому обліку за раніше встановленими формами такого обліку та здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, яке захищене судовим рішенням».
Таким чином, резолютивна частина судового рішення зобов'язального змісту в цій справі повністю узгоджується з його мотивувальною частиною щодо зобов'язання податкового органу взяття ОСОБА_1 на облік як платника податків, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника, та здійснювати такий облік за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, а тому жодних положень, щодо розуміння яких виникали б суперечки, рішення суду не містить.
Фактично представником Головного управління ДПС у Рівненській області доводи, якими відповідач, серед іншого, заперечував проти позову, покладено в обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення, що є неприйнятним.
Суд зазначає, що наведеним аргументам контролюючого органу була надана відповідна правова оцінка як судом першої інстанції під час судового розгляду адміністративної справи, так і судом апеляційної інстанції під час апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області.
Таким чином, наведені відповідачем мотиви роз'яснення судового рішення жодним чином не свідчать про незрозумілість резолютивної частини судового рішення та не перешкоджають його виконанню.
Підсумовуючи наведене, судом не встановлено жодних об'єктивних підстав, які б ускладнювали розуміння чи виконання відповідачем резолютивної частини судового рішення в порядку та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 166-167, 241, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про роз'яснення судового рішення від 16.07.2024 у справі №460/1116/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу складено 23 лютого 2026 року.
Суддя Н.О. Дорошенко