23 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16859/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; зобов'язання внести зміни до наказу №745 О/С від 19.11.2025 року в частині підстав звільнення зі служби за ст. 77 п. 7 згідно із Законом України "Про Національну поліцію" за власним бажанням згідно поданого рапорту.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивач подав рапорт про звільнення по команді за власним бажанням, однак керівництвом рапорт не прийнято. Відповідач, достовірно знаючи про подання позивачем рапорту про звільнення за власним бажанням, видав наказ від 19.11.2025 року №745 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Позивач вважає, що вчинив юридично значущі дії у вигляді подання рапорту про звільнення зі служби за власним бажанням і вправі був очікувати, що відповідач прийме відповідне рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/16859/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначав, що особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за власним бажанням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше ніж за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. 03.09.2025 року позивачем було написано рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому він просив звільнити його за власним бажанням з 08.10.2025 року без зазначення поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків, як це передбачено пунктом 64 Положення № 114. Листом від 04.10.2025 року № 218316-2025 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність відповідної згоди на звільнення позивача зі служби в поліції у більш короткий строк, що визначений пунктом 68 Положення № 114. Таким чином, оскільки між ОСОБА_1 та Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області не було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої він бажав звільнитися, правові підстави для звільнення позивача зі служби в поліції з 08.10.2025 року були відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції.
03.09.2025 року та 23.09.2025 року позивачем було подано рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому він просив звільнити його за власним бажанням з 08.10.2025 року.
Листом від 04.10.2025 року № 218316-2025 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність відповідної згоди на звільнення позивача зі служби в поліції у більш короткий строк, що визначений пунктом 68 Положення № 114.
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.11.2025 року № 745 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Позивач не погодився із діями відповідача щодо не звільнення зі служби в поліції за власним бажанням та звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
За вимогами частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону).
Приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114), передбачено, що це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
Відповідно до пункту 10 Положення №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно з підпунктом "ж" пункту 64 Положення №116 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (пункт 68 Положення №114).
Положення №114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11.08.2021 у справі № 826/7075/16, до правовідносин щодо звільнення поліцейських зі служби за власним бажанням підлягає застосуванню пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який встановлює обов'язок працівника попередити керівництво про звільнення за три місяці до звільнення.
При цьому Верховний Суд прийшов до висновку про можливість звільнення працівника поліції (за власним бажанням) у більш стислі строки, аніж через три місяці від дати попередження (подання рапорту). Однак, для цього має бути обопільна згода/намір двох сторін - того, хто звертається з таким рапортом, і того/тих, хто ухвалює рішення про звільнення.
Як слідує з матеріалів справи, 03.09.2025 року та 23.09.2025 року позивачем було подано рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому він просив звільнити його за власним бажанням з 08.10.2025 року.
Водночас, з огляду на дату подання рапорту на звільнення та приписи пункту 68 Положення №114, у відповідача було три місяці на розгляд такого питання.
Листом від 04.10.2025 року № 218316-2025 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність відповідної згоди на звільнення позивача зі служби в поліції у більш короткий строк, що визначений пунктом 68 Положення № 114.
Суд зазначає, що подання позивачем рапорту про звільнення зі служби за власним бажанням не перешкоджало останньому виконувати положення Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту до моменту реалізації рапорту по закінченню трьох місяців.
Резюмуючи викладене та враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд доходить до висновку про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, а тому відсутні правові підстави для внесення змін у наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.11.2025 року № 745 о/с .
З огляду на викладене суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 40108630) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко