про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/1775/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фондуа України ву Хмельницькій області про відмову у призначенні Головного управління Пенсійного Фондуа України в Хмельницькій області №163750035610 від 31 грудня 2025 року;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №І періоди роботи позивача 1993-1996, 1998-2000 роки у «Шахта «Комсомолець» , 2000-2017 роки в «Шахта імені К.А. Румянцева ДП « Артемвугілля» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зазначених періодів роботи.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті.
Положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.
Водночас, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005у у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №340/741/20.
Підставою для застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об'єктивно підтверджується майновий стан позивача.
Зокрема, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 08.08.2024 у справі № 295/14365/19, від 24.09.2025 у справі № 520/33437/24.
Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.
Однак, позивач разом з позовною заявою не надав до суду належних на допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, тобто за 2025 рік.
Суд вважає за необхідне зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається.
Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Разом із тим, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що сплата судового збору є для нього непомірним тягарем.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить залишити без задоволення з огляду на недоведеність заявником наявності визначених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Бойко