Справа № 420/38508/25
23 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/2903/25, №420/15646/25;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та утриманого військового збору у розмірі 3,5% з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/2903/25, №420/15646/25.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішень суду по справах №420/2903/25, №420/15646/25 відповідачем було виплачено належне позивачу грошове забезпечення в розмірі, з одночасним утриманням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору - у розмірі 5%. З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає дії відповідача протиправними.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог подав відзиві, в якому зазначив, що компенсація втрати частини доходiв не підлягає компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки не входить до складу грошового забезпечення, а фактично являє собою спеціальний вид відповідальності відповідача за несвоєчасну виплату грошового забезпечення та не пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлені такі обставини по справі.
Рішенням Одеського ОАС від 07.04.2025 року по справі № 420/2903/25 у задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено.
Постановою П'ятого ААС від 25.09.2025 року по справі №420/2903/25 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року скасовано.
Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №420/18012/24.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №420/18012/24 за період з 01 січня 2016 року по 19 грудня 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішенням Одеського ОАС від 11.07.2025 року по справі № 420/15646/25 зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від у справі № 420/18006/24 за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати 11.04.2025 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, але не більше, ніж за шість місяців.
На виконання вищезазначених рішень відповідачем виплачена компенсація втрати частини доходів, з утриманням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого, що не заперечується відповідачем.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся до суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).
Згідно зі статтею 9 цього Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо утримання ПДФО з суми компенсації втрати частини доходів без одночасної виплати грошової компенсації у розмірі цього податку.
Так, 15 січня 2004 року постановою Кабінету Міністрів України № 44 було затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).
31 травня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 375, якою було внесено зміни до пункту 2 Порядку № 44. У новій редакції цього пункту зазначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби. Компенсація призначена для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Також зазначено, що ця грошова компенсація виплачується іноземцям та особам без громадянства, які мають статус військовослужбовця.
Згідно з пунктами 3 5 Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців та інших зазначених осіб, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом їхніх доходів. Компенсація має бути рівноцінною та повною і покривати втрати частини грошового забезпечення, пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб. Виплата здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115 (далі Положення), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби має отримати повний розрахунок за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.
Пунктом 292 Положення визначено процедуру звільнення. Після надходження відповідного наказу або повідомлення про звільнення, військовослужбовець здає посаду, з ним проводиться розрахунок, він виключається зі списків особового складу та направляється на військовий облік.
Отже, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, було покладено обов'язок вжити заходів з виплати грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб під час розрахунку з позивачем на виконання судового рішення. Однак, відповідач не вжив відповідних заходів.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб рядового і начальницького складу, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 825/761/17 підтвердив, що суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з грошового забезпечення військовослужбовців, повинні спрямовуватися на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їхніх доходів. Виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення та у розмірі суми утриманого податку.
Суд також погодився з висновками про те, що неправомірні дії відповідача призвели до несвоєчасної виплати грошової допомоги. Тому втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати не є підставою для невиплати компенсації. Грошова компенсація у розмірі суми податку мала бути виплачена одночасно з виплатою грошової допомоги, якби відповідач належним чином виконав свої зобов'язання.
Щодо правової природи компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення, як частини грошового забезпечення військовослужбовця, слід зазначити наступне.
Згідно з Податковим кодексом України, Конвенцією Міжнародної організації праці № 95 та Кодексом законів про працю України, заробітна плата включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які нараховуються в порядку індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і є складовою належної працівникові заробітної плати. Вони спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та підтримання купівельної спроможності.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Тому при її нарахуванні та виплаті має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.
Це підтверджується і практикою Верховного Суду. У постанові від 20 грудня 2024 року у справі № 440/6875/24 та постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 380/6777/24 суд зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації та грошового забезпечення, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/2903/25, №420/15646/25.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та утриманого військового збору у розмірі 3,5% з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/2903/25, №420/15646/25.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов