Справа № 420/1915/26
23 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу) за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу) за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У позовних вимогах позивач просить витребувати у відповідача довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 із зазначенням основних та щомісячних видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Позов не відповідає вимогам КАС України.
В силу приписів п.5 ч.1 ст.4 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
КАС України чітко визначає питання надання та витребування доказів по справі. Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте позивача у позові просить витребувати у відповідача докази.Тобто в цієї частини щодо витребування доказів по справі не дотримано вимог КАС України. Позивачем не виконаний обов'язок щодо надання доказів разом з позовом або належним чином оформлене клопотання із значенням заходівё які були вжити позивачем для отримання вказаних доказів.
Позивач вказує, що з 24.07.2018 по 31.05.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , проте відповідачем визначає ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що в/ч перебувала на фінансовому забезпеченні в тому числі і грошового забезпечення для військовослужбовців в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте знаходження на фінансовому забезпеченні не є підставою для не визнання відповідачем військової частина, де особа проходила службу.
Проте згідно абз. 5 п.1.2 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (далі Правила №280), фінансове забезпечення - система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.
Поняття фінансового господарства військової частини розкривається положеннями абз. 4 п. 1.2 Правил №280, зокрема це - сукупність процесів щодо управління фінансовими ресурсами, які є в розпорядженні військової частини з метою виконання покладених на неї завдань.
У відповідності до п.1.5 Правил №280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
Відповідно абз. 4, 6 п. 1.5 Правил №280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Отже відповідає за організацію своєчасного, правильного оформлення та подання до фінансово-економічної служби військової частини документів, необхідних для здійснення фінансового забезпечення, нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям саме в/ч, де проходить службу військовослужбовець.
У якості піддержуючих доказів щодо визначення ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачем позивач посилається на довідку про проходження служби та індивідуальними відомостями про застраховану особу форма ОК-5.
Між тим, довідка про проходження служби лише підтверджує, що позивач проходив службу у військовій частині, а не в ХОТЦКтаСП. Довідка форми ОК-5 фактично не є належним доказом по цій справі, оскільки довідка ОК-5- це індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків. На підставі цієї довідки застрахована особа отримує інформацію щодо набутого страхового та заробітної плати, яка буде врахована при призначенні пенсії.
При цьому у вказаній довідці ОК-5 за період вказаний у позові з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року страхувальником вказана взагалі інша військова частина НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , а до липня 2022 року страхувальником був ХОТЦКтаСП.
Протиріч вказаних обставин позивач не висвітлює.
Отже позивачу необхідно зазначити де він отримував грошове забезпечення за вказаний період та визначити належного відповідача по справі, надати належні докази отримання грошового забезпечення.
Згідно з довідкою про проходження служби позивач з 31.01.2025 року по т.ч проходить службу, проте довідка видана у травні 2025 року.
У позові не міститься відомостей про те, чи проходить по т.ч. службу відповідач або звільнений зі служби.
Вказані обставини мають суттєве значення для визначення судом дотримання позивачем строків звернення до суду.
Позивач посилається на рішення КС України від 11.12.2025 року, проте вказане рішення стосується саме ч.1 ст.233 КЗпПУ, тобто працівників, які продовжують працювати. Щодо вимог ч.2 ст.233 КЗпПУ, то нею встановлений строк звернення до суду.
Частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду шляхом надання належним чином оформленого позову, належних доказів по справі.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року позов залишено без руху, наданий 10-денний строк на усунення недоліків позову. Роз'яснено, що справа розглядається в електронній формі та повідомлено, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Ухвала суду доставлена в електронний кабінет позивача 03.02.2026 року.
Станом на 23.02.2026 року позивач недоліки не усунув, в автоматизованій системі діловодства суду заяв, клопотань не зареєстровано.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.5,6,8 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва