Справа № 420/39806/25
23 лютого 2026 року Одеський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,
при секретарі - Гоменюк Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 97530-2409-1503-UA51100290000027993 від 25.04.2025, № 97554-2409-1503-UA51100290000027993 від 25.04.2025, №97505-2409-1503-UA51100290000027993 від 25.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями (ППР) від 25.04.2025 ГУ ДПС в Одеській області нарахувало земельний податок за 2023-2025 роки на загальну суму 968 827,18 грн. Нарахування податку здійснювалося на підставі нормативної грошової оцінки, яка була затверджена рішенням Таїровської селищної ради №622-VIII від 11.07.2023 року. При цьому позивач наголошує, що вказане рішення органу місцевого самоврядування про затвердження НГО було визнано протиправним та нечинним рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/27111/23. Оскільки судове рішення про скасування нормативної грошової оцінки набрало законної сили 21.06.2024 року, податковий орган не мав правових підстав використовувати ці показники для розрахунку зобов'язань. Додатково зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять детального розрахунку суми податку та доказів проведення оцінки земельної ділянки, що суперечить вимогам п. 286.5 ст. 286 ПКУ. Таким чином, через відсутність законної бази для розрахунку (скасовану нормативну грошову оцінку) та порушення процедури повідомлення, позивач просить визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Ухвалою судді від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
23.12.2025 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були належним чином надіслані рекомендованим листом на офіційну податкову адресу позивачки в Одесі. Відповідно до поштового повідомлення №0690908976610, документи були вручені 28.05.2025 року, що спростовує твердження позивачки про їх неотримання. Нарахування сум податку здійснювалося контролюючим органом на підставі офіційних даних Державного земельного кадастру, як того вимагає стаття 286 ПКУ. ГУ ДПС підкреслює, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка (НГО) з урахуванням коефіцієнтів індексації, що відповідає положенням статті 271 ПКУ. Відповідач звертає увагу на обов'язковість рішень місцевих рад щодо встановлення ставок місцевих податків та їх застосування при розрахунку зобов'язань. У відзиві також наведено перелік підстав, за яких виконання податкових обов'язків може бути визнано неможливим, проте обставини позивачки не підпадають під цей перелік. Таким чином, податковий орган вважає, що діяв виключно у межах повноважень, а розрахунок податку є правильним та законним.
29.12.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою сторона позивача підтверджує факт використання землі у підприємницькій діяльності наявністю договору з ФОП від 01.06.2023 року на розробку ескізного проєкту забудови ділянки. Оскільки ділянка вільна від забудови, стадія проектування є невід'ємною частиною господарського процесу, спрямованого на створення об'єкта нерухомості для отримання прибутку. При цьому Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підтверджував, що підготовка до будівництва (проектування) є формою використання ділянки в господарській діяльності. Водночас, ГУ ДПС не надано до суду належного розрахунку податку та не вказано конкретних доказів визначення бази оподаткування. Визначення податкових зобов'язань базувалося на нормативній грошовій оцінці (НГО), затвердженій рішенням Таїровської селищної ради №622-VIII від 11.07.2023 року, яке було визнано протиправним та нечинним у судовому порядку (справа №420/27111/23), що підтверджується відмовою Держгеокадастру у наданні відомостей. Оскільки правова база для розрахунку податку (рішення про НГО) скасована судом, нарахування за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не може вважатися законним та обґрунтованим.
Ухвалою суду від 29.12.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 12.02.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 23.02.2026 о 12:30.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із викладених у заяві по суті справи підстав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1,6981 га, кадастровий номер 5123784200:01:001:0044, цільове призначення - (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазини).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даній земельній ділянці відсутні об'єкти будівель та споруд.
27.03.2025 державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель відділу правової експертизи та земельного контролю юридичного управління Таїровської селищної ради в рамках своєї компетенції провів обстеження земельної ділянки шляхом проведення фотофіксації.
Відповідно до акту державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відділу правової експертизи та земельного контролю юридичного управління Таїровської селищної ради №113 від 27.03.2025 було встановлений факт відсутності розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд складських, торгових та допоміжних приміщень, в яких можна проводити господарську діяльність. Земельні ділянки знаходяться в занедбаному та необробленому стані.
На підставі Розпорядження Таїровського селищного голови Тимура ХАСАЄВА № 83-Ср від 08.04.2025 «Про проведення контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету зі сплати єдиного та земельного податків з провадження діяльності на земельних ділянках, які розташовані на території Таїровської селищної ради» був здійснений виїзд 08 квітня 2025 року робочої групи (копія акту додається), яка встановила наступне:
- відсутність виробничих, складських, допоміжних приміщень, в яких можна було провадити господарську діяльність, відсутність техніки, обладнання, механізмів і інструментів, як засобів провадження господарської діяльності, відсутність готової продукції та сировини - як елементів господарської діяльності із виробництва, переробки, постачання, торгівлі, тощо;
- відсутність персоналу суб'єкту господарювання, керівних розпорядчих органів які проводять господарську діяльність;
- відсутність будь яких комунікацій (водопостачання водовідведення, електроживлення, газопостачання;
- земельні ділянки вкриті незначною рослинністю, знаходяться у необробленому й занедбаному стані. Ознаки вирощування агрокультур та іншої продукції, - відсутні;
- відсутні ознаки будівництва та підготовчих робіт до будівництва об'єктів.
Листом від 15.04.2025 № 20423/5 селищний голова Таїровської селищної ради звернувся до в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області, в якому просив провести документальну перевірку первинних документів бухгалтерського обліку та звітності, яке підтвердить фактичне здійснення господарських операцій в 2023-2025 рр., саме на земельній ділянці, які належать ОСОБА_1 .
В зазначеному листі вказано, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платник єдиного податку 2 групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, а тому не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку другої групи від сплати земельного податку. Отже ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати земельний податок в повному обсязі. Так, провівши розрахунок земельного податку, бюджет Таїровської селищної територіальної громади недоотримав станом на 01.01.2025 від ОСОБА_1 приблизно 615 000,00 грн
25.04.2025 року ГУ ДПС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю з фізичних осіб, за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123784200:01:001:0044, а саме:
№ 97530-2409-1503-UA51100290000027993, сума податкового зобов'язання за 2023 р. в розмірі 300 121,18 грн.;
№ 97554-2409-1503-UA51100290000027993, сума податкового зобов'язання за 2024 р. в розмірі 315 427,36 грн.;
№ 97505-2409-1503-UA51100290000027993, сума податкового зобов'язання за 2025 р. в розмірі 353 278,64 грн.
Дізнавшись про існування цих податкових повідомлень-рішень, позивачка звернулася за судовим захистом, зважаючи на їх безпідставність та наявність підстав для їх скасування, оскільки вони розраховані на підставі рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке визнано судом нечинним.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
В свою чергу, земельний податок, у відповідності до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
За правилами п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно п.270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Положеннями пунктів 271.1, 271.2 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 цього Кодексу; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку земельного податку за 2023-2025 рр. контролюючим органом використано дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазначені у Держгеокадастрі.
Податковим органом, згідно спірних податкових повідомлень рішень зокрема у графах 5 (Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по земельному податку, грн/га) зазначено наступні відомості:
За податковий період 2023 - 15 006 059;
За податковий період 2024 - 15 771 368;
За податковий період 2025 - 17 663 932,17.
У графах 8 (Розмір ставки земельного податку або орендної плати за землю, %) спірних ППР вказано « 2».
В свою чергу, судом встановлено, що 11.07.2023 року Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області 29 сесії VIII скликання було прийнято рішення № 622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області», яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області, яка була розроблена товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Ком» у 2023 році.
При цьому рішенням ООАС від 15.02.2024 по справі № 420/27111/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 року, визнано протиправним та нечинним рішення 29 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 року №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області».
Однак вищезазначене скасування в судовому порядку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області, на яке посилається сторона позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог та звільнення її від сплати податку, не вливає на порядок визначення грошових зобов'язань з податку на землю з фізичних осіб за спірними рішеннями.
Так, рішенням Таїровської селищної ради № 1215-VIII 27 червня 2025 року «Про відновлення дії нормативної грошової оцінки земель» відновлено дію у 2025 році наявної нормативної грошової оцінки земель АДРЕСА_2 , затвердженої рішенням Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області № 661-VI від 05.07.2013 року, на час проведення робіт з виготовлення та затвердження нової нормативної грошової оцінки земель Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області відповідно до рішення Таїровської селищної ради № 1035-VIII від 24.12.2024.
Крім того, 11 липня 2023 року прийнято рішення Таїровської селищної ради № 619-VIII від 11 липня 2023 року «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) на території Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області», яким встановлено з 01.01.2024 року на території Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області: - податок на землю на території відповідно до податкового кодексу України (додаток 1); - ставки земельного податку та пільги для фізичних та юридичних осіб відповідно до Податкового кодексу України (додаток 2).
Згідно з п. 3 рішення Таїровської селищної ради № 619-VIII від 11 липня 2023 року Базою оподаткування є: 3.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого нормами Податкового кодексу України; 3.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 ПК України. 3.2. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів смт Таїрове, с. Лиманка, с. Балка, с. Сухий Лиман Одеського району Одеської області, затверджена рішенням 25 сесії VI скликання Таїровської селищної ради від 05.07.2013 року № 661-VI; X сесії VII скликання Сухолиманської селищної ради від 14.07.2016 року № 150-VII.
26 червня 2024 року було прийнято рішення Таїровської селищної ради № 860-VIII «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) на території Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області», яким встановлено з 01.01.2025 року на території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області податок на землю на території Таїровської селищної територіальної громади відповідно до Податкового кодексу України (додаток 1).
Згідно з п. 3 Додатку 1 рішення Таїровської селищної ради № 860-VIII від 26.06.2024 року, Базою оподаткування є: 3.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого нормами ПКУ; 3.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 ПК України. 3.2. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів смт Таїрове, с. Лиманка, с. Балка, с. Сухий Лиман Одеського району Одеської області, затверджена рішенням 29 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради від 11.07.2023 року № 622-VIII.
У 2023 р. діяли ставки податків, затверджені рішенням Таїровської селищної ради № 177-VIIІ від 30 червня 2021 року «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) на території Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області» з 01.01.2022 року.
Так, згідно з п. 4.2 Додатку 1 цього рішення, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів смт Таїрове, с. Лиманка, с. Балка, с. Сухий Лиман Одеського району Одеської області, затверджена рішенням 25 сесії VI скликання Таїровської селищної ради від 05.07.2013 року № 661-VI; X сесії VII скликання Сухолиманської селищної ради від 14.07.2016 року № 150-VII.
Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).
Згідно з пунктом 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, в тому числі про нормативну грошову оцінку: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до підпункту 8 пункту 22 Порядку № 1051, до якого відсилає пункт 24, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження):
відомості про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці:
розподіл земель за економіко-планувальними зонами та оціночними одиницями (районами), а саме: код оціночної економіко-планувальної зони згідно з додатком 2, номер економіко-планувальної зони та оціночної одиниці (району); межі економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів) з координатами їх поворотних точок; площа економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів); значення зональних коефіцієнтів;
значення нормативної грошової оцінки земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (середньої вартості одного кв. метра земель населеного пункту, одиниці площі земель за межами населеного пункту);
інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії);
інформація про ареали агровиробничих груп ґрунтів відповідно до підпункту 7 цього пункту;
інформація про бонітування ґрунтів відповідно до підпункту 9 цього пункту;
інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, найменування органу, що його прийняв, дата проведення нормативної грошової оцінки земель та введення в дію зазначеного рішення), електронні копії таких документів.
Водночас пунктами 66, 67 Порядку № 1051 закріплено, що до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру. Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Вирішуючи спір, суд враховує, що сама по собі відсутність чинної технічної документації або скасування рішення про її затвердження не звільняє власника землі від конституційного обов'язку зі сплати податку та не створює податкового вакууму для нього.
Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
За змістом статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (частина п'ята статті 5 цього ж Закону).
Частиною першою статті 13 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
За змістом статті 23 Закону № 1378-IV технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.
Так, за змістом цього пункту рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).
В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності.
Водночас технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.
Своєю чергою, витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки.
Отже, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.09.2020 у справі № 821/1887/16, від 01.06.2022 у справі № 640/13150/19.
Також у пункті 105 постанови від 10 березня 2025 року у справі № 320/10183/22 Верховний Суд дійшов висновку, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що чинними рішеннями Таїровської селищної ради № 177-VIIІ від 30.06.2021 року, № 619-VIII від 11.07.2023 року, № 860-VIII від 26.06.2024 року передбачено механізм визначення бази оподаткування за відповідною нормативною грошовою оцінкою земель - шляхом застосування показників з урахуванням обов'язкових коефіцієнтів індексації. В пунктах 3 та 4 додатків 1 до відповідних рішень селищної ради визначено нормативну грошову оцінку земель, ставки податку та пільги тощо. При цьому скасування в судовому порядку рішення № 622-VIII від 11.07.2023 в даному випадку не вплинуло на визначення бази оподаткування.
Крім того, суд наголошує, що згідно з приписами статті 286 Податкового кодексу України, контролюючий орган при нарахуванні податку фізичним особам зобов'язаний керуватися даними Державного земельного кадастру. Оскільки на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідні відомості про вартість ділянки містилися у Державному реєстрі та не були з нього вилучені у встановленому законом порядку, у ГУ ДПС в Одеській області не було правових підстав для ігнорування цих даних. Податковий орган діяв у межах чітко визначеної процедури, використовуючи ту базу оподаткування, яка була офіційно доступна в автоматизованих системах.
У доданих до відзиву розрахунках до спірних податкових повідомлень-рішень за 2023-2025 рр., зокрема у графах 5 (Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по земельному податку, грн/га), зазначено відповідні відомості (за податковий період 2023 - 15 006 059; за податковий період 2024 - 15 771 368; за податковий період 2025 - 17 663 932,17), до яких застосовано ставку 2%, що відповідає рішенням Таїровської селищної ради.
Суд також критично оцінює доводи позивача про звільнення від сплати земельного податку на підставі статусу платника єдиного податку другої групи, зважаючи на провадження позивачем господарської діяльності, направленої на створення об'єкта нерухомості.
Так, відповідно до положень Податкового кодексу України, така пільга не є безумовною і реалізується лише за умови фактичного використання земельної ділянки для провадження господарської діяльності.
Проте матеріали справи, зокрема акти обстеження та фотофіксації, проведеної державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу правової експертизи та земельного контролю юридичного управління Таїровської селищної ради у 2025 році, свідчать про те, що ділянка перебуває у занедбаному стані, вкрита дикою рослинністю та позбавлена будь-яких ознак підготовки до будівництва чи торговельної діяльності. Наявність лише одного договору на розробку ескізного проєкту за відсутності реальних дій на місцевості протягом тривалого часу не може вважатися належним доказом господарського використання землі, а відтак позивачка не набула права на податкову пільгу.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що звернення позивачки до суду є спробою ухилитися від виконання обов'язку щодо сплати податків, які нею не сплачувалися протягом 2023- 2025 років без жодних на те правових підстав. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки вони спрямовані не на захист порушеного права, а на легалізацію тривалого ігнорування податкових зобов'язань перед місцевим бюджетом.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі “Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме “небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, М. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк
'