справа №380/5949/25
про відмову в ухваленні додаткового рішення
20 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Касандяк Володимир Васильович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- надати судовий захист правам, свободам та інтересам позивача у взаємовідносинах з ГУ ПФУ у Львівській області шляхом визнання протиправним рішення відповідача, що породило його протиправну бездіяльність, та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 15.05.2024 та провести її виплату у встановленому законом порядку і строки;
- надати судовий захист правам, свободам та інтересам позивача у взаємовідносинах з в/ч НОМЕР_1 шляхом визнання протиправним рішення відповідача, що породило його протиправну бездіяльність, та зобов'язання відповідача невідкладно направити до ГУ ПФУ у Львівській області документи з персональними даними ОСОБА_1 , розробником, володільцем та розпорядником яких є військова частина, та які є необхідними для призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 380/5949/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Представник позивача, адвокат Касандяк В.В., 12.02.2026 (вх. № 11345) подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить:
• забезпечити конституційне право ОСОБА_1 на свободу у вираженні своїх поглядів та переконань відносно висновків суду, яких він прийшов за результатом розгляду його процесуальних звернень до суду, та на вільний доступ до письмової інформації про усі результати судового розгляду справи № 380/5949/25, для чого ухвалити додаткове судове рішення відносно вимог позивача, що викладені у його клопотанні від 21 серпня 2025 року про постановлення судом окремої ухвали в порядку реагування адміністративного суду на факти, що свідчать про умисне порушення службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України вимог ст. 12, 13, 48, 49, 50, 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та, відповідно, про направлення такої ухвали голові правління Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
• забезпечити конвенційне право ОСОБА_1 на ефективний юридичний захист від порушень з боку службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, які здійснюють свої офіційні повноваження з розгляду і вирішення заяви ОСОБА_1 від 31.01.2025 про призначення йому пенсії за вислугу років, для чого у окремій ухвалі встановити голові правління Пенсійного фонду України розумний строк для подання Львівському окружному адміністративному суду відповіді/звіту про вжиті ним заходи щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону та, відповідно, порушенню прав позивача у справі № 380/5949/25;
• забезпечити конвенційне право ОСОБА_1 на публічне слухання його справи, для чого невідкладно постановити ухвалу про розгляд даної заяви позивача у судовому засіданні з повідомленням учасників адміністративної справи № 380/5949/25, у який призначити дату судового засідання, яка не перевищує строк у 10-ть днів від дня надходження до суду цієї заяви позивача.
Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача вказує, що обставина відсутності у позивача доступу до судового рішення ухваленого за наслідком судового розгляду вимог позивача, що викладені у його клопотанні від 21 серпня 2025 року про постановлення судом окремої ухвали, створює умови для перебування ОСОБА_1 у стані правової невизначеності щодо його конституційних прав, передбачених нормами ст.ст. 17, 46 Конституції України, захисту яких від порушень з боку службових осіб ГУ ПФУ у Львівській області позивач просив у справі № 380/5949/25.
Суд, розглянувши заяву та вивчивши долучені до неї письмові докази та матеріали адміністративної справи № 380/5949/25, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Як видно з матеріалів справи, представник позивача 21.08.2025 (вх. № 68071) звертався до суду з клопотанням про постановлення окремої ухвали, в якому, серед іншого, просив постановити окрему ухвалу про порушення керівником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області норм матеріального права, що передбачені у ст. 16, 47-49 Закону України «Про адміністративну процедуру» та ст. 12, 13, 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку направити до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та до Львівської обласної прокуратури для надання правової оцінки поведінці службових осіб, що обіймали посаду начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, за час, що тривають спірні правовідносини, які належать до предмету судового розгляду у справі № 380/5949/25, на предмет наявності у такій поведінці ознак кримінального правопорушення передбаченого диспозиціями статтями 175, 356 КК України.
Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що ГУ ПФУ у Львівській області, висуваючи до позивача, на його думку, нові умови для нарахування та виплати останньому пенсії за вислугу років, діє недобросовісно, оскільки у такий спосіб намагається приховати обставини умисного порушення закону з боку службової особи, що обіймає посаду начальника ГУ ПФУ у Львівській області.
Відповідно до частини першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Вказана стаття дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.
Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду.
Таким чином, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Суд звертає увагу, що у засіданні, яке відбулося 28.08.2025, суд ухвалою, без оформлення окремого документа, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали.
Окрім того, питання щодо правомірності дій ГУ ПФУ у Львівській області та відповідності їх закону були предметом безпосереднього розгляду у справі № 380/5949/25.
Додатково суд також зауважує, що у заяві про ухвалення додаткового судового рішення від 12.02.2026 (вх. № 11345), представник позивача цитує окремі фрагменти рішення без урахування логічного зв'язку між мотивувальною та резолютивною частинами рішення, чим свої доводи спрямовує на переоцінку висновків суду без урахування змісту рішення в цілому.
Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, а також те, що за результатами заяви постановляється ухвала про відмову в ухваленні додаткового судового рішення, відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає можливим розгляд заяви представника позивача в порядку письмового провадження.
Керуючись ст.ст. 241, 249, 252, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача від 12.02.2026 (вх. № 11345) про ухвалення додаткового рішення у справі - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Хома О. П.