справа №380/21200/25
20 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» (79016, м. Львів, вул. Городоцька, 84; код ЄДРПОУ 35841092) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, площа Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13211822/35841092 від 26.08.2025 про відмову ТзОВ «АЗАЛІЯ НОВА» в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13340288/35841092 від 07.10.2025 про відмову ТзОВ «АЗАЛІЯ НОВА» в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13340289/35841092 від 07.10.2025 про відмову ТзОВ «АЗАЛІЯ НОВА» в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 20.08.2024, №7 від 03.10.2024 та № 9 від 21.11.2024, за датою фактичного їх подання.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №13340288/35841092 від 07.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 21.11.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 21.11.2024, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №13340289/35841092 від 07.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 03.10.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 03.10.2024, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №13211822/35841092 від 26.08.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 20.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 20.08.2024, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА»» датою її подання на реєстрацію
Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» судовий збір в сумі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 50 копійок.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» судовий збір в сумі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 50 копійок.
10.02.2026 за вх.№10622 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Львівській області та ДПС України на користь ТзОВ «Азалія Нова» витрати на правничу допомогу в сумі 12000,00 гривень.
Оскільки розгляд справи №380/21200/25 здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.
Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.
Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: копію ордеру на надання правничої допомоги серії АХ №1233991 від 17.01.2025, копію договору №26/12/2024 про надання правової (правничої) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002330, копію протоколу визначення розміру гонорару від 10.10.2025 (додаток №3 до договору №26/12/2024 від 26.12.2024), копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат час по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги в межах справи №380/21200/25, станом на 10.02.2026 (додаток до заяви про ухвалення додаткового рішення №380/21200/25), копію акту приймання-передачі наданих послуг №380/21200/20 до договору про надання правової допомоги №26/12/2024 від 26.12.2024.
Відповідно до п. 1.1 договору №26/12/2024 про надання правової (правничої) допомоги, адвокат зобов'язується за дорученням клієнта надавати йому юридичні послуги, визначені у п. 2.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору, адвокат надає клієнту наступні послуги:
2.1.1 консультування клієнта з усіх правових питань, що виникають у клієнта при користуванні своїми правами, виконанні своїх обов'язків та захисті законних інтересів при здійсненні господарської діяльності;
2.1.2 підготовка процесуальних документів;
2.1.3 представництво інтересів клієнта в судових органах в якості представника;
2.1.4 представництво клієнта в державних органах, інших офіційних державних установах та організаціях, у т.ч. подання до них заяв, скарг тощо, застосовуючи всі передбачені законом засоби для захисту прав та охоронюваних законом інтересів, а також отримання від відповідних державних органів, установ та організацій всіх документів адресованих клієнту.
Відповідно до п. 3.1 договору, розмір гонорару, що належить до сплати адвокату, або надання правової допомоги безкоштовно навчається сторонами обопільно, з урахуванням правил адвокатської етики, і положень Закону України «Про адвокатуру» і закріплюється у додатку №1 «Протокол визначення розміру гонорару», який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.2 договору, гонорар сплачується адвокату на умовах та у порядку, передбаченому додатком №1 до договору.
Відповідно до детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги в межах справи №380/21200/25 станом на 10.02.2026 адвокатом надані наступні послуги:
- первинна консультація клієнта, погодження та складання протоколу визначення розміру гонорару до договору про надання правової допомоги - 2 год.;
- ознайомлення та вивчення наданих клієнтом матеріалів, отримання додаткових матеріалів - 3 год.;
- здійснення юридичного, аналітичного аналізу положень законодавства, пошук та вивчення судової практики Верховного суду з подібних питань - 3 год.;
- складання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду - 5 год.;
- складання інших заяв по суті справи, клопотань та/або заяв з процесуальних питань (за необхідності) - 2 год.
Всього кількість годин надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги №26/12/2024 (в межах справи №380/21200/25 в Львівському окружному адміністративному суді) становить 15 годин. Вартість надання правової допомоги становить 12000,00 гривень, з розрахунку - 800,00 грн за годину.
10.02.2026 між позивачем та адвокатом підписано акт приймання-передачі наданих послуг №380/21200/25 до договору про надання правової допомоги №26/12/2024 від 26.12.2024.
Суд, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.
Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в т.ч. рішення Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п'ятої даної статті щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.
У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 12000,00 грн витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).
З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачів становить 2000 гривень (по 1000 гривень з кожного).
Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» (79016, м. Львів, вул. Городоцька, 84; код ЄДРПОУ 35841092) понесені у справі № 380/21200/25 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча ) гривень.
Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАЛІЯ НОВА» (79016, м. Львів, вул. Городоцька, 84; код ЄДРПОУ 35841092) понесені у справі № 380/21200/25 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча ) гривень
В іншій частині заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна