20 лютого 2026 рокусправа № 380/24547/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного Олександра Ігоровича розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу.
Обставини справи.
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 9896,43 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач з 17.05.2021 року зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Стрийській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Львівській області (реєстраційний номер 2004170000000015664, взята на облік 17.05.2021 за № 133021120524). На підставі заяви від 07.06.2021 № 25827131 відповідач обрала спрощену систему оподаткування (1-2 група єдиного податку), здійснюючи роздрібну торгівлю на ринках (КВЕД 47.89, 47.82).
За твердженням позивача, ФОП ОСОБА_1 систематично не виконувала обов'язок зі сплати щомісячних авансових внесків з єдиного податку та військового збору, а також допустила несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, що в сукупності призвело до формування податкового боргу.
Загальна сума заборгованості складається з трьох складових частин, а саме:
Єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) - на суму 6 356,43 грн, з яких: 4 842,43 грн - заборгованість з основного платежу (несплата щомісячних авансових внесків у розмірі від 300,43 грн до 302,80 грн за кожен місяць з лютого 2024 року по червень 2025 року включно, з урахуванням лютого 2025 року); 1 514,00 грн - штрафні санкції, нараховані згідно з податковим повідомленням-рішенням (далі - ППР) форми «Ш» від 22.01.2025 № 211513012416 за порушення правил сплати єдиного податку протягом 2024 року, у розмірі 50% від несвоєчасно сплачених сум.
Військовий збір (код платежу 11011700) - на суму 3 200,00 грн (основний платіж: чотири авансових внески по 800,00 грн кожен, що виникли на підставі авансованого внеску № 2148719/mt від 20.03.2025 за березень, квітень, травень та червень 2025 року).
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) (код платежу 11010500) - на суму 340,00 грн (штрафна санкція, нарахована згідно з ППР форми «ПС» від 22.01.2025 № 211613012416 за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України).
На підтвердження наявності та розміру заборгованості позивач надав довідку про наявність заборгованості № 2505/13-01-13-0909 від 20.11.2025, складену ГУ ДПС у Львівській області станом на 14.11.2025 року, а також детальний розрахунок до неї.
Позивач також зазначає, що відповідно до приписів ст. 59 ПК України, на адресу платника податків сформовано та надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 30.12.2024 № 0028691-1309-1301 із зазначенням суми боргу та вимогою його негайного погашення. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатила, контролюючий орган звернувся до суду в порядку п. 87.11 ст. 87 ПК України.
Ухвалою від 18 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.
Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
З метою забезпечення процесуальних прав відповідача на судовий захист, копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за офіційною адресою місця реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
Згідно з наявною у матеріалах справи Довідкою про доставку Укрпоштою поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор R067067818455), зазначене поштове відправлення із судовими документами особисто вручено ФОП ОСОБА_1 10 січня 2026 року. Таким чином, відповідач повідомлена про відкриття провадження та розгляд справи належним чином і своєчасно.
Незважаючи на факт особистого отримання судових документів, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк не скористалася. Жодних письмових пояснень, заперечень щодо правомірності нарахування сум боргу, а також доказів повного або часткового добровільного погашення заборгованості суду надано не було.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 17 травня 2021 року зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Стрийській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області.
На підставі власноруч поданої заяви від 07.06.2021 № 25827131 відповідач обрала спрощену систему оподаткування з 01.07.2021, здійснюючи господарську діяльність з роздрібної торгівлі з лотків і на ринках.
Судом встановлено, що відповідач з лютого 2024 року систематично не виконувала обов'язок зі сплати щомісячних авансових внесків з єдиного податку.
Заборгованість з основного платежу з єдиного податку формувалася щомісяця, починаючи з 20.02.2024 по 20.06.2025 (за винятком березня 2025 року), у розмірах: 300,43 грн за лютий 2024 року (дата виникнення боргу 20.02.2024) та по 302,80 грн щомісяця за кожен наступний місяць. Загальна сума основного платежу з єдиного податку склала 4 842,43 грн.
18 грудня 2024 року контролюючим органом проведено дві камеральні перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами яких складено відповідні акти.
Актом камеральної перевірки № 52340/13-01-24-16/2714920225 від 18.12.2024 зафіксовано порушення правил (термінів) сплати єдиного податку протягом 2024 року.
Відповідно до вказаного акта перевірки, 22.01.2025 контролюючим органом прийнято ППР форми «Ш» № 211513012416 про застосування штрафу в розмірі 50% від несвоєчасно сплачених сум єдиного податку, що становить 1 514,00 грн.
Актом камеральної перевірки № 52341/13-01-24-16/ НОМЕР_1 від 18.12.2024 зафіксовано несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, чим порушено п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України.
На підставі вказаного акта 22.01.2025 контролюючим органом прийнято ППР форми «ПС» № 211613012416 про застосування штрафної санкції в розмірі 340,00 грн відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України.
Обидва ППР від 22.01.2025 надсилалися платнику податків поштою рекомендованими листами (трек-номери 0601104292694 та 0601042926 94). Проте кореспонденція повернулася до відправника з відмітками відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі якщо поштове відправлення повернуто з позначкою про відмову адресата від отримання або про відсутність адресата, вважається, що документ вручений платнику в день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення.
Оскільки ППР не оскаржені відповідачем у встановлені законом строки, суми штрафних санкцій набули статусу узгоджених.
Щодо заборгованості з військового збору, судом встановлено, що з 20 березня 2025 року ФОП ОСОБА_1 також не сплачує авансові внески з військового збору в розмірі 800,00 грн щомісяця (за березень, квітень, травень та червень 2025 року), що підтверджується нарахуванням авансованого внеску № 2148719/mt від 20.03.2025.
Загальна сума заборгованості з військового збору становить 3 200,00 грн.
Позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 30.12.2024 № 0028691-1309-1301, в якій зафіксовано суму боргу станом на 26.12.2024 та висунуто вимогу щодо його негайного погашення. Факт надіслання вимоги підтверджується наявними у справі доказами.
Однак відповідач вимогу проігнорувала та в добровільному порядку борг не погасила.
Загальний розмір непогашеної заборгованості відповідача станом на дату подання позову підтверджується довідкою ГУ ДПС у Львівській області про наявність заборгованості № 2505/13-01-13-0909 від 20.11.2025 та детальним розрахунком до неї і становить 9 896,43 грн, з яких: єдиний податок (код 18050400) - 6 356,43 грн (основний платіж - 4 842,43 грн, штрафні санкції - 1 514,00 грн); військовий збір (код 11011700) - 3 200,00 грн (основний платіж); ПДФО (код 11010500) - 340,00 грн (штрафні санкції).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує та тлумачить наступні норми права.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей конституційний обов'язок є безумовним, першочерговим та підлягає неухильному виконанню всіма суб'єктами господарювання незалежно від організаційно-правової форми.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач як контролюючий орган реалізував свої повноваження у повній відповідності до зазначеної норми.
Загальні засади оподаткування та обов'язки платника.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Зазначений обов'язок є прямим та беззаперечним.
Статтею 36 ПК України визначено поняття податкового обов'язку - обов'язку платника обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Відповідно до п. 36.3 ст. 36 ПК України, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено поняття податкового боргу - суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено поняття грошового зобов'язання - суми коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено поняття податкового зобов'язання - суми коштів, яку платник, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до пункту 291.1 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою.
Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено групи платників єдиного податку. Відповідач відноситься до платників першої-другої груп, для яких встановлено фіксований розмір авансових внесків.
Відповідно до пунктів 295.1 та 295.2 статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Розмір авансового внеску визначається заявою платника та є самостійно визначеним зобов'язанням, яке не потребує додаткового узгодження контролюючим органом.
Згідно з пунктом 295.6 статті 295 ПК України, суми єдиного податку, сплачені авансом, ураховуються у рахунок майбутніх платежів. Несплата авансових внесків у встановлені строки автоматично формує податковий борг.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платник єдиного податку першої або другої групи зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - у останній день другого із двох послідовних кварталів. Ця норма свідчить про особливу значущість своєчасності сплати авансових внесків.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з 01.01.2025 фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп є платниками військового збору. Ставка збору встановлена у розмірі 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, що у 2025 році становить 800,00 грн на місяць.
Строки сплати авансових внесків з військового збору відповідають строкам сплати єдиного податку - не пізніше 20 числа поточного місяця. Таким чином, відповідач зобов'язана була сплачувати військовий збір починаючи з березня 2025 року, проте цього не зробила.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій та/або розрахунків та/або інших документів.
Пунктом 76.2 статті 76 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Акти перевірок від 18.12.2024 складені у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках. Акти № 52340 та № 52341 від 18.12.2024 підписані уповноваженою посадовою особою та платником податків, що підтверджує їх правомірність.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо сума грошового зобов'язання платника розраховується контролюючим органом відповідно до цього Кодексу. ППР форми «Ш» та «ПС» від 22.01.2025 прийняті та надіслані відповідно до цієї норми.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України, у разі якщо поштове відправлення повернуто поштою у зв'язку з відсутністю адресата або закінченням терміну зберігання, вважається, що документ вручений платнику податків у встановленому порядку. ППР від 22.01.2025 повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а отже вважаються такими, що вручені належним чином.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Оскільки відповідач не скористалася правом оскарження у встановлений законом десятиденний строк, суми за ППР набули статусу узгоджених грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 122.1 статті 122 ПК України, несплата (неперерахування) фізичною особою авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку. Саме на підставі цієї норми нараховано штраф 1 514,00 грн за ППР форми «Ш» № 211513012416.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Саме ця норма є підставою для нарахування штрафу 340,00 грн за ППР форми «ПС» № 211613012416 у зв'язку з несвоєчасним поданням декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, передбаченої підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання декларації.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник зобов'язаний сплатити нараховану суму протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Позивачем дотримано цього порядку - направлено вимогу форми «Ф» від 30.12.2024 № 0028691-1309-1301.
Пунктом 59.3 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Позивачем ця вимога дотримана.
Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України.
Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів з рахунків платника здійснюється за рішенням суду.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення боргу або визнання його безнадійним.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 41.5 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Пунктом 1 частини другої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна зі сторін здійснює публічно-владні управлінські функції. Дана справа є публічно-правовим спором у сфері податкових відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень зобов'язаний доказувати правомірність свого рішення або дії. Позивач як контролюючий орган виконав цей обов'язок в повному обсязі, надавши вичерпний пакет доказів.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач надав належні, допустимі та достатні докази: заяву відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.06.2021 № 25827131; акти камеральних перевірок від 18.12.2024 № 52340 та № 52341; ППР форми «Ш» № 211513012416 та форми «ПС» № 211613012416 від 22.01.2025; податкову вимогу форми «Ф» від 30.12.2024 № 0028691-1309-1301 з доказами направлення; довідку про заборгованість № 2505/13-01-13-0909 від 20.11.2025 з детальним розрахунком.
Зазначені докази в їх сукупності беззаперечно підтверджують: факт реєстрації відповідача як ФОП та перебування на спрощеній системі оподаткування; систематичне невиконання обов'язку зі сплати авансових внесків; правомірність проведення камеральних перевірок та прийняття ППР; дотримання позивачем процедури досудового врегулювання; наявність податкового боргу в сумі 9 896,43 грн.
Відповідач, яка особисто отримала ухвалу суду про відкриття провадження 10.01.2026 (підтверджено довідкою Укрпошти, штрих-код R067067818455), правом на захист не скористалася, залишившись у справі пасивною стороною. Не надано жодних доказів добровільної сплати боргу або заперечень щодо правомірності його нарахування.
З огляду на встановлені фактичні обставини та наведені норми права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону від 25.11.2022 № 2719-ІХ), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також його територіальні органи звільняються від сплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають (ст. 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 9, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 9896 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 43 копійки.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 20 лютого 2026 року.
Суддя Коморний Олександр Ігорович