про повернення позовної заяви
23 лютого 2026 рокусправа № 380/1938/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2021 року по 26.12.2025 року;
стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2021 року по 26.12.2025 року в сумі 368 736,48 грн. (триста шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень 48 копійок);
визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 82 371 грн. 60 коп. (вісімдесят дві тисячі триста сімдесят одна) грн. 60 коп. за весь час затримки виплати з 01.09.2021 року по день фактичної виплати 26.12.2025 року на підставі Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в сумі 82 371 грн. 60 коп. (вісімдесят дві тисячі триста сімдесят одна) грн. 60 коп. за весь час затримки виплати з 01.09.2021 року по день фактичної виплати 26.12.2025 року на підставі Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 06.02.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом долучення належним чином завіреної копії довідки про розмір виплаченого йому грошового забезпечення за два остаанні місяці перед виключенням зі списків особового складу відповідача; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням інших причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
18.02.2026 року від позивача надійшли заяви про поновлення строку звернення до суду, в яких він повторно посилається на постанови Верховного Суду. Також зазначає, що у спірний період - пропуску звернення до суду проходив комплексне лікування, водночас 29.01.2026 року убув для проходження загальновійськової підготовки, що значно унеможливило вчасне звернення до суду з позовом.
Окрім того, до вказаної заяви ним було долучено, серед іншого, витяг із банківського карткового рахунку із виплаченими йому відповідачем сумами.
Однак, суддя звертає увагу, що у даній категорії адміністративних справ для обчислення належної позивачу суми виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідною є наявність у матеріалах справи саме довідки відповідача про розмір виплаченого грошового забезпечення за два останні місяці перед виключенням зі списків особового складу із чіткими сумами грошовового забезпечення (з урахуванням податків та без них) для вирахування середньоденного заробітку позивача.
Долучений позивачем витяг із банківського карткового рахунку не є довідкою про розмір виплаченого йому грошового забезпечення за два остаанні місяці перед виключенням зі списків особового складу.
Відтак, на переконання судді, у даному випадку позивачем у повній мірі недоліки позовної заяви виправлені не були.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою ст.122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений в ч.5 ст.122 КАС України.
Варто звернути увагу, що предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні за період з 01.09.2021 року по 26.12.2025 року.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України “Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
11.02.2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є місячний строк.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу належні суми при звільненні були виплачені на виконання рішення суду у повному обсязі 27.12.2025 року (підтверджується витягом з карткового рахунку позивача).
Таким чином, місячний строк звернення позивача до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 27.12.2025 року.
При цьому, до суду позивач звернувся 03.02.2026 року, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів наведених позивачем, суддя зазначає таке.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суддя звертає увагу, що долучені позивачем докази не підтверджують проходження ним комплексного лікування, а лише вказують на проведення його обстеження.
Доказами, які б підтверджували проходження особою комплексоного лікування є виписки з амбулаторної картки проходження стаціонарного лікування.
Натомість, вказані докази позивачем долучені не були.
Окрім того, суддя повторно наголошує на тому, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
Таким чином, суддя вважає, що позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку у цій частині.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З урахуванням того, що недоліки позовної заяви у повній мірі виправлені не були та підстави, вказані позивачем у його заявах про поновлення строку визнаються неповажними, у відповідності до вимог п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, вважаю за необхідне позовну заяву повернути позивачу.
Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович