з питань залишення позову без розгляду
23 лютого 2026 рокусправа № 380/22970/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-суддіМартинюк Віталій Ярославович
секретар судового засіданняКлочко Наталія Сергіївна
розглянувши у письмовому провадженні у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Львові питання залишення позову ОСОБА_1 до Сокальської міської рада Львівської області про поновлення на роботі без розгляду, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Сокальська міська рада Львівської області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати незаконним та скасувати розпорядження №16/03-10 від 25.01.2024 року про звільнення з роботи з посади начальника відділу культури Сокальської міської ради Львівської області з 26.01.2024 року за прогул (відсутність на роботі за період з 06.10.2023 року по 08.01.2024 року без поважних причин, пункт 4 частини 1 ст.40 Кодексу законів про працю України);
поновити на посаді начальника відділу культури Сокальської міської ради Львівської області.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025, позовна заява залишена без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 03.12.2025 у справі №380/22970/24 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року дану справу прийнято до провадення, а позовну заяву залишено без реху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою цього ж суду від 19.01.2026 року призначено підготовче засідання.
Розглядаючи питання дотримання строків звернення до адміністративного суду судом досліджуються такі питання:
- які строки підлягають застосуванню у спірних правовідносинах;
- початок їх перебігу та завершення;
- наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Щодо строку звернення до суду, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як передбачено ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до п.17 ч.1 ст.4 цього ж Кодексу, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Зміст спірного наказу, вказує на те, що позивач звільнена зі служби в органі місцевого самоврядування з посади начальника відділу культури Сокальської міської ради Львівської області, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати строки звернення до суду передбачені ч. 5 ст. 122 КАС України.
Щодо початку перебігу та завершення строків звернення до суду.
Згідно положень абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як наслідок початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Сторонами у справі не заперечується те, що позивач була ознайомлена зі спірним розпорядженням 26.01.2024 року, а тому саме з цієї дати починається строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, який закінчився 26.02.2024 року.
Відтак, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив: «При цьому Суд зазначає, що не оцінює поважність наведених позивачкою причин пропуску строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції не дотримався процесуального порядку вирішення питання щодо поважності їх пропуску.».
Суд, з метою надання можливості позивачу навести обставини поважності причин пропуску строку звернення до суду ухвалою від 30.12.2025 року залишив позовну заяву без руху, в якій чітко вказав спосіб усунення недоліків: "шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого, зокрема, у підтвердження того, що вона не звернулась зі заявою у порядку передбаченому абзацу першого частини першої статті 256 ЦПК України, через неможливість або ускладненість можливості вчинення такої процесуальної дій, не вчинення такої процесуальної дії через обставини, які не залежали від її волевиявлення, пов'язаність їх з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення з такої заявою".
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач уважає, що згаданий строк пропущено з поважних причин, оскільки вона перебуває у Федеративній Республіці Німеччина.
З метою розгляду цієї заяви було призначено підготовче судове засідання, а позивача зобов'язано подати докази в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, у тому числі не звернення із заявою у порядку передбаченому абзацу першого частини першої статті 256 ЦПК України, через неможливість або ускладненість можливості вчинення такої процесуальної дій, не вчинення такої процесуальної дії через обставини, які не залежали від її волевиявлення, пов'язаність їх з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення з такої заявою.
Тобто, судом вжито всіх можливих процесуальних заходів для з'ясування обставин поважності пропуску строку звернення до суду (усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з чітким окресленням обставин поважності пропуску строку звернення до суду та в подальшому витребування доказів у підтвердження цих обставин, призначення судового засідання для з'ясування цих обставин).
Матеріалами справи підтверджується те, що позивач до Сокальського районного суду звернулась у межах строків звернення до суду, однак, Львівський апеляційний суд постановою від 14 жовтня 2024 року у справі за №454/707/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив оскільки така підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В цьому контексті слід зазначити, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності, навіть у разі закриття провадження у справі, згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, не перериває строк звернення до адміністративного суду.
При цьому обставина подання позову, який належить до підвідомчості іншого суду, може бути поважною причиною пропуску строку лише за певних обставин.
Такими є обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Як передбачено ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у п.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 року у справі №990/270/23 зроблено висновок щодо поважних причин, а саме: “Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.».
Через призму наведеного висновку Верховного Суду судом досліджується наведена поважна причина пропуску строку звернення до суду - закриття в суді апеляційної інстанції справи про поновлення позивача на посаді у зв'язку з непідвідомчістю.
Поряд з цим, у відповідності до положень абзацу першого частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції, продовжується у цій нормі, повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява, також зазначається у цьому абзаці, подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Дана норма гарантує позивачу право на звернення із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Як наслідок, для з'ясування поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку із порушенням юрисдикції, що встановлено судом апеляційної інстанції, необхідним є з'ясування обставин об'єктивної можливості звернення позивача у строки та у порядку, передбаченому частиною першою статті 256 ЦПК України із згаданої заявою або у цей строк із позовною заявою.
При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не визначено переривання чи зупинення строку, передбаченого положеннями ч.5 ст.122 КАС України.
Іншими словами, поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, передбаченого положеннями ч.5 ст.122 КАС України, може бути закриття провадження судом апеляційної інстанції справи через невідповідність юрисдикції, за умови звернення позивача із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, у порядку та у строки визначені частиною першою статті 256 ЦПК України або у цей самий строк із позовною заявою.
14.10.2024 року Львівський апеляційний суд постановою (вступна і резолютивна частини) у справі за №454/707/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівської області про поновлення на посаді закрив на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки така підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як вказує зміст згаданої постанови суду апеляційної інстанції позивачу було роз'яснено право на звернення із згаданої заявою.
Повну постанову складено 23 жовтня 2024 року та 24.10.2024 отримано представником позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та карткою руху документів.
Як наслідок 04.11.2024 було останнім днем для реалізації гарантованого положеннями частини першої статті 256 ЦПК України права на звернення із заявою про направлення справи до суду відповідної юрисдикції.
До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернулась із позовною заявою 07.11.2024, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті.
При цьому, позивач не навела суду жодних аргументів та не надала доказів у підтвердження того, що вона не звернулась зі заявою у порядку передбаченому абзацу першого частини першої статті 256 ЦПК України, через неможливість або ускладненість можливості вчинення такої процесуальної дій, не вчинення такої процесуальної дії через обставини, які не залежали від її волевиявлення, пов'язаність їх з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення з такої заявою.
Більше того, у відповідності до п.30 згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду “…розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).».
Щодо обставини, перебування позивача за межами України, як поважної причини пропуску строку звернення до суду.
До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 28.07.2023 року, згідно якого представником позивача є адвокат Чернявський Р.І.
Даний представник заявою від 08.02.2026 року просив суд провести підготовче засідання за відсутності позивачки та призначити справу до судового розгляду.
Поміж це слід звернути увагу на те, що позовна заяви подавалась самостійно позивачем, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи конверт та підпис на позовній заяві.
Наведене вказує на те, що перебування позивача за межами України не є поважною причиною пропуску строків звернення до адміністративного суду.
В контексті добросовісності позивача, неможна не звернути увагу і на те, що підпис, який міститься на позовній заяві, заяві від 07.01.2025 року та почерк на конверті, в якому надійшла позовна заява, у порівнянні з підписом та почерком на заявах від 27.09.2023 року та від 12.01.2024 року є очевидно різними.
Наведене у своїй сукупності вказує на те, що позивачем та її представником не наведено обставин, які унеможливлюють або ускладнюють можливість звернення до суду у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
У відповідності до положень п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.123 згаданого Кодексу, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовну заяву належить залишити без розгляду, у відповідності до вимог п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.
Щодо судових витрат, то такі не підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівської області про поновлення на роботі залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович