23 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/156/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 360/156/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
26.01.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 02.02.2026 позов залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом семи календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
06.02.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача:
1) інформації про період, який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2018-2019 роки ОСОБА_1 ;
2) довідки із зазначенням всіх сум (із зазначенням грошової винагороди передбаченої наказом Міністерства оборони України №340 від 18.09.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2020 року №923/35206) які ОСОБА_1 нараховані та виплачені при виключенні зі списків особового складу частини;
3) копії картки особового рахунку по формі визначеній в Додатку 14 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту затверджених наказом Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №2 280, або належним чином завірену копію довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення із зазначенням окремо всіх складових за періоди проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
4) інформації щодо врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої наказом Міністерства оборони України №340 від 18.09.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2020 року №2923/35206, з 21.08.2016 року по 09.12.2021 року;
5) інформації, чи нараховувалася ОСОБА_1 грошова допомога на оздоровлення за 2016-2021 роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
6) інформації чи нараховувалася ОСОБА_1 грошова допомога на оздоровлення за 2016-2021 рік з врахуванням індексації грошового забезпечення;
7) інформації чи враховувалася з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода, передбаченої наказом Міністерства оборони України №340 від 18.09.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2020 року №923/35206 при виплаті, ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2017 - 2021 роки як учаснику бойових дій згідно п.12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В обґрунтування вказаної заяви позивач послався на те, що Військовою частиною на його заяви не надано відповіді.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів, суд не знаходить підстав для її прийняття з огляду на таке.
Відповідно до частин першої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частиною 1 статті 115 КАС України передбачено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно з пунктами 4-7 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів, серед іншого, зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд вказує на те, що інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Тобто, суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, зокрема шляхом їх витребуванням та оглядом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Всупереч вимогам частини першої статті 116 КАС України в заяві відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення доказів (обставини, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим).
Обставини, які, на думку заявника, вказують на необхідність застосування механізму забезпечення доказів полягають у тому, що заявник отримати їх самостійно не може, а не того, що такі документи у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
Суд зазначає, що такі обставини не свідчать про необхідність забезпечення доказів в порядку статті 114 КАС України.
Суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Таким чином, подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Суд зауважує, що посилання позивача на те, що Військовою частиною на його заяви не надано відповіді, не може слугувати підставою для застосування інституту забезпечення доказів, оскільки відповідно до положень статті 80 КАС України у разі неможливості самостійно надати докази, позивач вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Враховуючи зазначене, заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів є очевидно безпідставною і необґрунтованою, тому суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 166, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 360/156/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали разом з заявою невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун