23 лютого 2026 року м. Київ справа №320/35343/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.02.2025 №269/Ж10/31-00-04-03-03-14 форми «Ш» про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) суми грошового зобов'язання з податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино) у розмірі 5% та 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою на загальну суму 2 373 907,00 грн.;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (ЄДРПОУ: 44130446, адреса місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38/1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ:44082145, адреса місцезнаходження: 02068, місто Київ, вул. Кошиця, будинок 3).
В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що вважає безпідставним застосування до нього штрафних санкцій, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним. Так, під час перевірки ТОВ «УГТ» податковим органом було зафіксовано формальне виникнення податкового боргу за кодом бюджетної класифікації 11024800 - «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)», що, на думку контролюючого органу, зумовлює підстави для застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань. Проте аналіз фактичних обставин свідчить, що зазначена недоїмка виникла виключно внаслідок технічної помилки в класифікації податкових платежів, а не через ухилення платника від виконання податкового обов'язку. Так, у серпні-вересні 2022 року ТОВ «УГТ» згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України здійснило авансову сплату податку на прибуток підприємств на загальну суму 9 000 000,00 грн., зокрема, 23.08.2022 було сплачено 4 000 000,00 грн; 29.09.2022 - ще 5 000 000,00 грн. Обидві суми були сплачені за кодом бюджетної класифікації 11021000 - «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» на рахунок № UA НОМЕР_1. Цей код використовувався при поданні попередніх декларацій та відображав загальний податок на прибуток без виділення окремих джерел доходу. У листопаді 2022 року ТОВ «УГТ» провело внутрішній аудит і виявило низку помилок у раніше поданих податкових деклараціях, які було добровільно виправлено шляхом подання уточнюючих декларацій. Однак при обробці цих уточнюючих декларацій податковий орган без пояснення причин провів зазначені зобов'язання за іншим кодом бюджетної класифікації - 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)», що стосується доходів від букмекерської діяльності та азартних ігор. Унаслідок цього 1,5 млн грн податкового зобов'язання, що виникло за результатами уточнень, не було погашене за рахунок уже сплаченого авансу в розмірі 9 000 000 грн, оскільки останній обліковувався податковим органом за іншим кодом бюджетної класифікації 11021000 - «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» на іншому рахунку. У зв'язку з цим, Позивач 10 листопада 2022 року звернувся до Відповідача із заявою про повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань, в якій просив перерахувати 9 000 000, 00 грн. сплачених за кодом класифікації 11021000 - «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» на інший рахунок UA НОМЕР_2 за кодом 11024800 з призначення «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино). Таким чином, враховуючи, що: 1) 23.08.2022 року та 29.09.2022 року був сплачений авансовий платіж у сумі 9 000 000, 00 грн. 2) 10.11.2022 року було сплачено 1 515 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 221 та зважаючи на те, що граничні строки сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з висновками акту перевірки становили: - 07.11.2022 року для податкового зобов'язання у сумі 2 516 552 грн.; - 21.11.2022 року для податкового зобов'язання у сумі 8 159 714 грн. слід дійти висновку, що відносно узгоджених податкових зобов'язань позивача, визначених 1) уточнюючою декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2022 року (№ 9232568220 від 07.11.2022 року) 2) Податковою декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2022 року № 9236387692 від 09.11.2022 року). Позивач вказує, що у спірному випадку слід застосовувати положення 112.8.8-1 ПКУ, про звільнення Заявника від відповідальності, оскільки: 1) помилкова сплата позивачем на інший бюджетний рахунок авансових платежів відбулась без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку; 2) позивач подав заяву про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань на належний бюджетний рахунок і така заява була задоволена відповідачем, але поза межами строків сплати податкового зобов'язання. Отже, оскільки всі умови, визначені статтею 112.8.8-1 ПКУ виконані, позивач має обґрунтовані сподівання на звільнення від відповідальності. Також позивач наголошує про наявність незалежних від нього перешкод, які не дозволили виконати податкове зобов'язання та свідчать про відсутність у його діях вини, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності. Так, починаючи з 09 квітня 2024 року, проведення видаткових фінансових операцій за всіма банківськими рахунками ТОВ «УГТ» було зупинено на підставі відповідних рішень Державної служби фінансового моніторингу України. Крім того, 13 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/21456/24-к, в межах кримінального провадження №62024000000000286, було накладено арешт на грошові кошти Товариства у безготівковій формі, що перебувають на його рахунках у банківських установах. Арешт також поширюється на грошові кошти, які надходитимуть на ці рахунки у майбутньому. Арешт передбачає повну заборону розпорядження, відчуження та користування грошовими коштами, включаючи заборону проведення будь-яких фінансових операцій по рахунках. Правовою підставою такого арешту є визнання відповідних коштів речовими доказами у кримінальному провадженні (постанова слідчого від 11.04.2024), що підтверджено судом із посиланням на ст. 98 КПК України. Суд вказав, що накладення арешту є необхідним для забезпечення ефективного розслідування, збереження майна у первісному вигляді та недопущення його знищення, пошкодження або перетворення до завершення досудового розслідування. Зважаючи на обставини, ТОВ «УГТ» не мало реальної можливості здійснити погашення податкових зобов'язань. У зв'язку з вищевикладеним, ТОВ «УГТ» було фактично позбавлене можливості здійснювати будь-які платежі з банківських рахунків, у тому числі платежі до бюджету. Окрім зазначеного, позивач стверджує, що дії податкового органу з проведення камеральної перевірки є протиправними оскільки Податковим кодексом України не передбачено можливості дублювання предмету перевірки камеральною перевіркою, якщо ці самі питання вже були досліджені у рамках документальної перевірки, яка є повнішою за своєю правовою природою. Фактично податковий орган вдруге перевірив інакшими засобами вже досліджене питання, що, на переконання позивача, є неприпустимим з правової точки зору.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/35343/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження суддею Парненко В.С. одноособово.
Черговий розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 05.11.2025 об 11:00 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під'їзд, 4-й поверх).
05.11.2025 представником позивача подано заяву, в якій останній просить суд підготовче засідання призначене на 05.11.2025 об 11:00 год. провести за відсутності представника та закрити підготовче провадження у справі.
Від представника відповідача надійшла заява від 05.11.2025, згідно якої розгляд питання щодо закриття підготовчого провадження залишає на розсуд суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» про закриття підготовчого провадження; закрито підготовче провадження у справі №320/35343/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 26.11.2025 о 12:30 год.
У судове засідання 26.11.2025 прибули уповноважені представники сторін, надали пояснення по суті спору. За наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 13:00 год. 17.12.2025.
Надалі чергове судове засідання було призначено на 04.02.2026 об 11:30 год.
У судове засідання 04.02.2026 прибули уповноважені представники сторін, підтримали свої правові позиції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
В матеріалах справи містяться:
-відзив на позовну заяву, згідно якого ЦМУ ДПС по роботі з ВПП не погоджується з доводами та аргументами, наведеними в позовній заяві. Спираючись на висновки перевірки відповідач вважає, що підстави для задоволення вимог позову відсутні;
-відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач заперечує проти доводів, наведених у відзив, наполягає на своїй правовій позиції, викладеній у позові.
-додаткові пояснення сторін щодо предмету спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши доводи сторін та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
В порядку ст. 76 ПК України ЦМУ ДПС по роботі з ВПП проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал та 9 місяців 2022 року, І квартал 2024 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.01.2025 №158/Ж5/31- 00-04-03-03-14/44130446 (далі - акт перевірки).
За результатами перевірки встановлено порушення п. 57.1, ст.57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток за І квартал та 9 місяців 2022 року, І квартал 2024 року.
За наслідками проведеної перевірки, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 17.02.2025 №269/Ж10/31- 00-04-03-03-14 на суму 2 373 907,00 грн. (5,10%).
Не погоджуючись з даним податковим повідомлення-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України, тут і далі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
За приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).
У відповідності до вимог пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно вимог п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення.
З матеріалів справи вбачається, що перевіркою з питання своєчасності сплати до бюджету податкових зобов'язань з податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино), було встановлено наступне.
Станом на 07.11.2022 по коду бюджетної класифікації 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)» у ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (ЄДРПОУ 44130446) не обліковувалось переплати та/або недоїмки.
Станом на 07.11.2022 проведено нарахування податкового зобов'язання за І квартал 2022 року відповідно до уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток №9232568220 від 07.11.2022 у розмірі 2 516 552 грн. (граничний термін сплати 07.11.2022 року), уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2022 року №9232731814 від 07.11.2022 у розмірі 1 796 082 грн. та уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток №9434479769 від 07.11.2022 у розмірі -2 087 526 грн. Виникла недоїмка у сумі 2 354 487 грн.
10.11.2022 у ІКП ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» по коду бюджетної класифікації 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)» зараховано «надходження до бюджету коштів платіжним дорученням №221 від 10.11.2022 в розмірі 1 515 000 грн.. Сформовано недоїмку у сумі 839 487 грн.
Станом на 21.11.2022 проведено нарахування податкового зобов'язання за 9 місяців 2022 року відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток № 9236387692 від 09.11.2022 у розмірі 8 159 714 грн. (граничний термін сплати 21.11.2022 року).
Сформовано недоїмку у сумі 8 999 201 грн.
30.11.2022 у ІКП ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» по коду бюджетної класифікації 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)» зараховано надходження до бюджету коштів платіжним дорученням № 109146547 від 29.11.2022 у розмірі 9 000 000 грн. та зменшено борг по. Сформовано переплату у сумі 799 грн.
Станом на 20.05.2024 проведено нарахування податкового зобов'язання за І квартал 2024 року відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток №9123342168 від 09.05.2024 у розмірі 441 264 115 грн. (граничний термін сплати 20.05.2024 року). Виникла недоїмка у сумі 441 263 316 грн.
19.08.2024 у ІКП ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» по коду бюджетної класифікації 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)» проведено нарахування податкового зобов'язання за півріччя 2024 року відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток № 9226587803 від 09.08.2024 у розмірі 150 482 723 грн. (граничний термін сплати 19.08.2024 року). Збільшено недоїмку у сумі 591 746 039 грн.
Станом на 01.11.2024 проведено нарахування податкового зобов'язання за І квартал 2024 року відповідно до уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток № 9327069253 від 01.11.2024 у розмірі 441 264 115 грн., (граничний термін сплати 01.11.2024 року). Збільшено недоїмку у сумі 591 746 039 грн.
19.11.2024 у ІКП ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» по коду бюджетної класифікації 11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)» проведено нарахування податкового зобов'язання за 9 місяців 2024 року відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток № 9327100182 від 01.11.2024 у розмірі -18 546 659 грн. (граничний термін сплати 19.11.2024 року). Зменшено недоїмку у сумі 573 344 606 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як подать зобов'язання та/ або інше податкове зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПК України) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операцій (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і с: податку і збору (пункту 46.1 статті 46 ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відтак норми ПК України встановлюють обов'язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов'язання. Обов'язок по сплаті виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.
Водночас, слід зазначити, що з 01.01.2021 набрали чинності положення пункту 79 Закону України від 16.01.2020 №446-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.12.2020 №1117-ІХ, якими статті 123, 124, 126 і 128 ПК України фактично викладено в нових редакціях.
За вказаними змінами відповідальність за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з 01.01.2021 регулюється статтею 124 ПК України.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Так, з аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства слідує, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов'язання.
У постановах від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у його постанові, яка була прийнята більш пізніше, від 23.01.2024 у справі №160/17160/21, яка є обов'язковою для врахування адміністративними судами згідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, контролюючий орган не повинен доводити вину позивача у вчиненні ним умисного правопорушення, оскільки така вина підлягає доведенню лише при застосуванні до платників податків штрафу на підставі п.124.2, п.124.3 ст.124 ПК України, що підтверджено вищенаведеною правовою позицією.
Водночас, як встановлено судом із наявним в матеріалах справи документів, за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф за затримку сплати сум грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5% та 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК України за якою, притягнення позивача до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту допущення позивачем порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов'язання без встановлення його вини у формі умислу з урахуванням вищенаведених правових висновків.
Також слід додати, що Верховний Суд у постанові від 09.05.2025 по справі №460/163/24 дійшов висновку про необхідність уточнення висновків, викладених у вищенаведених постановах Верховного Суду, щодо всеосяжної дії приписів пункту 124.1 статті 124 ПК України в будь-яких випадках, незалежно від причин, що призвели до податкового правопорушення.
Так, колегія суддів звернула увагу, що ПК України також визначає обставини, які звільняють платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 112.8 статті 112 ПК України). Доведення платником податків наявності таких обставин унеможливлює притягнення його до фінансової відповідальності в тому числі й у разі, якщо наявність вини платника податків не є кваліфікуючою ознакою (умовою) для притягнення до фінансової відповідальності, тобто, й у випадку, передбаченому пунктом 124.1 статті 124 ПК України.
Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність таких доводів позивача, оскільки не проведення банком платежів було пов'язане із наявністю рішення Держфінмоніторингу про зупинення видаткових операцій за усіма рахунками позивача, що не може ставитися саме у провину банку і визначатися як порушення позивачем норм податкового законодавства з вини банку. Про наявність інших обставин, які прямо передбачені пунктом 112.8 статті 112 ПК України, позивач не зазначав і наявність таких, як правильно зазначили суди, не вбачається з матеріалів справи.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення усіх видаткових операцій за рахунками платника податків не впливає на правозастосування, адже зазначена обставина не встановлена в ПК України як така, що звільняє від відповідальності. Відповідно, колегія суддів не знаходить підстав для не застосування або відступлення від вже усталеної позиції Верховного Суду з питання застосування статті 124 ПК України.
Судом встановлено, що ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» не надав доказів протиправності дій Держфінмоніторингу, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо зупинення видаткових операцій позивача.
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що перевіркою достеменно зафіксовано несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (код бюджетної класифікації 11024800) за І квартал 2022 року, 9 місяців 2022 року та І квартал 2024 року, що прямо підтверджується даними інтегрованої картки платника. Станом на 07.11.2022 по відповідному коду бюджетної класифікації переплата була відсутня, тоді як за результатами подання уточнюючих декларацій виникла недоїмка у сумі 2 354 487 грн . Подальші зарахування коштів відбулися 10.11.2022 та 30.11.2022, тобто після настання граничних строків сплати, що об'єктивно спричинило виникнення податкового боргу та тривалість прострочення.
Ключовим є те, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник зобов'язаний самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання протягом установленого строку. Податковий обов'язок є безумовним і не залежить від внутрішніх бухгалтерських чи організаційних рішень платника. Сам факт подання уточнюючої декларації породжує нове узгоджене грошове зобов'язання, яке підлягає сплаті у визначений законом строк, незалежно від наявності інших сум переплат за іншими кодами бюджетної класифікації.
Аргументація ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» фактично зводиться до наявності технічної помилки при сплаті авансових платежів у серпні-вересні 2022 року на інший код бюджетної класифікації (11021000) та про наявність переплати у розмірі 9 000 000 грн.
Однак така позиція, на переконання суду, є юридично неспроможною та такою, що спрямована на підміну правової природи встановленого податкового правопорушення.
Так, бюджетна класифікація платежу є обов'язковим реквізитом платіжного доручення та визначає вид податку і напрям зарахування коштів. Сплата на інший код бюджетної класифікації не є належним виконанням обов'язку зі сплати конкретного податкового зобов'язання. Відповідно до правової природи податкового зобов'язання, воно виконується шляхом зарахування коштів саме на той бюджетний рахунок і за тим кодом, який відповідає відповідному виду податку. Переплата за іншим кодом не є автоматичним погашенням зобов'язання за кодом 11024800.
Далі, податковий орган не зобов'язаний здійснювати перерозподіл коштів між різними кодами бюджетної класифікації без відповідної процедури, передбаченої законом. Сам факт подання заяви про перерахування коштів не змінює моменту виникнення та строку виконання податкового обов'язку. До моменту фактичного зарахування коштів за належним кодом бюджетної класифікації податковий борг існував об'єктивно, що підтверджується даними ІКП.
Крім того, суд вважає посилання позивача на пункт 112.8 ПК України як на підставу для звільнення від відповідальності безпідставним, оскільки перелік обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, є вичерпним. Помилкове перерахування коштів на інший код бюджетної класифікації не входить до такого переліку. В матеріалах справи відсутні докази існування форс-мажорних обставин, протиправних дій третіх осіб або інших підстав, які б об'єктивно унеможливлювали своєчасну сплату.
Сам позивач фактично визнає наявність розриву у часі між граничними строками сплати (07.11.2022 та 21.11.2022) і фактичним зарахуванням коштів (10.11.2022 та 30.11.2022). Таким чином, об'єктивний склад податкового правопорушення підтверджено документально.
Щодо зобов'язань за 2024 рік, нарахування та строки сплати також відображені в інтегрованій картці платника, а недоїмка сформована у значних розмірах, що додатково може свідчити про системність порушень. Будь-які доводи про «технічний характер» порушення не спростовують факту такого прострочення.
Окремо суд звертає увагу на те, що ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» у встановленому законодавством порядку не зверталося до контролюючого органу із заявою про неможливість своєчасного виконання податкового обов'язку. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази подання відповідної заяви та документального підтвердження існування обставин, які об'єктивно унеможливлювали своєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, у разі наявності обставин, що перешкоджають виконанню податкового обов'язку, платник податків зобов'язаний належним чином повідомити про це контролюючий орган та довести існування таких обставин. Неподання відповідного повідомлення свідчить про відсутність правових підстав вважати, що несвоєчасна сплата була зумовлена об'єктивною неможливістю виконання обов'язку.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не спростовують встановленого факту несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінюють.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.