23 лютого 2026 року Справа №320/38357/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКССОЛ-С» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКССОЛ-С» з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №А100380/2023/000149/2 від 24 квітня 2023 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ТЕКССОЛ-С» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (резервний) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 320/38357/23 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву у якому вказується, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Посилається, що зазначені обставини не дали можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар оскільки для складових митної вартості декларантом не надано достовірних документів, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволені позову.
Позивачем також надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому акцентовано увагу суду щодо протиправності прийнятого спірного рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
12 жовтня 2012 року між ТОВ «ТЕКССОЛ-С» (Покупець) та «Dawood Exports (PTV) LTD» (Пакистан) (Продавець) укладено контракт № 1012/12 (надалі - Контракт), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує тканини власного виробництва: Полікотон 52/48 (р/с 52:48%).
Найменування товару, вартість товару, кількість товару може змінюватись згідно з додатками, які є невід'ємною частиною Контракту.
Якість має відповідати вимогам стандарту, чинного на момент постачання країни Продавця товару (п. 1 Контракту).
Відповідно до п. 2 Контракту, Товар відвантажується морським контейнером на умовах FOB Карачі (Пакистан).
Відправником вантажу є «Dawood Exports (PVT) LTD», або інша особа (як юридична, так і фізична), зазначена в документах, товаросупровідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту. Вантажоодержувач ТОВ «ТЕКССОЛ-С» м. Київ, Україна або інші товариства за погодженням сторін. Товар поставляється партіями від 1000 до 26000 кг.
Згідно із п. 3 Контракту, ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування та доставки. Загальна вартість Контракту становить 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) доларів США, є незмінною, оплата провадиться протягом 30 днів з дня оформлення Інвойсу.
У відповідності до п. 4 Контракту, оплата за кожну партію товару здійснюватиметься шляхом оплати за фактом постачання протягом 25 календарних днів з дня оформлення коносаменту. Валюта платежу - долари США. Усі витрати, пов'язані з банківським переказом, несе Покупець.
24.03.2014 Сторонами укладено Додаткову угоду № 1012/12/2N до Контракту № 1012/12 від 12.10.2012 у якій погоджено викласти пункт 3 Контракту у новій редакції, а саме: «Ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування та доставки. Загальна вартість Контракту становить 100 000 000,00 доларів США (сто мільйонів доларів США та 00 центів) і є незмінною, а оплата провадиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня оформлення Інвойсу, якщо інше не передбачено цим Контрактом.»
Крім того, Сторонами укладено ряд Додаткових угод, якими продовжувався строк дії Контракту, зокрема, Додатковою угодою № 1012/12/15 від 02.12.2021 до Контракту № 1012/12 від 12.10.2012 строк дії Контракту продовжено до 31.12.2023.
У Додатковій угоді № 1012/12/13N до Контракту № 1012/12 від 12.10.2012 Сторони дійшли згоди викласти пункт 3 Контракту в наступній редакції: «Ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування та доставки, якщо інше не передбачено цим Контрактом. Загальна вартість Контракту складається з вартості кожної окремої додаткової угоди щодо неї. Таким чином, загальна вартість придбаного Покупцем товару за кожною окремою додатковою угодою збільшує відповідно загальну вартість Контракту.»
Також, у п. 2 вказаної Додаткової угоди Продавець та Покупець дійшли згоди виключити пункт 4 Контракту.
У пункті 2 Додаткової угоди № 1012/12/15 від 02.12.2021 до Контракту № 1012/12 від 12.10.2012 у зв'язку із зміною місцезнаходження Покупця Сторони погодили використовувати нове місцезнаходження товариства, яке зазначене у зазначеній Додатковій угоді.
08.03.2023 Сторонами укладено Додаткову угоду № 580 до Контракту № 1012/12 від 12.10.2012 (надалі - Додаткова угода № 580), відповідно до якої Продавець поставить Покупцю, а Покупець прийме наступну тканину виробництва Пакистану (надалі - Товар): тканина набивна полікоттон (52% поліестер і 48% бавовна, сток), шириною 220 см, в кількості 24 607 кг, 92 492 пог.м., за ціною 3,05 доларів США за 1 (один) кг. (п. 1 Додаткової угоди № 580)
Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 580, Товар відвантажується змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна (Incoterms 2000).
Згідно із п. 2.2 Додаткової угоди № 580, відправником вантажу Товару є Fairdeal Mills (Pvt) Limited. Вантажоодержувачем є ТОВ «ТЕКССОЛ-С» або інші товариства за погодженням Сторін.
У відповідності до п. 3.1 Додаткової угоди № 580, загальна вартість Товару по Інвойсу №/FDW/2222/2023, який виставить до оплати Продавець згідно з цією Додатковою угодою, становить 75 051,35 доларів США (сімдесят п'ять тисяч п'ятдесят один долар США та 35 центів).
Пунктом 3.2 Додаткової угоди № 580 визначено, що ціна Товару, зазначена в пункті 3.1 цієї Додаткової угоди, з урахуванням положень пункту 2.1 включає також вартість Товару, його упаковки, маркування та доставки.
Також, у пункті 4 Додаткової угоди № 580 Сторони погодили, що оплата провадиться Покупцем протягом 90 (дев'яноста) календарних днів після поставки Товару на склад Покупця. Валютою платежу є долар США. Усі витрати, пов'язані з банківським переказом за постачання Товару, несе Покупець.
09.03.2023 «Dawood Exports (PVT) LTD» надав ТОВ «ТЕКССОЛ-С» комерційний інвойс №/FDW/2222/2023 на загальну суму 75 051,35 доларів США.
Відповідно до наданої копії Коносаменту № 225757725 Товар доставлено з до порту Константа (Румунія).
Разом з тим, з порту Константа (Румунія) вказаний Товар направлено до ТОВ «ТЕКССОЛ-С» та доставлено до Київської митниці автотранспортом, що підтверджується копією Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 726914 від 12.04.2023.
24.04.2023 позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA100380605541U1 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 75 051,35 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 23UA100380605541U1 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №/2023/000370, виписаної відповідачем, а саме:
- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 09.03.2023;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №/FDW/2222/2023 від 06.03.2023;
- Коносамент (Bill of lading) № 225757725 від 17.03.2023;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 726914 від 12.04.2023;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №/FDW/2222/2023 від 09.03.2023;
- Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142000-3103-0094 від 07.10.2022;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.03.2023;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією серії ДЗИ № 113/29 від 12.01.2022;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією серії ДЗИ № 113/30 від 17.01.2023;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією серії ДЗИ № 113/51 від 26.01.2022;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/12 від 27.12.2019;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/13N від 17.05.2021;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/14 від 23.09.2021;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 580 від 08.03.2022;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1012/12 від 12.10.2012;
- Інші некласифіковані документи (Сертифікат Укрлегпром № 131 від 12.03.2014);
- Інші некласифіковані документи (Технічні умови від 09.03.2023).
24.04.2023 відповідачем направлено позивачу запит (повідомлення) митного органу у якому запропоновано декларанту подати наступні документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, його перевезення; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (з відмітками перевізника та відмітками митниць); 4) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, для можливості розрахунку складових митної вартості; 8) копію митної декларації країни відправлення, з врахуванням ст. 254 МКУ; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини: 10) документи, зазначені в гр.44 митної декларації.
Того ж дня, ТОВ «ТЕКССОЛ-С» листом повідомило митний орган, що усі наявні документи, які підтверджують митну вартість товару були додані до митної декларації. Крім того, у вказаній відповіді надано пояснення відповідачу щодо умов поставки товарів та інших питань, які викликали сумніви у митного органу щодо вартості товарів.
Крім того, 24.04.2023 відповідачем надіслано запит (повідомлення) митного органу у якому повідомлено, що у зв'язку із ненаданням позивачем додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, митним органом виявлено невідповідність заявленого рівня митної вартості товарів. Також, зазначено, що у базі даних митних оформлень наявна інформація щодо митних оформлень подібного товару за рівнем митної вартості від 5,86 доларів США/кг.
Таким чином, 24.04.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №А100380/2023/000149/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 5,86 доларів США/кг., інформаційне джерело митні декларації від 03.04.2023 № 23UA500080001924U8 та від 24.03.2023 № 23UA400040010748U1.
24.04.2023 Київська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №А100380/2023/000370.
З урахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією № 23UА100380605677U7, по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ на суму 506 238,66 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (надалі - МК України) та іншими законами України.
Згідно із п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МК України).
Частиною другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. (ч. 4 ст. 52 МК України)
У відповідності до ч. 5 ст. 52 МК України, декларація митної вартості подається у разі:
- якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
- якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
- якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Частиною шостою статті 52 МК України передбачено, що в інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (ч. 8 ст. 52 МК України).
Положеннями ч. 1 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Також, частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Крім того, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).
Частиною шостою статті 53 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положеннями ч. 4 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Приписами ч. 5 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 26.06.2025 у справі № 520/13182/2020, від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі № 140/1713/19.
Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
інформацію про:
а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно із ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
У відповідності до ч. 6 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Частиною другою статті 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Положеннями ч. 6 ст. 57 МК України визначено, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Приписами ч. 8 ст. 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту). Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Згідно із ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Так, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.
Судом встановлено, що відповідач застосував резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугували відомості митних декларацій від 03.04.2023 № 23UA500080001924U8 та від 24.03.2023 № 23UA400040010748U1.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 380/25301/23 зазначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16, від 19.11.2024 у справі № 420/23588/23 та від 12.03.2025 № 1.380.2019.002933.
Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Разом з тим, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20 вказано, що посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.
Такі висновки також узгоджуються із позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17 та від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020.
Так, резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.
У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, зазначив, що надані відповідно до вимог ст. 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
1) відповідно до п. 4 додаткової угоди до зовнішньоекономічного договору від 08.03.2023 № 580 оплата здійснюється протягом 90 днів після поставки товару на склад покупця, при цьому не передбачено, яким чином здійснюється початок строку оплати за товар. В інвойсі від 09.03.2023 NEXP/FDW/2222/2023 умови та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні. За умовами терміну СРТ Київ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту, але в супереч цьому у доповненні до контракту від 17.05.2021 № 1012/12/13 зазначено що в вартість товару включає вартість товару, пакування, маркування, доставку. Згідно наданого Додатку до Контракту місцем призначення зазначено м. Київ (Україна). Разом із тим, згідно з портом доставки товару (Port of discharge) та місцем призначення (Place of delivery) в коносаменті від 17.03.2023 №225757725 зазначено CONSTANTA ROMANIA, що суперечить заявленим умовам поставки СРТ Київ та викликає сумніви у митного органу щодо включення до митної вартості товару понесених витрат при транзитному перевезенні оцінюваної партії товару;
2) В інвойсі від 09.03.2023 №EXP/FDW/2222/2023 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару;
3) В інвойсі від 09.03.2023 №EXP/FDW/2222/2023 зазначено Коносамент № 225757725, який був виставлений 17.03.2023 від відправника, за яким товар ще не було оформлено. Коносамент від 17.03.2023 № 225757725 не має відміток перевізника та відміток митниць через які постачався товар. Згідно коносаменту вантаж доставляється до Румунії п. Константа. Відсутні транспортні та платіжні документи від порту до місця прибуття;
4) В п. 3.1 додаткової угоди від 08.03.2023 № 580 до зовнішньоекономічного договору від 12.10.2012 № 1012/12 зазначено інвойс NEXP/FDW/2222/2023, однак дана додаткова угода була раніше підписана (08.03.2023), ніж виданий інвойс №EXP/FDW/2222/2023 (09.03.2023), що являється розбіжністю, яка вказує на сумнівність вчинення даних документів;
5) Ціни у прайс-листі від 09.03.2023 № б/н визначені на умовах поставки СРТ-Київ, таким чином прайс-лист являється адресним, тобто є пропозицією тільки на дану поставку для певного покупця. Разом із тим, у відповідності до положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Наданий прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, отже він прийнятий до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості;
6) Експертний висновок ДЗІ від 17.01.2023 № 113/30-1 дійсний до 15.04.2023 (тобто строк дії закінчився), та не стосується даної партії товару. У експертному висновку ДЗІ від 17.01.2023 № 113/30-1 зазначено, що експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» від 17.01.2023 № 113/30-вважати недійсним;
7) Експертний висновок ДЗІ від 12.01.2022 № 113/29 дійсний до 31.03.2022 (тобто строк дії закінчився), та не стосується даної партії товару та Експертний висновок ДЗІ від 26.01.2022 № 113/51 дійсний до 30.04.2022 (тобто строк дії закінчився), та не стосується даної партії товару;
8) В 44 графі митної декларації доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 580 зазначено від 08.03.2022, хоча до митного оформлення надано додаток до зовнішньоекономічний контракту від 08.03.2023 № 580.
Також, в гр. 44 митної декларації зазначено інвойс від 06.03.2023 №EXP/FDW/2222/2023, до митного оформлення надано інвойс від 09.03.2023 NOEXP/FDW/2222/2023.
Експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» в гр.44 митної декларації зазначено від 17.01.2023 № 113/30, хоча до митного оформлення надано Експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» від 17.01.2023 №113/30-1.
Суд зазначає, що наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020, від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18.
Окрім того, у постанові від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15 зазначено, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Також, щодо доводів відповідача стосовно не включення до ціни товарів вартості перевезення, суд зазначає, що надані як до Київської митниці, так і до суду документи спростовують висновки відповідача з приводу того, що позивач ніс додаткові витрати, пов'язані з оплатою вартості перевезення товару, проте не включив їх до складових митної вартості імпортованого товару, адже у разі поставки товару на умовах CPT витрати, пов'язані з доставкою товару, здійснюються продавцем, які вже включені у вартість товару за контрактом.
Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 20.11.2025 у справі № 280/7653/23.
Водночас, з врахуванням частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів. (постанови Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 803/916/17 та від 08.10.2019 у справі № 803/776/17)
Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.
Крім того, суд зазначає, що коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов'язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції: підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.
Також, Верховним Судом неодноразово зазначалося, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Така позиція викладена, зокрема, але невиключно у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 803/916/17.
Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23.
Разом з тим, що стосується наданих позивачем до митного органу експертних висновків, суд звертає увагу, що ТОВ «ТЕКССОЛ-С» надавало такі додатково для підтвердження митної вартості аналогічних товарів.
Отже, подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору (контракту), не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
За таких умов суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2023 №А100380/2023/000149/2 є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 7 593 грн 58 коп.
Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7 593 грн 58 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.04.2023 №А100380/2023/000149/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКССОЛ-С» (код ЄДРПОУ 35892372, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 22) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43997555, місцезнаходження: 03124, місто Київ, Б. Гавела Вацлава, будинок 8-А) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 593,58 грн (сім тисяч п'ятсот дев'яносто три гривень п'ятдесят вісім копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.