23 лютого 2026 року справа №320/52135/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління поліції охорони в м. Києві (код ЄДРПОУ 40109147, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 9) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором,
Представник позивача Управління поліції охорони в м. Києві (далі - позивач) звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві заборгованість в сумі 63 580 (шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 75 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М.Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вказує, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з невиконанням умов договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони №113/1262.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта» 24.11.2025 (номер поштового відправлення № R067029380930). Вказане поштове відправлення повернулося до суду у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлені судом обставини.
24.09.2024 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження служби в поліції №119/31/21/кнт-2024.
Між Управлінням поліції охорони в м. Києві та ОСОБА_1 та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони був укладений договір про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 24.09.2024 №113/1262.
Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання за час навчання оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченої відповідною кваліфікаційною характеристикою за професією 5162 "Поліцейський", а також вивчити необхідні спеціальні курси.
Згідно з п. 3.3. Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання прибути після закінчення навчання на службу до Управління поліції охорони в м. Києві 01 квітня 2025, і відпрацювати не менше двох років.
Наказом УПО від 24.09.2024 № 538 о/с призначено ОСОБА_1 на посаду поліцейського (КПП-5162) взводу № 3 роти охорони об'єктів та публічної безпеки №1 Шевченківського районного відділу.
Згідно з умовами п. 3.4. Договору у випадку неприбуття за призначенням або відмові стати до роботи у Органу, відповідно до умов укладеного договору, відрахування з навчання через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання складання іспитів і отримання незадовільних оцінок після закінчення курсу первинної професійної підготовки, звільнення зі служби в поліції за негативними мотивами (порушення дисципліни, чи звільнення за власним бажанням з органів Національної поліції, переведення до інших органів (установ) Національної поліції до закінчення строку, визначеного п.3.3. цього Договору, у 20-ти денний строк від дня звільнення зі служби в поліції відшкодувати позивачу всі витрати, які здійснив позивач у зв'язку з проведенням навчання та утриманням Поліцейського в Навчальному закладі.
Пункт 3.5. Договору встановлює, що у разі відмови відповідача від добровільного відшкодування позивачу витрат, які здійснив позивач у зв'язку з проведенням навчання та утриманням Поліцейського в Навчальному закладі, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Наказом Вінницького вищого професійного училища департаменту поліції охорони від 30.09.2024 №227 зараховано з 01.10.2024 року слухачами училища рядового поліції ОСОБА_1 .
Наказом Вінницького вищого професійного училища департаменту поліції охорони від 01.04.2025 №109 відраховано рядового поліції ОСОБА_1 .
Наказом УПО від 30.09.2025 № 667 o/c капрала поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора (КПП-5162) взводу №3 роти реагування Шевченківського РВ було звільнено з Національної поліції України відповідно до ст. 77 п. « 7» ч. 1 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
Витрати Позивача на навчання ОСОБА_1 , відповідно до актів виконаних робіт, погоджених УПО та Навчальним закладом, за період з 30.09.2024 по 01.04.2025 склали 63580,75 грн.
Відповідно до рапорту ОСОБА_1 від 15.09.2025 не заперечував щодо відрахування з його грошового забезпечення коштів за однострій та зобов'язався сплатити кошти за навчання.
Відповідно до Повідомлення від 30.09.2025 №159 УПО за згодою ОСОБА_1 було утримано вартість предметів однострою з грошового забезпечення ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11500,02 грн.
У зв'язку з не виконанням ОСОБА_1 умов Договору № 113/1262, в частині своєчасної оплати, 02.10.2025 Позивачем було направлено ОСОБА_1 претензію № 2609/43/31/5/01-2025.
Станом на момент звернення до суду та розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 63580,75 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень частини першої статті 63 Закону № 580-VIII контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.
Контракт про проходження служби в поліції укладається, зокрема, з особами молодшого складу поліції, які вперше прийняті на службу в поліції, - одноразово строком на два роки без права продовження.
Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на службу в поліції та/або призначення її на відповідну посаду.
Контракт про проходження служби в поліції укладається на підставах і в порядку, визначених Міністерством внутрішніх справ України.
Типову форму контракту затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до положень статті 72 Закону № 580-VIII професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Приписами частини п'ятої статті 74 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З огляду на викладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебував на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже, у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов'язане з проходженням публічної служби.
А отже й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвело до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення зі служби, належить до питання проходження ним публічної служби.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 у справі №810/2610/16, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 у справі №804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує з матеріалів справи, за умовами пунктів 3.3, 3.4 Договору обов'язком поліцейського є обов'язок прибути після закінчення Навчального закладу на службу до Управління поліції охорони і відпрацювати в підрозділах Управління поліції охорони не менше 2 (двох) років з дня укладення Контракту про проходження служби в поліції. У разі неприбуття за призначенням або відмови стати до роботи відповідно до умов укладеного договору, дострокового відрахування з навчального закладу, де він проходив первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, припинення служби в поліції до закінчення строку уперше укладеного контракту з підстав, визначених підпунктами 5-11 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", переведення до інших органів поліції до закінчення строку, визначеного договором, обов'язком поліцейського є у порядку встановленому чинним законодавством України компенсувати всі витрати, понесені Органом у зв'язку з проведенням навчання та утриманням Поліцейського в навчальному закладі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем покладені на нього зобов'язання, передбачені Договором від 24.09.2024 №113/1262, виконані в повному обсязі і належним чином, в тому числі перераховано навчальному закладу кошти за проходження професійного навчання відповідача.
Відповідач звільнився зі служби в поліції за власним бажанням, не відпрацювавши двох років, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок з відшкодування позивачу витрат, здійснених на його професійне навчання.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи несплачена відповідачем сума витрат, здійснених на його професійне навчання, становить 63580,75 грн.
Відповідачем належних та допустимих доказів добровільного відшкодування витрат, здійснених на його професійне навчання, в межах заявлених позовних вимог, до суду не надано.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та наявних у матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві заборгованості в розмірі 63580,75 грн.
За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 8032, дата видачі 26.07.2022, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (код ЄДРПОУ 40109147, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 9) заборгованість в сумі 63 580,75 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 75 копійок).
3. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.