КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
10 лютого 2026 року № 320/52853/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Василенко Г.Ю.
секретар судового засідання Барчук Д. І.,
за участю представників:
позивача - Плахіна Є.В.,
третіх осіб - Перемежка А.О., Перемежка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , Садівницьке товариство "Сонячний схил" про визнання протиправними та нечинними рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та нечинним Рішення від 11 травня 2023 року № 39 19 сесії Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області VIII скликання «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:002:5543, 3222484500:02:002:5544, 3222484500:02:002:5545, 3222484500:02:002:5546, 3222484500:02:002:5547, 3222484500:02:002:5548, 3222484500:02:002:5549, 3222484500:02:002:5550».
2. Визнати протиправним та нечинним Рішення від 11 травня 2023 року № 40 19 сесії Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області VIII скликання «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках: 3222484500:02:001:5089, 3222484500:02:001:5086, 3222484500:02:001:5088, 3222484500:02:001:5083, 3222484500:02:001:5085, 3222484500:02:001:5080, 3222484500:02:001:5082, 3222484500:02:001:5077, 3222484500:02:001:5079, 3222484500:02:001:5074, 3222484500:02:001:5076, 3222484500:02:001:5071, 3222484500:02:001:5073, 3222484500:02:001:5068, 3222484500:02:001:5070, 3222484500:02:001:5067, 3222484500:02:001:5065, 3222484500:02:001:5064».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.04.2025 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та Садівницьке товариство «Сонячний схил».
Ухвалою суду від 07.05.2025 судом зобов'язано відповідача надати докази опублікування оголошення про розгляд справи № 320/52853/24 щодо оскарження рішень 19 сесії Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області VIII скликання «Про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області від 11 травня 2023 року № 39 та № 40.
Ухвалою суду від 27.05.25 закрито підготовче провадження та розпочато слухання справи по суті.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовував тим, що оскільки спірні рішення, які на думку позивача є нормативно-правовими актами, прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку проведення громадських слухань, а також порушують державні будівельні норми та правила, то такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню судом в силу своєї протиправності. При цьому позивач наголосив, що публікації інформаційних повідомлень виконувались відповідачем формально, без мети інформування громадськості про проведення громадських слухань. Одночасно позивач зазначив, що він є мешканцем села Лісники, власником будинку та користувачем (власником) відповідної земельної ділянки, що розташовані на території, стосовно якої прийняті спірні рішення, які безпосередньо впивають на його права.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, у письмовому клопотанні просив розглядати справу без його участі. У відзиві зазначив що всі доводи позивача є необгрунтованими, жодних порушень норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не допускалось. Просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники третіх осіб зазначили, що вважають оскаржувані рішення правомірними та такими, що прийняті відповідачем з дотриманням законодавчо визначеної процедури, тож не можуть бути скасовані судом. Окрім того наголосили, що внаслідок прийняття спірних рішень, вчинялися юридично значимі дії щодо земельних ділянок, тож скасування таких рішень призведе до істотного порушення прав третьої особи.
Розглянувши подані учасниками справи (їх представниками) документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, допитавши свідків та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Сільради від 28.10.2021 № 19/3, розглянувши спільну заяву гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 від 19.10.2021 № Л/1432 про надання дозволу на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:002:5543, 3222484500:02:002:5544, 3222484500:02:002:5545, 3222484500:02:002:5546, 3222484500:02:002:5547, 3222484500:02:002:5548, 3222484500:02:002:5549, 3222484500:02:002:5550 (далі також - детальний план 1), надано дозвіл на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на вказаних земельних ділянках та вирішено провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення зазначеного детального плану.
Рішенням Сільради від 23.09.2021 № 27/3, розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 від 24.06.2021 № 106/02/06/21 про надання дозволу на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:001:5089, 3222484500:02:001:5086, 3222484500:02:001:5088, 3222484500:02:001:5083, 3222484500:02:001:5085, 3222484500:02:001:5080, 3222484500:02:001:5082, 3222484500:02:001:5077, 3222484500:02:001:5079, 3222484500:02:001:5074, 3222484500:02:001:5076, 3222484500:02:001:5071, 3222484500:02:001:5073, 3222484500:02:001:5068, 3222484500:02:001:5070, 3222484500:02:001:5067, 3222484500:02:001:5065, 3222484500:02:001:5064 (далі також - детальний план 2), надано дозвіл на розроблення детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків садибної житлової забудови на вказаних земельних ділянках та вирішено провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення зазначеного детального плану.
Листом від 15.07.2022 № 60/07-12/1509 Обухівська районна державна адміністрації Київської області повідомила Феодосіївського сільського голову Обухівського району Київської області, що враховуючи Закон України від 12.05.2022 № 2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», а саме відповідно до статті 9 пункту 10 «у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону У країни «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання». З метою уникнення доступу представників російської федерації до матеріалів проекту містобудівної документації на місцевому рівні та використання даних для вчинення злочинів проти України, рекомендовано не оприлюднювати документацію на офіційних веб-сайтах. При цьому зауважено на необхідності, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, забезпечити вільний доступ громадян для ознайомлення з містобудівною документацією в приміщенні виконавчого комітету сільської ради та визначити відповідальну особу за забезпечення організації розгляду проекту.
Так, у газеті Новий День від 30.07.2022 № 9 (9455) було оприлюднено оголошення про проведення громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів проектів містобудівної документації (детальних планів) та визначено строк та порядок подання пропозицій з 30.07.2022 по 30.08.2022 (у письмовому вигляді за адресою: с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, 2); вказано, що громадські слухання відбудуться 29.08.2022 о 10:00 в приміщення Лисниківського старостинського округу.
Також оголошення про проведення громадських слухань аналогічного змісту було розміщене на офіційному сайті Феодосіївської сільради 23.07.2022 та на дошці оголошень сільради.
Позивач пропозицій та зауважень до детальних планів у встановлені строки та порядку на подавав.
Відповідно до протоколу № 1-29/08 громадських слухань містобудівної документації місцевого рівня, 29.08.2022 відбулась презентація детальних планів; було обговорено з прибувшою громадськістю зауваження та пропозиції, у тому числі: щодо передбачення обслуговування територій проектної житлової забудови громадським транспортом, дитячим садочком; врахування охоронних зон від магістральних газопроводів; можливість доступу місцевих мешканців для відвідування спортивних майданчиків, стадіонів та зелених насаджень та ін. За результатом громадських слухань оголошено резолюцію, затверджено протокол громадських слухань та схвалено представлені матеріали детальних планів. Під час проведення громадського обговорення, пропозиції та зауваження від громадськості в журнал реєстрації пропозицій не надійшло. Протокол підписано 30.08.2022.
Позивач участь у громадських слуханнях не приймав.
На засіданні архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування та архітектури Обухівської районної військової адміністрації № 1 від 16.09.2022 (протокол № 1/9) була заслухана доповідь головного архітектора проєкту О.Грановського про основні проєктні рішення містобудівної документації - детального плану 1, за результатом чого більшістю голосів членів архітектурно-містобудівної ради до протоколу включені такі пропозиції і рекомендації: узгодити проєктні рішення детального плану території з затвердженою містобудівною документацією вищого рівня - Генеральним планом села Лісники; врахувати пропозиції громадськості під час проходження громадських слухань; доопрацювати план існуючого використання території, який поєднати з опорним планом, нанести відмітки (вказати систему координат), відобразити земельні ділянки, що відведені на прилеглих територіях, із зазначенням їх цільового призначення; передбачити відстань від інженерних мереж до фундаментів будинків і споруд відповідно до додатку И.1 ДБН Б.2.2-12:2019; обґрунтувати доцільність розміщення громадської будівлі поряд з дошкільним навчальним закладом, розглянути можливість щодо збільшення території закладу освіти за рахунок території громадської забудови; за результатами коригування проєктних рішень внести відповідні зміни до графічних і текстових матеріалів та основних техніко-економічних показників проєкту детального плану території, після врахування зауважень та пропозицій надати матеріали детального плану території до Феодосіївської сільської ради для затвердження.
На засіданні архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування та архітектури Обухівської районної військової адміністрації № 1 від 16.09.2022 (протокол № 1/8) була заслухана доповідь головного архітектора проєкту О. Грановського про основні проєктні рішення містобудівної документації - детального плану 2, за результатом чого більшістю голосів членів архітектурно-містобудівної ради до протоколу включені такі пропозиції і рекомендації: узгодити проєктні рішення детального плану території з затвердженою містобудівною документацією вищого рівня - Генеральним планом села Лісники; врахувати пропозиції громадськості під час проходження громадських слухань; доопрацювати план існуючого використання території, який поєднати з опорним планом, нанести відмітки (вказати систему координат), відобразити земельні ділянки, що відведені на прилеглих територіях, із зазначенням їх цільового призначення; передбачити відстань від інженерних мереж до фундаментів будинків і споруд відповідно до додатку И. 1 ДБН Б.2.2-12:2019; обґрунтувати доцільність розміщення громадської будівлі поряд з дошкільним навчальним закладом, розглянути можливість щодо збільшення території закладу освіти за рахунок території громадської забудови; за результатами коригування проєктних рішень внести відповідні зміни до графічних і текстових матеріалів та основних техніко-економічних показників проєкту детального плану території, після врахування зауважень та пропозицій надати матеріали детального плану території до Феодосіївської сільської ради для затвердження.
З метою визначення планувальної організації і рівня розвитку території, яка розташована в адміністративних межах Феодосіївської сільської ради, врахування рекомендації постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та захисту довкілля, протокол громадських слухань, розгляду детального плану території № 1-29/08 від 29.08.2022 та витяг з протоколу № 1/09 засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації № 1 від 16.09.2022, відповідно до пунктів 34, 36, 38 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Сільрада 11.05.2023 прийняла рішення № 39 про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:002:5543, 3222484500:02:002:5544, 3222484500:02:002:5545, 3222484500:02:002:5546, 3222484500:02:002:5547, 3222484500:02:002:5548, 3222484500:02:002:5549, 3222484500:02:002:5550, розробленого ТОВ «Архітектурно-просторові планування».
З метою визначення планувальної організації і розвитку території, яка розташована в адміністративних межах Феодосіївської сільської ради, врахування рекомендації постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та захисту довкілля, протокол громадських слухань, розгляду детального плану території № 1-29/08 від 29.08.2022 та витяг з протоколу № 1/08 засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації № 1 від 16.09.2022, відповідно до пунктів 34, 36, 38 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Сільрада 11.05.2023 прийняла рішення № 40 про затвердження детального плану території для розміщення комплексу приватних будинків житлової забудови в межах села Лісники Обухівського району Київської області на земельних ділянках із кадастровими номерами: 3222484500:02:001:5089, 3222484500:02:001:5086, 3222484500:02:001:5088, 3222484500:02:001:5083, 3222484500:02:001:5085, 3222484500:02:001:5080, 3222484500:02:001:5082, 3222484500:02:001:5077, 3222484500:02:001:5079, 3222484500:02:001:5074, 3222484500:02:001:5076, 3222484500:02:001:5071, 3222484500:02:001:5073, 3222484500:02:001:5068, 3222484500:02:001:5070, 3222484500:02:001:5067, 3222484500:02:001:5065, 3222484500:02:001:5064, розробленого ТОВ «Архітектурно-просторові планування».
Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в межах позовних вимог, а отже - у межах визначених позивачем предмета та підстав позову.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).
Статтею 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 26 Закону № 280/97-ВР визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до пунктів 34 та 42 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Стаття 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) визначає, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої).
Водночас у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті вказано, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території) (частина четверта статті 19 Закону № 3038-VI).
Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання (частина восьма статті 19 Закону № 3038-VI).
Таки чином, детальний план території є видом містобудівної документації, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Відповідно до статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначає Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 (далі - Порядок № 926).
Відповідно до пункту 28 Порядку № 926 детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.
Детальні плани територій не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об'єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
Рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (пункт 34 Порядку № 926).
Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування (пункт 35 Порядку № 926).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану населеного пункту є відповідна сільська, селищна, міська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.
Основний етап розроблення містобудівної документації включає такі заходи, окрім іншого: організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації; здійснення замовником у рамках процедури розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою узгодження проекту містобудівної документації з відповідними органами, якими було надано матеріали щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад; (пункт 43 Порядку № 926).
З огляду на зазначене, відповідач наділений відповідними повноваженнями на видачу дозволу на розроблення детального плану.
У свою чергу, механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів визначає Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (у редакції постанови від 21.10.2022 № 1196) (далі - Порядок № 1196).
Відповідно до пунктів 5, 7, 11 Порядку № 1196 організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.
Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.
Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п'ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.
Усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.
До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідна процедура громадського обговорення реалізовувалась відповідачем. Оголошення про громадські слухання було вчасно опубліковано у газеті Новий День від 30.07.2022 № 9 (9455), визначено достатній строк для подання пропозицій. Також аналогічне оголошення було розміщене на офіційному сайті Феодосіївської сільради 23.07.2022 та на дошці оголошень сільради. Дані факти були також підтверджені допитаними в судовому засіданні свідками, які повідомили, що про громадські слухання хоч і дізнались випадково, але саме з оголошення, яке було розміщене у сільраді. Отже, дані свідчення спростовують доводи позивача про неналежне повідомлення мешканців села про громадські слухання.
Проте позивачем пропозиції та зауваження до детальних планів у встановлені строки та порядку не подавалися, як і не приймалась участь у громадських слуханнях.
Доводи позивача щодо невиконання вимог про оприлюднення рішень щодо розроблення містобудівної документації судом до уваги не приймаються, оскільки враховуючи Закон України від 12.05.2022 № 2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», а саме відповідно до статті 9 пункту 10 «у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону У країни «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Щодо посилання позивача на факт неправильного заповнення протоколу громадських слухань, то суд не може погодитись з тим, що помилка в даті протоколу (замість 29.08.22 зазначено 30.08.22) та в графі підписів, чи неправильне формулювання заданих питань є суттєвим порушенням, через яке може бути скасовані прийняті рішення. Всі допитані, під час судового засідання, свідки зазначали що громадські слухання дійсно відбулись, дійсно зазначені в протоколі особи були присутніми на цих слуханнях та свідками задавались питання під час обговорення.
Таким чином, в ході судового розгляду даної справи, судом не встановлено порушення відповідачем критеріїв правомірності при прийнятті спірних рішень, тож відсутні підстави для їх скасування.
Окрім того суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним (див. mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України»).
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12. 2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права.
Разом з тим, у пункті 1 резолютивної частини Рішення від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти, як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Таким чином, право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. При цьому, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналіз наведених норм свідчить, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачеві необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Відтак, для задоволення позову в адміністративній справі суд повинен установити передусім, що у зв'язку з прийнятим рішенням чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб'єктом владних повноважень безпосередньо порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача й що прийняте судом рішення може призвести до ефективного поновлення таких прав, свобод чи інтересів позивача (тобто, повинна бути встановлена існуюча матеріально-правова заінтересованість позивача).
У той же час, відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, чи неможливість ефективного поновлення порушеного права, є підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином, право на оскарження рішень суб'єкта владних повноважень надано тій особі, прав, свобод та інтересів якої вони безпосередньо стосуються. В іншому разі, вимога, звернена до адміністративного суду, є безпідставною, а її задоволення не може призвести до ефективного відновлення прав та інтересів позивача.
Наведені висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 в справі №826/6074/16, від 20.02.2019 в справі № 522/3665/17, від 12.11.2019 в справі № 809/4335/15.
Окрім того, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2019 в справі №522/3665/17, суд зазначає, що встановлена відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача і відсутність порушеного права чи інтересу є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (дії, бездіяльності).
Керуючись частинами п'ятою, шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує відповідні висновки верховного суду при розгляді та вирішенні даної справи.
Разом з тим, враховуючи практику Верховного Суду, наведену зокрема, у постановах від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 09.04.2020 у справі № 807/150/16, від 26.05.2020 у справі №750/11932/16-а, спірне рішення є нормативно-правим актом.
У свою чергу, статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
За правилами цієї статті, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, оскільки у даній справі оскаржуються рішення відповідача, які мають характер нормативно-правового акту, водночас фактично не встановлюють та не породжують для позивача жодних прав та обов'язків, а також у позові ним не визначено, які саме суб'єктивні права та/або інтереси порушено, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У взаємозв'язку з вищенаведеним та керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 лютого 2026 р.