23 лютого 2026 року м. Київ справа №320/22325/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною та незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 15.02.2016 року у розмірі 80% відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» середньої заробітної плати шахтаря;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачені суми пенсійних виплат за весь період з 15.02.2016 року по день ухвалення рішення з урахуванням компенсації інфляційних втрат;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду яка дорівнює недоплачених сум пенсії з 15.02.2016 року по теперішній час.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/22325/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:
- уточнення позовних вимог в пункті першому та четвертому позовних вимог позовної заяви та надання до суду уточненої позовної заяви з доказами її надсилання іншим учасникам справи;
- надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладенням позовних вимог у відповідності до встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду;
- надання до суду документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 968.96 грн.;
- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі визначеному з урахуванням уточнених майнових вимог стосовно понесеної моральної шкоди позивачем.
18.06.2025 позивач шляхом використання системи «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
В заяві позивач зазначив, що відмовляється від позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди та просив суд поновити строк звернення до суду.
Окрім цього, позивачем долучено до заяви про усунення недоліків уточнену позовну заяву з позовними вимогами викладеними у наступній редакції:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 15.02.2016 року відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що є пенсіонером та інвалідом 3 групи, якому рішенням органів Пенсійного фонду України 15.02.2016 року було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак при призначенні пенсії порушено вимоги статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до якої розмір пенсії мав становити 80% середньої заробітної плати, оскільки пенсію призначено з неправомірним обмеженням її розміру.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду та звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви. Відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, що розмір пенсії визначається відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону, проте відповідно до пункту 3 статті 27 Закону № 1058-IV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Так, статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн. Отже розмір пенсії позивачу до виплати з березня 2025 року складає 23610,00 грн, тобто в розмірі десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому вважати протиправними дії управління немає підстав. Враховуючи вищенаведене, відповідач не вбачає в своїх діях порушення чинного пенсійного законодавства України і вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та безпідставні.
Згідно відповіді на відзив позивач вважає викладені доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують позовних вимог. Стаття 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» встановлює гарантований розмір пенсії для шахтарів у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія, а також мінімальний рівень не менше ніж три розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця норма є спеціальною гарантією для осіб, які працювали на підземних роботах, і не містить застережень щодо застосування загального обмеження у десять прожиткових мінімумів. Норма частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є загальною і призначена для регулювання більшості випадків пенсійних виплат, у той час як спеціальні закони (зокрема Закон №345-VI) встановлюють окремі, пріоритетні гарантії для конкретних категорій осіб.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та одержує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).
Розмір пенсії позивача визначається відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV.
З довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивача від 08.04.2025 року №7344/04-16 за період з 15.02.2016 по 31.03.2025 рік вбачається, що пенсія позивачу нарахована та виплачена з урахуванням частини 3 статті 27 Закону № 1058-IV, тобто з обмеженням максимальним розміром.
Позивач вважаючи обмеження відповідачем максимальним розміром його пенсії протиправним звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
За змістом частин 1, 2 статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника
Згідно частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом абзацу першого частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Отже, розміри пенсій для осіб, визначених статтею 114 Закону №1058-IV, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 27 Закону №1058-IV (у редакції від 01.01.2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 року у частині 3 статті 27 Закону №1058-IV слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Так, у чинній редакції частиною 3 статті 27 Закону №1058-IV визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно зі статтею 8 Закону № 345-VI (у редакції від 01.01.2016 року) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року у статті 8 Закону № 345-VI слова "середньої заробітної плати шахтаря" замінено словами і цифрами "його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія".
Так, у редакції Закону № 345-VI від 11.10.2017 року стаття 8 визначає, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Вказана стаття Закону № 345-VI в подальшому не зазнавала змін та залишається чинною у зазначеній редакції.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI, проте до пенсії застосовані норми частини 3 статті 27 Закону №1058-IV щодо обмеження пенсії максимальним розміром, а відтак виплачується пенсія у меншому розмірі ніж передбачено Законом № 345-VI.
Відповідачем не заперечуються вказані обставини.
Водночас аналіз норм статті 8 Закону №345-VI та статті 28 Закону №1058-IV свідчить про те, що мінімальний розмір пенсії обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом №1058-IV порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд враховує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону №1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.04.2025 року у справі №520/9629/24 та від 22.12.2025 року у справі №200/30/24.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи положення статті 8 Закону № 345-VI, суд констатує, що позивач має право на пенсію за віком, яка повинна становити з 15.02.2016 року суму не нижчу 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а з 11.10.2017 року - 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI.
З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI починаючи з 15.02.2016 року у розмірі не меншому ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та з 11.10.2017 року у розмірі не меншому ніж 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки саме такий спосіб захисту є належним та необхідним для ефективного захисту порушеного права.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI починаючи з 15.02.2016 року у розмірі не меншому ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та з 11.10.2017 року у розмірі не меншому ніж 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.