23 лютого 2026 року м. Київ справа №320/33282/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не прийняття вмотивованого рішення за скаргою про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ЄДРПОУ 22933548, провести перерахунок призначеної мені пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1986 по 01.08.1995 роки;
- пенсію призначити з дати виникнення права, зі сплатою заборгованості по виплатам.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/33282/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду від 08.07.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено належним чином завірені копії додатків надані до уточненої позовної заяви з позовними вимогами викладеними у наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не прийняття вмотивованого рішення за скаргою ОСОБА_1 від 23 травня 2025 року про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ЄДРПОУ 22933548, провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1986 по 01.08.1995 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ЄДРПОУ 22933548, призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перераховану пенсію з дати призначення пенсії - 15.04.2025 року зі сплатою заборгованості по виплатам (з урахуванням проведених раніше виплат).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 20.04.2025 звернувся до Бориспільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії до трудового стажу не були включені періоди роботи з 20.07.1986 рік по 01.08.1995 рік. Рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 07.05.2025 року № 103550004619 в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено на підставі того, що в довідці про факт роботи не зазначена підстава видачі довідки. Позивач звернувся до Пенсійного фонду України із скаргою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 07.05.2025 року №103550004619 про відмову у перерахунку пенсії та провести перерахунок відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1986 рік по 01.08.1995 рік, сплатити заборгованість по виплатам з дати призначення пенсії. Скаргу за належністю Пенсійним фондом України спрямовано до відповідача, від якого надійшла відповідь на скаргу, в якій повідомлено, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії від 28.04.2025 року № 3456 прийнято рішення про відмову від 07.05.2025 р. за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області, довідка потребує підтвердження первинними документами. На переконання позивача, відповідач в порушення вимог пунктів 9-10 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 р. № 18-6 не прийняв вмотивованого рішення за скаргою, при розгляді скарги не перевірено законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, рішення по скарзі не прийняте. Позивач вказує, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування) є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами. За сталою судовою практикою, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, водночас у позивача наявна трудова книжка, яка надавалася разом із заявою про призначення пенсії. Наявність записів у трудовій книжці періодів з 20.07.1986 рік по 01.08.1995 рік є підставою для зарахування цього періоду до страхового стажу за приписами частини 1 статті 56, статті 62 Закону № 1788-XII.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, що позивач при зверненні до Головного управління із заявою встановленого зразку про перерахунок пенсії надав документи, зокрема довідку від 13.06.2012 за період роботи з липня 1986 року по серпень 1995 року, видану ТОВ «МЕЛІОРАТОР», проте в даній довідці не зазначена підстава її видачі довідки, тому остання потребує підтвердження первинними документами.
У відзиві заявлено клопотання про залучення в якості другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Отже, КАС України передбачено залучення співвідповідача у разі подання відповідного клопотання позивачем, яке у даному випадку відсутнє у матеріалах справи.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що вимоги позовної заяви не заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Змістом ж спірних правовідносин є дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не прийняття вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги позивача від 23.05.2025 року на рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 07.05.2025 року, яке прийнято за принципом екстериторіальності, та яке не є предметом оскарження у даній справі.
Відтак задоволенню відповідне клопотання не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та одержує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_2 остання містить відомості за спірний період стажу з 20.07.1986 по 01.08.1995 рік, у який позивач працював у Київському ОРС Мінводхозі УССР на посаді повара 4 р. п.п.п. Федоровка, а після 28.07.1988 року переведений на посаду повара 4 р. столової №1 ОРСа, що також підтверджується довідкою №13.06.2012 виданою позивачу директором ТОВ «Меліоратор» (код ЄДРПОУ 01037910) та відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, сформованими 21.05.2025 року уповноваженою особою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
З 01.03.1993 року Київський ОРС перейменовано на АТКП «Меліоратор», а з 12.03.1996 року на - ТОВ «Меліоратор».
28.04.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою №3456 про перерахунок пенсії зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1986 по 01.08.1995 роки.
За результатами розгляду вказаної вище заяви відповідач повідомив позивача, що прийнято рішення про відмову від 07.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.05.2025 № 103550004619 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. У рішенні вказано, що в довідці про факт роботи від 13.06.2012 не зазначена підстава її видачі. У разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку.
Позивач оскаржив рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.05.2025 № 103550004619 в адміністративному порядку подавши скаргу 23.05.2025 року до Пенсійного фонду України.
У скарзі позивач зазначив, зокрема, що підстава підтвердження трудової діяльності уточнюючими довідками, іншими документами про роботу виникає лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. У випадку позивача в трудовій книжці вчинено усі необхідні записи, які однозначно дозволяють встановити період роботи. Отже, період роботи з 20.07.1986 рік по 01.08.1995 рік підлягає зарахуванню за відомостями з трудової книжки. Також зазначено, що наявність в органу Пенсійного фонду сумнівів у достовірності відомостей в поданих документах може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак це не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу. На підставі викладеного, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 07.05.2025 року № 103550004619 про відмову у перерахунку пенсії та провести цей перерахунок відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1986 рік по 01.08.1995 рік та сплатити заборгованість по виплатам з дати призначення пенсії.
Згідно супровідного листа Пенсійного фонду України від 03.06.2025 року скаргу позивача направлено за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Листом №15691-17183/н-02/8-1000/25 від 18.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило про результати розгляду скарги позивача, згідно якого загальний страховий стаж розрахований відповідно до наданих копій документів, зокрема Диплому серії НОМЕР_3 , трудової книжки серії НОМЕР_4 та відомостей персоніфікованого обліку. Загальний страховий стаж становить 27 років 11 днів, в тому числі додатковий стаж 3 роки 8 місяців 28 днів. Стаж врахований по 29.02.2024. 28.04.2025 позивач звернувся із заявою встановленого зразку про перерахунок пенсії та надав документи, зокрема довідку від 13.06.2012 за період роботи з липня 1986 року по серпень 1995 року, видану ТОВ «МЕЛІОРАТОР». Документи розглядалися за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за результатами розгляду 07.05.2025 винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки в довідці виявлено факт відсутності інформації про дату зарахування та дату видачі довідки. Довідка потребує підтвердження первинними документами. В разі надання позивачем додаткових документів рішення про відмову може бути переглянуто.
Позивач вважаючи прийняття такого рішення за результатними розгляду скарги невмотивованим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
За змістом частин 1, 2 статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника
Визначення поняття страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж, наводить стаття 24 Закону № 1058-IV.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно абзацу 2 цієї ж статті у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Положеннями частини 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає, зокрема перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
За змістом положень пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
У разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.
Для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно пункту 2.2 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Згідно пункту 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом 1 пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно пунктам 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Аналіз наведених норм вказує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі її відсутності, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 року у справі № 550/927/17, від 18.11.2022 року у справі № 560/3734/22.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки позивача НОМЕР_2 остання містить відомості за спірний період стажу з 20.07.1986 по 01.08.1995 рік, у який позивач працював у Київському ОРС Мінводхозі УССР на посаді повара 4 р. п.п.п. Федоровка, а після 28.07.1988 року переведений на посаду повара 4 р. столової №1 ОРСа.
Вказане також підтверджується довідкою №13.06.2012 виданою позивачу директором ТОВ «Меліоратор» (код ЄДРПОУ 01037910) та відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб сформованими 21.05.2025 року уповноваженою особою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Відповідно пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Згідно пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно Додатку 7 до Порядку № 22-1 пенсіонери мають право в тому числі оскаржувати рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до Пенсійного фонду України з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» або/та у судовому порядку.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (далі - Порядок № 18-6).
Порядок № 18-6 був чинний до 05.09.2025 року, тобто станом на момент виникнення спірних правовідносин, та визначав процедуру подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - органи, що призначають пенсії).
Згідно пункту 2 Порядку № 18-6 у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.
Відповідно пункту 4 Порядку № 18-6 скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Пунктом 9 Порядку № 18-6 визначено, що орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.
Згідно пункту 10 Порядку № 18-6 орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
Відповідно пункту 12 Порядку № 18-6 у рішенні також зазначається, що в разі незгоди заявника з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.
У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Так, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 20.07.1986 по 01.08.1995 роки згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.05.2025 № 103550004619.
Позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку подавши скаргу 23.05.2025 року, за результатами розгляду якої відповідачем було прийнято рішення про відмову у її задоволенні, яке оформлене листом №15691-17183/н-02/8-1000/25 від 18.06.2025 року.
Суд зазначає, що твердження відповідача щодо відсутності додаткових відомостей (первинних документів) за період з 20.07.1986 по 01.08.1995 рік, як на підставу для відмови у задоволенні скарги, за умови належно оформлених записів за відповідні роки у трудовій книжці, не може бути підставою для неврахування такого стажу.
Відтак суд доходить висновку, що у даному випадку страхових стаж позивача за період з 20.07.1986 по 01.08.1995 рік підлягає врахуванню при обчисленні розміру пенсії останнього.
Відповідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач приймаючи рішення щодо відмови у задоволенні скарги діяв необґрунтовано та не на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів позивачем та доводів скаржника.
При цьому суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не прийняття вмотивованого рішення за скаргою ОСОБА_1 від 23 травня 2025 року про перерахунок пенсії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оформлене листом №15691-17183/н-02/8-1000/25 від 18.06.2025 року прийняте за результатами розгляду скарги позивача від 23.05.2025 року.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані бездіяльність або дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у задоволенні скарги.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 15.04.2025 року зі сплатою заборгованості по виплатам, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1986 по 01.08.1995 роки, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 23.05.2025 року на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.05.2025 №103550004619, з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оформлене листом №15691-17183/н-02/8-1000/25 від 18.06.2025 року прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 23.05.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.05.2025 року на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.05.2025 №103550004619, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.