23 лютого 2026 року Справа №640/26228/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути з останнього податковий борг у розмірі 514 854,91 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 514 854,91 гривень.
Зазначає, що відповідач порушив строки сплати податків, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 640/26228/19 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у справі № 640/26228/19 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд такої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Окрім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для формування податкового боргу ОСОБА_1 не отримував та дізнався про наявність таких лише у грудні 2019 року.
Вказує, що після отримання копій податкових повідомлень-рішень звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування таких.
Також, представником відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі № 640/26228/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/6050/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000981306 від 14.11.2016 на суму 453 282,66 грн та № 0000991306 від 14.01.2016 на суму 34 053,29 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 у справі № 640/26228/19 клопотання представника відповідача задоволено та зупинено провадження у справі № 640/26228/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/6050/20.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
22.08.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.08.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 у справі № 640/26228/19 прийнято до провадження адміністративну справу та поновлено провадження у такій; визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 640/26228/19 замінено в порядку процесуального правонаступництва позивача у справі з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.
Відповідно до наданої позивачем довідки, станом на 12.12.2019 за ОСОБА_1 рахувався податковий борг у розмірі 514 854,91 грн, який виник у зв'язку із несплатою узгоджених податкових зобов'язань, які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень за платежами з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та нарахованої пені у розмірі 27 348,96 грн.
Згідно детального розрахунку податкового боргу, підставою для визначення податкових зобов'язань слугували наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 14.11.2016 № 0000981306 на загальну суму 453 282,66 грн;
- від 14.11.2016 № 0001001306 на загальну суму 170,00 грн;
- від 14.11.2016 № 0000991306 на загальну суму 34 053,29 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Крім того, позивачем нараховано пеню на суми грошових зобов'язань не сплачених у встановлені законодавством строки у розмірі 27 348,96 грн.
У зв'язку із наявністю податкового боргу, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 19.01.2018 № 10107-17, яку було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) (надалі - ПК України).
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п. 38.1 ст. 38 ПК України)
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Положеннями пункту 54.5 ст. 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Також, підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Водночас, підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Крім того, пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
У відповідності до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0000981306, від 14.11.2016 № 0001001306 та від 14.11.2016 № 0000991306 направлені на адресу платника податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог ПК України.
Приписами пункту 56.1 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України)
Так, відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0000981306 та від 14.11.2016 № 0000991306 на загальну суму 487 335,95 грн оскаржено ним у судовому порядку у межах адміністративної справи № 640/6050/20.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0000981306 та від 14.11.2016 № 0000991306.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 640/6050/20 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі № 640/6050/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції у справі № 640/6050/20 набрала законної сили 03.08.2021.
Крім того, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 640/6050/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 - без змін.
Відтак, доводи відповідача в частині неузгодження податкових повідомлень-рішень від 14.11.2016 № 0000981306 та від 14.11.2016 № 0000991306 судом відхиляються.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0001001306.
Водночас, наявність непогашеної відповідачем заборгованості підтверджується із витягу з інтегрованої картки платника податків з якої підтверджується нарахування та відсутність факту сплати податкових зобов'язань відповідно до вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
У зв'язку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобов'язань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені нормами ПК України, зазначені зобов'язання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Суд зауважує, що нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
Оцінка податкового правопорушення, щодо якого сформоване податкове повідомлення-рішення, як акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акта індивідуальної дії.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового/податкового зобов'язання, факт оскарження платником податку у передбаченому порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).
В межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових/податкових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20, від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що позивачем вживались заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога форми «Ф» від 19.01.2018 № 10107-17 була направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59, статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною), що також вбачається зі змісту інтегрованої картки платника податків.
Приписами п. 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки податковий борг за вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим, податкова вимога не оскаржена, заборгованість є узгодженою, але не сплаченою в добровільному порядку, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у справі не понесені.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 514 854,91 гривень (п'ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривень дев'яносто одну копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.