ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" лютого 2026 р. справа № 640/15369/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправними дії щодо прийняття індивідуальної податкової консультації, визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") 03.06.2021 звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправними дії щодо прийняття індивідуальної податкової консультації, визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 10.06.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи №640/15369/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправними дії щодо прийняття індивідуальної податкової консультації, визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021.
У зв'язку з відрахуванням зі штату Івано-Франківського окружного адміністративного суду судді Чуприни О.В. (у провадженні якого перебувала дана справа) 13.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл цієї адміністративної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 адміністративна справа №640/15369/21 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчука С.В. 19.01.2026 року прийнято до розгляду адміністративну справу №640/15369/21, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно поданої до суду позовної заяви інших заяв по суті справи та доданих до них матеріалів, позиція позивача обґрунтовується такими обставинами.
Представник позивача зазначає, що за результатами розгляду звернення Акціонерне товариство «Магістральні газопроводи України» (надалі - AT «МГУ») Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків AT «МГУ» надано індивідуальну податкову консультацію №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 (надалі - ІПК), у якій з покликанням на П(с)БО та МСБО вказано, що «ТОВ «Оператор ГТС України» застосовуючи МСФЗ зобов'язане відображати безоплатно отримане від держави майно на праві господарського відання та визнавати доходи від його використання згідно вказаних вище вимог стандарту МСБО 20, використовуючи один із двох допустимих методів відображення відповідно до облікової політики».
Наголошує, що вказана ІПК отримана АТ «МГУ» для позивача, який не звертався до Відповідача за її отриманням. Висновки, викладені в тексті оскаржуваної ІПК стосуються господарської діяльності, податкового та бухгалтерського обліку виключно позивача.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Позивач не погоджується з оскаржуваною ІПК та зазначає, що оскаржувана податкова консультація суперечить вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) та порушує права Позивача. Зокрема оскаржувана ІПК отримана для позивача третьою особою, натомість положення ПКУ прямо забороняють можливість отримання ІПК однією особою для іншої. Також, позивач вважає протиправним зміст оскаржуваної ІПК, оскільки відповідач всупереч позиції Міністерства фінансів довільно, помилково та без відповідних повноважень трактує в оскаржуваній ІПК зміст положень Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що індивідуальна податкова консультація №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 є протиправною та, як наслідок, має бути скасована.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, а також заперечення на відповідь на відзив, згідно яких позов не визнає та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
Так, представник відповідача зазначає, що відповідно до положень статі 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону, або нормативно-правового акту у межах компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним Господарської діяльності, має індивідуальний характер та може використовуватись виключно платником податків.
При цьому, надаючи податкову консультацію контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування.
Щодо правових наслідків індивідуальної податкової консультації як правовий акт індивідуальної дії, який наданий не позивачу, а Акціонерному товариству «Магістральні газопроводи України», то наголошує, що така індивідуальна податкова консультація не відповідає критерію юридичної значимості, оскільки в силу ПК України не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення прав позивача.
Оскаржувана податкова консультація для позивача не є актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 КАС України та не є предметом самостійного розгляду в адміністративному суді, оскільки податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, а саме Акціонерним товариством «Магістральні газопроводи України».
Окрім цього, згідно змісту поданих відповідачем додаткових пояснень у справі представник відповідача вважає, що позивач по справі упереджено робить висновки щодо неправомірності дій податкового органу щодо надання індивідуальної податкової консультації, позивач не наводить норму права яку порушив податковий орган при видачі ІПК, не зазначає яким чином індивідуальна податкова консультація зачіпає права Позивача та чомусь вважає, що індивідуальна податкова консультація є тлумаченням норм МСФЗ. Індивідуальна податкова консультація № 1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 відповідно до запиту не містить фактичних обставин та висновків про застосування конкретної норми податкового кодексу України для регулювання, а тому відсутні обставини, що підлягають судовій оцінці на предмет відповідності чи суперечності консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.
При цьому, відповідач у ІПК вказав, що якщо платник податків застосовує МСФЗ (міжнародний стандарт фінансової звітності), то зобов'язаний відображати безоплатне отримане від держави майно на праві господарського відання та визнавати доходи від його використання згідно вимог стандарту МСБО, використовуючи один із двох допустимих методів відображення в звітності відповідно до облікової політики. Позивач вважає, що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП припустився до тлумачення міжнародних норм фінансового обліку (МСФЗ), але тлумачення, це роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сформульоване в спеціальному акті уповноваженими органом у рамках його компетенції і має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'яснюються, результат такого тлумачення, переважно виражається в інтерпретаційно-правовому акті. В той самий час, індивідуальна податкова консультація не є правовим актом, не формулює обов'язкові права та/або обов'язки для кожного суб'єкта господарювання та використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Податковий орган надає допомогу у практичному застосуванні, а не тлумаченні норм міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
З урахуванням зазначеного представник відповідача наголошує, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на спростування висновків контролюючого органу. Доводи позивача, наведені у позовній заяві та долучені документи, вказують на довільне тлумачення норм закону.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 05.02.2019 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа (запис 10701020000080971).
04.03.2021 Акціонерне товариство «Магістральні газопроводи України» (код ЄДРПОУ 41089111, 04112, м. Київ, вул. Гонти Івана, буд. ЗА) (далі - AT «Магістральні газопроводи України») звернулося до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач) зі зверненням №57 щодо надання роз'яснень про відображення зобов'язання по поверненню державі газотранспортної системи, отриманої від держави в тимчасове користування терміном на 15 років. У звернені вказано на те, що наглядова рада AT «Магістральні газопроводи України», яка відповідно до Статуту AT «Магістральні газопроводи України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2020 №714, виконує функції вищого органу управління ТОВ «Оператор ГТС України» - загальних зборів учасників товариства, розглядає питання відображення зобов'язання по поверненню державі газотранспортної системи, отриманої від держави в тимчасове користування терміном на 15 років, та застосування МСБО 20 в обліковій політиці до відображення в обліку та визнання доходів від використання майна газотранспортної системи. У зв'язку з чим, AT «Магістральні газопроводи України» просило відповідача надати індивідуальну податкову консультацію відносно підходів до відображення зобов'язання по поверненню державі газотранспортної системи, отриманої від держави в тимчасове користування терміном на 15 років в обліку та визнанні доходів від безоплатного отримання на праві господарського відання державного майна газотранспортної системи терміном на 15 років за договором від 21.11.2019 №13010-05/197.
За результатами розгляду вказаного звернення AT «Магістральні газопроводи України» від 04.03.2021 року №57 (вх. №36/ІПК від 24.03.2021) Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків AT «Магістральні газопроводи України» надано індивідуальну податкову консультацію №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021.
Згідно змісту вказаної індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 відповідач, з посиланням на Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 27.04. 2000 №92, МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» роз'яснено, що ТОВ «Оператор ГТС України» застосовуючи МСФЗ зобов'язане відображати безоплатно отримане від держави майно на праві господарського відання та визнавати доходи від його використання згідно вимог стандарту МСБО 20, використовуючи один із двох допустимих методів відображення відповідно до облікової політики.
Предметом цього позову є індивідуальна податкова консультація №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 року та дії відповідача щодо її прийняття.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності такої податкової консультації, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності а рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
Суд зазначає, що для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке міститься у поданих позивачем заявах по суті справи.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
У цій справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що даний позов є безпідставний з огляду на таке.
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За приписами підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).
Пунктом 52.3 статті 52 ПК України передбачено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПК України у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
За приписами пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Аналіз вказаних норм свідчить, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Отже, індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому, платнику надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й скасування судом такої податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Обов'язковими ж складовими письмової податкової консультації є опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.12.2020 у справі №805/112/16-а, від 13.08. 2021 у справі № 816/1510/16, від 16.10.2020 у справі № 820/5120/16.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі №200/3060/22 дійшов висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо), надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності.
Суд зазначає, що метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
У цій справі судом встановлено, що за результатами розгляду звернення AT «Магістральні газопроводи України» від 04.03.2021 №57 (вх. №36/ІПК від 24.03.2021) Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків AT «Магістральні газопроводи України» надано індивідуальну податкову консультацію №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021. Згідно змісту вказаної індивідуальної податкової консультації відповідач, з посиланням на Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» роз'яснено, що ТОВ «Оператор ГТС України» застосовуючи МСФЗ зобов'язане відображати безоплатно отримане від держави майно на праві господарського відання та визнавати доходи від його використання згідно вимог стандарту МСБО 20, використовуючи один із двох допустимих методів відображення відповідно до облікової політики.
Оскаржуючи вказану ІПК представник позивача, у першу чергу, звертає на те, що оскаржувана податкова консультація суперечить вимогам ПК України порушує права позивача. Зокрема оскаржувана ІПК отримана для позивача третьою особою, натомість положення ПК України прямо забороняють можливість отримання ІПК однією особою для іншої.
У свою чергу, представник відповідач стверджує, що оскаржувана податкова консультація для Позивача не є актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 КАС України та не є предметом самостійного розгляду в адміністративному суді, оскільки податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, а саме Акціонерним товариством «Магістральні газопроводи України».
Оцінюючи доводи сторін, суд у цій справі вважає, що спірні правовідносини, у першу чергу, характеризуються наявність виключно правової проблеми щодо застосування індивідуальної податкової консультації, зокрема кола суб'єктів, на які поширюється її дія.
Так, як зазначено судом раніше, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).
З матеріалів справи судом встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків AT «Магістральні газопроводи України» надано індивідуальну податкову консультацію №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 за зверненням AT «Магістральні газопроводи України» від 04.03.2021 №57 (вх. №36/ІПК від 24.03.2021), що підписане від імені загальних зборів ТОВ "Оператор ГТС України» Головою Наглядової ради AT "МГУ" / On behalf of LLC "Gas TSO of Ukraine" General Meeting JSC "MGU" Supervisory Board Chairman Фабріс Нуайлан / Fabrice Noilhan.
Суд зазначає, що згідно пунктів 6.1 та 7.1. Статуту ТОВ «Оператор ГТС України», затвердженого рішенням єдиного учасника AT «Магістральні газопроводи України» №01/2020 від «01» січня 2020 року (у редакції, чинній на час надання оскаржуваної індивідуальної податкової консультації), Засновником та єдиним учасником ТОВ «Оператор ГТС України» є AT «Магістральні газопроводи України» (відомості зі статуту ТОВ «Оператор ГТС України» використано з вільного доступу на офіційному сайті ТОВ «Оператор ГТС України» за посиланням https://tsoua.com/pro-nas/oficzijni-dokumenty/).
Відповідно до Статуту AT «Магістральні газопроводи України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2020 №714, наглядова рада AT «Магістральні газопроводи України» виконує функції вищого органу управління у ТОВ «Оператор ГТС України» - Загальних зборів учасників товариства.
Поряд з цим, варто відмітити, що згідно Статуту ТОВ «Оператор ГТС України» Генеральний директор - одноосібний виконавчий орган Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства (пункт 9.1.2 Статуту). З урахуванням обмежень, встановлених Статутом та законодавством, до повноважень Генерального директора ТОВ «ОГТС» входить: розпорядження майном та коштами Товариства з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, Статутом та рішеннями загальних зборів (пункт 11.6.13 Статуту) підписання документів від імені Товариства, у тому числі розрахункові та банківські, на праві першого підпису (пункт 11.6.14 Статуту).
З огляду на розподіл повноважень, якими наділені органи ТОВ «Оператор ГТС України», можна констатувати, що управління поточною діяльністю Товариства, у тому числі щодо питань податкового обліку та звітності, покладено на виконавчий орган Товариства.
Натомість, AT «Магістральні газопроводи України» як наглядовій раді ТОВ «Оператор ГТС України» належать виключні повноваження щодо внутрішньо-відомчого контролю за діяльність ТОВ «Оператор ГТС України».
З огляду на зазначене, отримання індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 (за зверненням AT «Магістральні газопроводи України» від 04.03.2021 №57 (вх. №36/ІПК від 24.03.2021), що підписане від імені загальних зборів ТОВ "Оператор ГТС України» Головою Наглядової ради AT "МГУ" / On behalf of LLC "Gas TSO of Ukraine" General Meeting JSC "MGU" Supervisory Board Chairman Фабріс Нуайлан / Fabrice Noilhan) створює по своїй сутності можливість використання такої індивідуальної податкової консультації виключно AT «Магістральні газопроводи України» в рамках його діяльності як наглядової ради ТОВ «Оператор ГТС України».
Суд окремо зауважує, що представник відповідача помилково ототожнює поняття дії індивідуального акту у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України (у редакції, чинні на час ухвалення цього судового рішення) та дії індивідуальної податкової консультації у розумінні підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 і пункту 52.2 статті 52 ПК України (у редакції, чинні на час ухвалення цього судового рішення).
Як визначено пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно ж 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
При цьому, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).
У цій справі спірна індивідуальна податкова консультація є індивідуальний актом для ТОВ «Оператор ГТС України» згідно пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України, оскільки її зміст стосується прав або інтересів позивача, однак така індивідуальна податкова консультація не поширює свою дію на ТОВ «Оператор ГТС України» у розумінні підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 і пункту 52.2 статті 52 ПК України в частині можливості її використання. Інше правозастосування мало б наслідком відсутність для ТОВ «Оператор ГТС України» підстав для звернення до суду з цим позовом.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що індивідуальна податкова консультація №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021, яка надана за зверненням AT «Магістральні газопроводи України», не має прямої дії на ТОВ «Оператор ГТС України», зокрема з питань управління поточною діяльністю Товариства, як то ведення податкового обліку та звітності. ІПК є персоніфікованою, а тому не поширює свою дію на ТОВ «Оператор ГТС України» у розумінні підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 і пункту 52.2 статті 52 ПК України, відповідно не зобов'язує діяти з урахуванням висновків, які викладені податковим органом у цій ІПК.
Таким чином, суд не вбачає порушення прав та інтересів ТОВ «Оператор ГТС України» з боку дій Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України щодо прийняття індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для надання окремої оцінки змісту індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021 та її відповідності чи невідповідності критеріям законності рішень суб'єктів владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
Як було судом зазначено раніше, згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На переконання суду сторона позивача не довела обґрунтованість позовних вимог в частині протиправності оскаржуваних дій та рішення відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
Щодо судових витрат суд зазначає, що у зв'язку з відмовою у задоволенні цього позову, суд не стягує та не присуджує на користь позивача судові витрати.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправними дії щодо прийняття індивідуальної податкової консультації, визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації №1309/ІПК/31-00-04-01-01 від 01.04.2021, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, Код ЄДРПОУ 42795490);
відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 44082145).
Суддя Гомельчук С.В.