ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" лютого 2026 р. справа № 300/690/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій,
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення Індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, за період проходження служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням; бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування, та невиплати ОСОБА_1 , середнього заробітку (грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01.12.2024 по 26.12.2024. Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); військову частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) та період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, 01.01.2022 по 31.12.2022 і, застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум; військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01.12.2024 по 26.12.2024.
За вказаним рішенням Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано 31.07.2025 виконавчі листи за № 300/690/25.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто скаржнику без розгляду.
Судове рішення набрало законної сили 07 липня 2025 року.
22.12.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/690/25 шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/690/25 задоволено. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 300/690/25.
09.02.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення у справі № 300/690/25. У своєму звіті відповідач вказує, що ним на виконання рішення суду проведено всі необхідні нарахування грошового забезпечення позивача. Також, відповідачем, з метою виплати позивачу нарахованих йому грошових коштів, здійснюється щомісячне направлення основних заявок-розрахунків на виділення грошових коштів для виконання рішень судів, в т.ч. рішення суду у справі № 300/690/25, однак у відповідача відсутнє достатнє фінансування у зв'язку з чим виплата такої заборгованості не може бути здійснена. Відповідач звертає увагу суду, що рішення суду ним виконується добровільно, однак відсутність фінансування не залежить відповідача та не дозволяє забезпечити виконання рішення суду в найкоротші строки. Зважаючи на те, що відповідач не ухиляється від виконання рішення суду в даній справі, просить суд не застосовувати до відповідача штраф через невиконання рішення суду у справі № 300/690/25 в повному розмірі.
До даного звіту відповідачем долучено копію розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 № 1200/48/66/955 від 21.07.2025, копію довідки про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 № 1200/148/9/66/956 від 21.07.2025, копію довідки про нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні № 1200/148/9/66/457 від 21.07.2025, які підтверджують факт нарахування позивачу всіх належних йому доплат на виконання рішення суду у справі № 300/690/25.
Також до даного звіту долучено основні та додаткові заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_1 за вересень 2025 - січень 2026, а також запити на отримання коштів для оплати витрат виконавчого провадження, зокрема виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.
Враховуючи предмет спору, а також те, що адміністративна справа № 300/690/25 була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду звіту про виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами 2, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 382-2 КАС України, звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до частини 3 статті 382-2 КАС України, до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За приписами статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Відповідно до змісту частини 3 цієї статті, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Розглядаючи питання про накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 , суд враховує, що виконання рішення суду у даній справі ускладнено з об'єктивних причин і відповідачем вжито належних заходів для виконання рішення суду від 06.06.2025 року, що, в свою чергу, є підставою для прийняття звіту відповідача.
Однак, вживання відповідачем наведених заходів станом на момент розгляду поданого звіту не призвело до виконання рішення суду у даній справі.
В силу приписів частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що відповідно до змісту заяви позивача про встановлення судового контролю, підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду було те, що відповідачем не здійснювалось жодних дій направлених на виконання рішення суду.
Судом досліджено надані до звіту основні та додаткові заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_1 за вересень 2025 - січень 2026, а також запити на отримання коштів для оплати витрат виконавчого провадження, зокрема виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження. Також до звіту про виконання рішення суду відповідачем долучено копію розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 № 1200/48/66/955 від 21.07.2025 про нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в розмірі 83625,23 грн, копію довідки про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 № 1200/148/9/66/956 від 21.07.2025 щодо нарахування позивачу доплати до грошового забезпечення в розмірі 222053,19 грн, копію довідки про нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні № 1200/148/9/66/457 від 21.07.2025 про нарахування позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 19955,17 грн, які підтверджують факт нарахування позивачу всіх належних йому доплат на виконання рішення суду у справі № 300/690/25.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже нараховані суми не виплачені позивачу у зв'язку з відсутністю бюджетного асигнування.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 року у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19 та від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 13.10.2021 року у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 року у справі № 360/4705/20 неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказані висновки Верхового Суду є релевантними до спірних правовідносин в частині відсутності бюджетного асигнування, хоч стосуються виплат пенсії.
При цьому суд звертає увагу на приписи статті 80 КАС України.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини 7 цієї статті, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
За змістом частини 8 цієї статті, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що безпосередньо командир військової частини НОМЕР_1 не є учасником справи, відомості щодо нього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки неподання відповідачем звіту про виконання рішення суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на військову частину НОМЕР_1 обов'язок надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника, відповідального за виконання рішення.
Враховуючи поданий звіт щодо виконання рішення суду від 06.06.2025 року у справі № 300/690/25, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_2 вчиняються дії щодо його виконання, однак рішення суду від 06.06.2025 року залишається невиконаним в повному обсязі.
У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту - три місяці з дня отримання цієї ухвали суду, однак звільнити його від сплати штрафу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 248, 256, 370, 382, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення від 06.06.2025 по справі № 300/690/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати Івано-Франківському окружному адміністративному суду новий звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року у справі № 300/690/25 протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали суду.
3.1. Звільнити командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу за невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року у справі № 300/690/25.
3.2. Попередити командира Військової частини НОМЕР_1 , що у випадку невиконання обов'язків покладених судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статтею 149 КАС України.
4. Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
6.1. Копію ухвали надіслати представниці позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
6.2. Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
7. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
Суддя Главач І.А.