ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" лютого 2026 р. справа № 300/8359/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця Міськів Оксана Тарасів, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представниця Міськів Оксана Тарасів (представниця позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
- зобов'язати службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що 15.09.2022 позивач на підставі ст. 17а, гр. ІІ Розкладу хвороб постановою ВЛК у формі довідки №74/2175 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте, 04.09.2025 сформувавши військово-обліковий документ в додатку «Резерв+», ОСОБА_1 виявив, що він не виключений з військового обліку та має статус військовозобов'язаного та інформація щодо проходження ВЛК не внесена. Представниця стверджує, що така бездіяльність відповідача є протиправною, адже дії щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку належило вчинити районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того вважає, що оскільки проходження ВЛК відбулося 15.09.2022, то слід керуватися Положенням про військову-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженим Наказом №402 МОУ від 14.08.2008, відповідно до якого позивач мав бути виключений з військового обліку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
18.12.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 відповідно до довідки ВЛК №74/2175 від 15.09.2022 проходив ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами пройденої ВЛК позивача за статтею 17а графи ІІ розкладу хвороб, затвердженого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою №74/2175 від 15.09.2022. Проте непридатність до військової служби, яка визначена довідкою ВЛК №74/2175 від 15.09.2025, не підтвердилася. 19.06.2024 ОСОБА_1 повторно перепройшов ВЛК в Тлумацькій позаштатній ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами пройденої ВЛК позивача за статтею 17а графи ІІ розкладу хвороб, затвердженого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно довідки ВЛК № 111/607. Згадана вище постанова військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби ОСОБА_1 , 21.06.2024, згідно вимог Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, направлена на перевірку військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого відправлення на затвердження штатною Регіональною військово-лікарською комісією.
За результатами перевірки військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , постанова ВЛК ОСОБА_1 повернена на доопрацювання та дообстеження. Відповідно постанова ВЛК ОСОБА_1 не направлялася на затвердження штатною Регіональною військово-лікарською комісією. Проте позивач, у порушення пункту 3.3 глави 3 розділу ІІ Положенням про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (далі- Положення №402), не пройшов повторний огляд ВЛК після обов'язкового обстеження у спеціалізованому лікувально -профілактичному закладі. Станом на 16.12.2025 ОСОБА_1 , починаючи з червня 2024 року, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для доопрацювання постанови ВЛК від 19.06.2024 не звертався. У зв'язку з чим матеріали щодо проходження ВЛК позивачем були визнані такими, що не підтверджені, а запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ЄДРПВР) не вносився, оскільки підстави для його внесення підтвердженими не були.
Представник відповідача зауважує, що станом на сьогодні єдиним способом встановити ступінь придатності до військової служби позивача є повторне проходження ВЛК на визначення придатності до військової служби. Враховуючи наявність в позивача медичних документів, відсутні об'єктивні перешкоди для повторного проходження ВЛК. Окрім цього, визнання позивача непридатним до військової служби суттєво не змінить його становище, оскільки станом на сьогодні позивач перебуває на спеціальному обліку, як заброньований від призову на військову службу по мобілізації.
Звернено увагу, що у подальшому після не підтвердження комісією ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визначеної у довідці ВЛК № 111/607 від 19.06.2025 статті розкладу хвороб, позивач був направленим на дообстеження у спеціалізованих лікувально- профілактичних закладах. Проте позивач не обстежувався та повторного ВЛК не проходив, про що на довідці ВЛК №111/607 від 19.06.2024 виконано запис олівцем «діагноз на 17б». Окрім цього, працівниками 3-го відділу неодноразово здійснювалися спроби повідомити позивача про необхідність перепройти військово-лікарську комісію у зв'язку із не підтвердженням визначеного довідкою ВЛК № 111/607 від 19.06.2025 діагнозу та необхідністю визначення належного ступеня придатності до військової служби. Таким чином, враховуючи, що з моменту обстеження позивача пройшло вже більше трьох років, єдиним способом визначення ступеня придатності до військової служби сьогодні є нове проходження ВЛК.
Представниця позивача скористалася правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 24.12.2025. Представниця позивача наголошує на тому, що на момент проходження військово-лікарської комісії не було законодавчої вимоги щодо затвердження постанови про непридатність з виключенням з військового обліку штатними ВЛК. Лише в редакції від 25.08.2023 у п.3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України зазначено, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Тому відповідач зобов'язаний був внести відомості про виключення з військового обліку позивача, оскільки органи публічної влади повинні діяти відповідно до закону і в межах норм, що визначають їхні повноваження. Вони не повинні діяти свавільно. Якщо дії органу публічної влади виходять за межі його повноважень (ultra vires), такі дії будуть незаконними.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в 3-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.09.2025 №74/2175 ОСОБА_1 на підставі ст. 17а, гр. ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.10).
23.10.2025 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.14-16).
Суд зазначає, що відповідь у матеріалах справи на звернення від 23.10.2025 відсутня.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача щодо не внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку, позивач, в інтересах якого діє представник звернувся до суду із адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.0.22022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993(далі - Закон №3543-ХІІ).
У статті 1 Закону №3543-ХІІвизначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно частини 1 статті 14 Закону №2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно з частиною 9 цієї статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема: організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби; направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду; зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час;
- раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
- раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ визначено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції станом на 15.09.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Згідно з пунктом 3.8 Положення № 402 (у редакції, чинній з 16.04.2021 та на момент виникнення спірних правовідносин 15.09.2022) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну з таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487). Відповідно до пункту 16 Порядку №1487 персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (пункт 20 Порядку №1487). Згідно з пунктом 21 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулює Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII). Відповідно до положень Закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Одним з основних завдань Реєстру є організація та ведення військового обліку громадян України.
До Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» були внесені зміни, а саме частину 1 статті 34 викладено в такій редакції: «1. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки». Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Частина 2 статті 3 цього закону встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України.
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Частина 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина 6 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що органи адміністрування Реєстру:
1) здійснюють аналітичну обробку даних;
2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;
3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України
4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до ч. 8 статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Отже, Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» прямо визначає та покладає права та обов'язки щодо ведення Реєстру на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено зі змісту довідки військово-лікарської комісії, виданої 15.09.2022 за №74/2175, ОСОБА_1 за результатами проходження ВЛК був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.10).
Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не вносилися відомості про непридатність позивача до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку через те, що непридатність до військової служби, яка визначена довідкою ВЛК №74/2175, не підтвердилася. При цьому позивач 19.06.2024 повторно перепройшов ВЛК у Тлумацькій позаштатній ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами чого ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно довідки ВЛК №11/607. Вказана довідка була направлена на перевірку військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого затвердження штатною Регіональною військовою-лікарською комісією, однак така була повернена на доопрацювання та дообстеження. Відтак, відповідач стверджує, що у зв'язку із тим, що матеріали щодо проходження ВЛК позивачем були визнані такими, що не підтверджені штатною Регіональною військово-лікарською комісією, то підстав для внесення відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів немає.
Оцінюючи доводи відповідача, суд звертає увагу на те, що останнім були застосовані норми Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ( затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402) у редакції, яка до спірних правовідносин застосована бути не могла.
Так, як вбачається з наведених вище норм Положення №402 у редакції, яка була чинною до 25.08.2023, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Редакція Положення про ВЛК від 25.08.2023, яка діяла до внесення змін 4.05.2024, передбачала, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Таким чином, на момент проходження позивачем ВЛК, Положення про ВЛК передбачало, що рішення ВЛК оформлюються довідкою і не потребують подальшого затвердження штатною ВЛК. В подальшому, норма пункту 3.8. зазнала змін в частині необхідності затвердження постанови ВЛК у виді довідки міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки штатною ВЛК і лише 04.05.2024, тобто майже через 2 роки після проходження позивачем ВЛК, Положення про ВЛК унормувало, що у випадку встановлення районною ВЛК непридатності військовозобов'язаного до військової служби, документальне підтвердження цього факту здійснюється свідоцтвом про хворобу, яке затверджується штатною ВЛК.
Отже, застосування відповідачем до спірних правовідносин редакції пункту 3.8. Положення про ВЛК від 04.05.2024 суперечить Конституції України.
Відповідач не довів належними доказами те, що станом на час отримання позивачем висновку про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, щодо нього взагалі існували передбачені Положенням підстави для направлення довідки/ історії хвороби на затвердження штатною ВЛК.
Інакше кажучи, зміни, внесені до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402) наказами Міноборони від 18.08.2023 №490 та від 27.04.2024 №262 до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки позивач пройшов огляд ВЛК ще 15.09.2022, тобто до внесення цих змін.
Відповідач під час розгляду справи достовірність даних, зазначених у довідці ВЛК від 15.09.2022 №74/2175, не спростував.
Одночасно з цим, відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідачем внесені не були, чого останній не спростовує.
З аналізу наведених положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово-лікарською комісією рішення від 15.09.2022 №74/2175 відносно позивача про непридатність позивача до військової служби за станом здоров'я фактично мало наслідком і виключення позивача з військового обліку, оскільки ці та інші норми законодавства станом на 15.09.2022 не передбачали можливість прийняття під час мобілізації відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та /або відповідними військово-лікарськими комісіями рішень про визнання військовозобов'язаного непридатним до військової служби за станом здоров'я із залишенням такого військовозобов'язаного на військовому обліку.
При цьому, виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов'язаним, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
З огляду на це, відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині невнесення відомостей щодо позивача про непридатність його до військової служби із виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у період з 15.09.2022.
Суд зауважує, що належним способом захисту, який направлений на відновлення порушеного права позивача є саме зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 15.09.2022 №74/2175.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 5 статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Положенняст.382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.
За таких обставин, відсутня необхідність застосування положеньст.382 КАС України.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, до стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (80%), понесення яких підтверджується квитанцією від 16.11.2025, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 15.09.2022 №74/2175.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень вісімдесят чотири копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.