ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"23" лютого 2026 р. справа № 300/855/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві вказується про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 77, частиною першою статті 79 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.
Так, відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Проте, позивач, долучивши до матеріалів адміністративного позову письмові документи, які вважає доказами на підтвердження відповідних обставин, не засвідчив їх копії (всі сторінки документів) на відповідність оригіналам у встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України “Про судовий збір»).
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що звернена до суду позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру.
Тобто при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою, відповідно до положень статтей 4, 6 Закону України “Про судовий збір» та заявлених позовних вимог, позивач повинна сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Проте, як свідчать матеріали позовної заяви позивач не надав суду документ про сплату зазначеного судового збору.
Однак, за змістом позовної заяви, позивач вказує, що підлягає звільненн від сплати судового збору у зв'язку із важким матеріальним становищем у сім'ї.
В даному аспекті суд вказує, що згідно із частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, необхідною умовою звільнення чи відстрочення сплати судового збору є подання до суду належних доказів перебування особи у скрутному матеріальному становищі та відсутності у зв'язку із цим об'єктивної можливості сплатити судовий збір.
Однак, позивач на підтвердження перебування у важкому майновому становищі не надав суду жодних доказів, що свідчить про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» належними доказами скрутного матеріального становища, які повністю відображатимуть розмір річного доходу позивача, слід вважати відомості органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік в сукупності із відомостями Державної податкової служби України про наявність/відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція з цього питання узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 25 січня 2025 року у справі № 320/7475/23.
Отже, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав документ про сплату судового збору, або інших документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- копій доданих до позовної заяви документів належним чином засвідчених у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви, в якій зазначити місцезнаходження оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.