20 лютого 2026 року Справа № 280/11078/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9а, код ЄДРПОУ 08803498)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної гвардії України в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України у поновленні строку подання заяви про одноразову грошову допомогу;
визнати протиправною відмову у розгляді заяви позивача по суті;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 поновити строк подання заяви позивача;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти та розглянути заяву позивача разом із поданими документами відповідно до Порядку №975 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві»
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є дружиною загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штаб-сержанта, начальника стрільбища військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті нещасного випадку, причина смерті якого пов'язана з проходженням військової служби. Разом із тим, військова частина тривалий час не оформлювала необхідні документи для отримання одноразової грошової допомоги, а саме: акт службового розслідування від 14.02.2025; постанова військово-лікарської комісії №82 від 04.04.2025; довідка про нещасний випадок №69/25; довідка №4071 про обставини смерті; витяг з наказу про виключення зі списків; інші документи, які були необхідні для подання заяви. Всі ці документи були передані лише 27.05.2025 року, а окремі у серпні 2025 року. Тому об'єктивно до 30.05.2025 позивач не могла подати повний пакет документів, як цього вимагає Порядок №975, тому тільки 15.07.2025 року позивачем засобами поштового зв'язку подано заяву про призначення одноразової допомоги. Проте, листом № 10/57/12-4309-2025 від 13.06.2025 та листом від 06.11.2025 ВЧ НОМЕР_2 відмовила у призначення одноразової грошової допомоги, посилаючись на пункт 9 статті 16-3 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей». Вважаючи таку відмову протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов зокрема зазначив, що оскільки військовою частиною НОМЕР_2 не приймалося рішення про відмову у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, адміністративний позов подано до неналежного відповідача.
Третя особа проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у письмових поясненнях, зокрема зазначила, що відповідно до наявного у матеріалах справи свідоцтва про смерть (додавалося до позовної заяви) датою смерті ОСОБА_2 є 13.02.2022, а датою складання актового запису про смерть - 17.02.2022. Отже, трирічний строк на подання заяви про виплату ОГД закінчився для Позивача щонайпізніше 17.02.2025 і позивачем було подано заяву про виплату ОГД 15.07.2025 з пропуском вказаного трирічного строку. Таким чином, позивачем пропущено трирічний строк на подання заяви про виплату ОГД, який згідно з чинним законодавством є остаточним і не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску. Пропуск позивачем трирічного строку на подання заяви про виплату ОГД має наслідком втрату нею права на виплату ОГД. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач є дружиною померлого (загиблого) під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 унаслідок нещасного випадку.
15.07.2025 позивач подала відповідачу заяву про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю (загибеллю) ОСОБА_2 .
У задоволенні вказаної заяви було відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем трирічного строку на подання такої заяви.
Позивач вважає, що трирічний строк на подання заяви про виплату одноразової грошової допомоги нею пропущено з поважних причин, зокрема, через зволікання відповідача з оформленням документів, які мають бути додатками до такої заяви. На думку позивача, через пропуск вказаного строку з поважних причин цей строк підлягає поновленню, а одноразова грошова допомога виплаті позивачу, у зв'язку із чим звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (стаття 40 Закону №2232-ХІІ).
Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII в редакції на час виникнення спірних відносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону №2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
За змістом статті 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із частиною першою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Відповідно до частини шостої, восьмої та дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Так, питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану визначено постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168).
Так, пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року №484 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України (далі Порядок №484), які визначають процедуру виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», особам, які мають право на її виплату, в разі загибелі військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), зазначених у пунктах 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168), а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до пункту 1 Порядку №484 у разі загибелі (смерті) військовослужбовців у період воєнного стану під час виконання ними обов'язків військової служби виплата ОГД здійснюється відповідно до вимог абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168.
Відповідно до пункту 6 Порядку №484, для призначення та виплати ОГД особи, які мають право на отримання ОГД, звертаються до Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ), територіального управління Національної гвардії України, з'єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров'я, установи Національної гвардії України (далі - військова частина) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або до військової частини Національної гвардії України, визначеної командувачем Національної гвардії України, на яку покладаються функції щодо призначення та виплати ОГД (далі - уповноважений орган), із заявою кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання ОГД, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату ОГД.
Згідно пункту 7 Порядку №484, до заяви додаються завірені копії:
свідоцтва про смерть військовослужбовця;
постанови військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), що призвело до загибелі (смерті) військовослужбовця;
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов'язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується ОГД, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до якого внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідки про реєстрацію місця проживання (у разі, коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою);
свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати ОГД батькам загиблого (померлого);
рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати ОГД усиновлювачам загиблої (померлої) особи;
свідоцтва про шлюб - для виплати ОГД дружині (чоловікові);
свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати ОГД дитині;
довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності,- для виплати ОГД непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи;
рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю загиблого (померлого) військовослужбовця з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку,- для виплати ОГД чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім'єю із загиблим (померлим) військовослужбовцем;
медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров'я,- подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на ОГД та визначення часток на отримання ними ОГД;
свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати ОГД онукам загиблої (померлої) особи;
рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування - у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця;
рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім'ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону;
витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання ОГД, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблого (померлого) військовослужбовця.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД особі у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, така особа подає до уповноваженого органу заяву про виплату ОГД, документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-сімнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідчену у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №484, уповноважений орган під час оформлення документів для призначення ОГД:
перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 7 цих Порядку та умов;
визначає перелік осіб, які документально підтвердили своє право на отримання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її отриманням, але не надали (надали не всі) документи;
готує висновок щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, та подає його в 10-денний строк із дня реєстрації документів, поданих такими особами, до Головного управління НГУ з додаванням документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.
Згідно пункту 11 Порядку № 484 для вирішення питання щодо виплати ОГД у Головному управлінні НГУ наказом командувача Національної гвардії України призначається комісія з питань виплати ОГД, до складу якої входять представники структурних підрозділів з фінансово-економічних, юридичних, медичних питань, а також з питань персоналу та державного нагляду за охороною праці.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 484 Головне управління НГУ в місячний строк з дня надходження висновку щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, поданого відповідно до абзацу четвертого пункту 10 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися за її отриманням, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення такої особи (таких осіб) з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Під час воєнного стану рішення про призначення ОГД приймається Головним управлінням НГУ протягом трьох місяців з дня отримання документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.
Згідно пункту 13 Порядку № 484 після прийняття рішення про призначення ОГД Головне управління НГУ (за наявності коштів державного бюджету на відповідні виплати) здійснює перерахування коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 484 ОГД виплачується на підставі наказу уповноваженого органу шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений особою в заяві.
Пунктом 15 Порядку № 484 передбачено, що якщо після призначення ОГД за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми ОГД вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату ОГД, або між особами і уповноваженим органом, щодо права на призначення і виплату ОГД та/або її розміру уповноважений орган призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
З вищевикладеного вбачається, що з урахуванням Порядку № 484 прийняття рішень про призначення та виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» належить до повноважень Головне управління НГУ, а не підпорядкованої їй військової частини. До повноважень військової частини НГУ входить: перевірка наявності документів, передбачених пунктом 7 цих Порядку та умов; визначення переліку осіб, які документально підтвердили своє право на отримання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її отриманням, але не надали (надали не всі) документи; підготування висновку щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, та подає його в 10-денний строк із дня реєстрації документів, поданих такими особами, до Головного управління НГУ з додаванням документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.
Судом встановлено, що позивач є дружиною померлого (загиблого) під час проходження військової служби військовослужбовця ОСОБА_2 . ОСОБА_2 помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 унаслідок нещасного випадку.
15.07.2025 позивач подала до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України заяву про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю (загибеллю) ОСОБА_2 .
Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України, листом від 04.08.2025 № 10/57/12-7666-2025 повідомила позивача, що її заява та документи 15.07.2025 були отримані військовою частиною НОМЕР_2 та будуть направлені до Головного управління Національної гвардії України (як до розпорядника бюджетних коштів).
У подальшому листом від 15.10.2025 №27/13/3-38334 2025 Головним управлінням Національної гвардії України на адресу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України було надіслано результати розгляду заяви позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (під час проходження військової служби) штаб-сержанта ОСОБА_3 , та документи які були надані на розгляд комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, та інвалідності осіб звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2014 року (далі - Комісія ГУ НГУ).
Згідно листа від 05.11.2025 №10/57/12013352 2025 командування військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України повернуло позивачу документи (разом з додатками згідно переліку) та за результатами розгляду (Комісією ГУ НГУ) повідомило, що у свідоцтві про смерть штаб-сержанта ОСОБА_3 (Серія НОМЕР_4 ) зазначено дату складання актового запису про смерть - 17 лютого 2022 року, тому строк реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги минув 18 лютого 2025 року. Враховуючи викладене, та звертаючи увагу на те, що ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у визначені законодавством строки, Комісією ГУ НГУ прийнято рішення - призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснювати.
Суд зазначає, що Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цього Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Отже, військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України не відмовляла у поновленні строку подання заяви про одноразову грошову допомогу та не відмовляла у розгляді заяви позивача по суті, отже у спірних відносинах військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України не порушувалися права позивача і як наслідок підстав для задоволення позову пред'явленого до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України не має.
При цьому, відмова у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (під час проходження військової служби) штаб-сержанта ОСОБА_3 була прийнята Головним управлінням Національної гвардії України, яке не є відповідачем у спірних відносинах.
Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина п'ята 48 КАС України). Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (частина шоста цієї статті).
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Суд зазначає, що Головне управління Національної гвардії України залучене до участі у справі як третя особа, а тому не може бути замінене як належний відповідач у порядку статті 48 КАС України.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9а, код ЄДРПОУ 08803498)- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 20.02.2026.
Суддя О.В. Конишева