23 лютого 2026 року Справа № 280/1286/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст. 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон України №5076-VI).
За правилами ч.1 та ч.2 ст. 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України №5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер.
Частиною 2 ст. 26 Закону України №5076-VI унормовано, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до п. 9 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Змістом п. 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов'язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі, зокрема, як: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги та дату цього документа; назва органу, у якому надається правова допомога; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми); адреса робочого місця адвоката, дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Отже, ордер у обов'язковому порядку повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога.
Разом з тим, долучений до позову ордер серії АЕ №1282972 від 12.06.2025 виданий на представництво інтересів ОСОБА_1 , у "військовій частині НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та/або ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та/або у судах України всіх інстанцій".
Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, сформульовано висновок про те, що з огляду на пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Отже, системний аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За правилами пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 22.07.2025 подав до військової частини НОМЕР_1 заяву про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина. Листом від 28.07.2025 відповідач відмовив у здійсненні виплат, посилаючись на відсутність повних витягів з ДРАЦС щодо військовослужбовця. Усунувши вказані відповідачем формальні зауваження, позивач повторно звернувся із заявою про виплату 19.09.2025. Станом на дату звернення до суду повторна заява позивача від 19.09.2025 залишається не розглянутою. Відповідь (рішення), відповідачем не надане. Виплата позивачу не здійснюється. З метою з'ясування причин невиплати та відсутності відповіді на повторну заяву адвокатом скеровано адвокатський запит від 26.12.2025 вих.№0447/12-25/712. Однак відповіді на запит адвоката, також не надано. Вазано, що відсутність відповіді на повторну заяву позивача від 19.09.2025р. та невиплата грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, є протиправною бездіяльністю відповідача.
При цьому, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) як батьку зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належну йому частку грошового забезпечення з дня зникнення безвісти 11.03.2025р. та до дня його виключення зі списків особового складу військової частини.
Відтак, позивачу належить уточнити прохальну частину позову відповідно до вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та чітко сформувати позовні вимоги, які передують вимогам зобов'язального характеру.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Суд зазначає, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з уточненою прохальною частиною позову відповідно до вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України з чітко сформованими позовними вимогами, які передують вимогам зобов'язального характеру та належним чином оформленого ордеру (вказавши назву органу, у якому надається правова допомога).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака