23 лютого 2026 року Справа № 280/1385/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) безпідставно виплачені грошові кошти в сумі 45733,34 гривень (сорок п'ять тисяч сімсот тридцять три гривні 34 коп.) в рахунок відшкодування збитків, заподіяних унаслідок отримання без належної на те правової підстави додаткової винагороди в збільшеному до 100 000 грн розмірі за час перебування на лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням, не пов'язаним із захистом Батьківщини, в період з 14.04.2022 по 27.04.2022 включно.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частинами четвертою, сьомою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено про те, що службовим розслідуванням, яке було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.10.2025 № 2051, та результати оформлено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.11.2025 № 2408, встановлено безпідставну виплату додаткової винагороди на період воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , зокрема, безпідставну виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди та обов'язкових нарахувань у загальній сумі 45733,34 гривень (сорок п'ять тисяч сімсот тридцять три гривні 34 коп.).
Проте, в порушення вищевказаних вимог позивач не долучив до позову витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.11.2025 № 2408, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому, не вказує про причини неможливості його надання суду.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин восьмої-дев'ятої статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Суд зазначає, що позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".
Проте, матеріали позовної заяви не містять доказів її направлення відповідачу з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) або у паперовій формі листом з описом вкладення (у разі відсутності відомостей про наявність у відповідача електронного кабінету).
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду докази направлення позовної заяви з додатками відповідачеві з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) або у паперовій формі листом з описом вкладення (у разі відсутності відомостей про наявність у відповідача електронного кабінету).
Разом із цим, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У межах цієї справи позивач як суб'єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача як колишнього військовослужбовця надміру виплаченої додаткової винагороди.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 зробила висновок, що військова служба є різновидом служби публічної.
Частиною п'ятою ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба громадян охоплюється поняттям публічної служби у вжитому в КАС України значенні.
За обставин цієї справи, з позовом до суду звернувся суб'єкт владних повноважень, водночас спірні правовідносини охоплюються поняттям проходження публічної служби, позаяк стверджувана надмірна виплата додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за стягненням якої звернувся позивач, виникла у зв'язку із виявленим неправомірним нарахуванням та виплатою додаткової винагороди, зокрема, відповідачу.
Важливим у цьому контексті є те, що спір у правовідносинах щодо прийняття особи на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, може стати предметом судового розгляду як з ініціативи особи (зазвичай, працівника, кандидата на посаду тощо), так і за позовом суб'єкта владних повноважень (який, як правило, виступає в цих правовідносинах роботодавцем). У такому разі встановлення для учасників одних і тих самих правовідносин різних строків звернення до суду, де суб'єкт владних повноважень матиме для цього тримісячний строк, а особа - строк в один місяць, вочевидь, ставить суб'єкта владних повноважень у переважаюче становище, що не переслідує жодної легітимної мети, порушує принципи рівності, верховенства права та суперечить завданнями адміністративного судочинства.
Беручи до уваги викладене, суд робить висновок, що у даній справі, попри те що позивач є суб'єктом владних повноважень, він, як учасник правовідносин, спір у яких виник у зв'язку з проходженням відповідачем публічної служби, мав звернутися до суду у місячний строк, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 24.01.2025 у справі № 480/11300/23.
Як слідує зі змісту позовної заяви, службовим розслідуванням, яке було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.10.2025 № 2051, та результати оформлено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.11.2025 № 2408, встановлено безпідставну виплату додаткової винагороди на період воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , зокрема, безпідставну виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди та обов'язкових нарахувань у загальній сумі 45733,34 гривень.
Таким чином, з 18.11.2025 позивач був обізнаний про порушення своїх прав, а відтак з того часу для нього розпочався строк на звернення до суду з відповідним позовом.
Проте, даний позов подано позивачем 18.02.2026 за допомогою системи «Електронний суд», тобто поза межами передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення.
З наведеного суд робить висновок, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із даним позовом. При цьому, до позовної заяви позивачем не долучено заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин його пропуску та долученням доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 45733,34 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд встановив, що позовна заява подана в електронній формі.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову до суду, складає 2662,40 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8).
Однак, до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сіпака