23 лютого 2026 рокуСправа № 280/1764/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012),
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №280/1764/25 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 до існуючого розміру пенсії щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 до існуючого розміру пенсії щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000,00 грн., з моменту припинення виплати.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набрало законної сили 20.11.2025 та позивачу видано виконавчі листи.
14.01.2026 від позивача надійшла заява вх.№ 2378 про встановлення судового контролю у справі №280/1764/25.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №280/1764/25 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №280/1764/25 .
05.02.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву вх. № 6113, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить прийняти звіт про виконання постанови суду. У звіті відповідач покликається на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 по справі № 280/1764/24 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі.
12.02.2026 через Електронний суд від позивача надійшли заперечення на Звіт, в яких він вважає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 по справі № 280/1764/24 не виконане. Просить відмовити у прийнятті звіту та накласти на керівника ГУ ПФУ в Запорізькій області штраф.
Суд, розглянувши заяву відповідача, дослідивши звіт про виконання постанови суду, зазначає наступне.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов'язок учасників справи щодо обов'язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов'язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини»).
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення
Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №280/1764/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 до існуючого розміру пенсії щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000,00 грн., з моменту припинення виплати.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено відповідачем.
Надіючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем суду, суд зазначає наступне.
Відповідач у Звіті посилається на те, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено з 01.07.2022 нарахування щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000,00 грн. (перерахунок додається). Станом на 01.01.2026 дана доплата також входить в складові пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (розрахунок додається).
Вказує, що на виконання рішення суду Відповідачем нараховано доплату з 01.07.2022 по 28.02.2026 у розмірі 88000 грн. Донарахована сума внесена до Реєстру судових рішень за №821-50141.
Також, у звіті відповідач стверджує, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 донарахована сума пенсії ОСОБА_1 виплачується відповідно до вимог даної постанови.
З цього приводу суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.7025 № 821 (набрала чинності 17.07.2025) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821).
Відповідно до п. 4 Порядку № 821 видатки на виплату нарахованих пенсій (за рішеннями суду за минулий час, на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік (п. 5 Порядку №821).
Відповідно до абз.2 п.3 Порядку 821 облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).
Однак, доказів включення позивача до Переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень наразі відповідачем не надано.
Також, відсутні докази виплати суми боргу в розмірі 88 000 грн.
Відтак, суд вважає, що відповідачем не обгрунтовано та не підтверджено документально, що ГУ ПФУ в Запорізькій області, у зв'язку із приняттям Постанови №821, вживає заходів щодо погашення нарахованої на виконання рішення суду у вказаній справі заборгованості.
Тому, проаналізувавши поданий ГУ ПФУ в Запорізькій області звіт, суд доходить до висновку, що звіт не свідчить про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.052025 у справі №280/1764/25, оскільки на час подання відповідного звіту відновлення порушеного права позивача не відбулося, оскільки не проведено виплату нарахованих сум пенсійних виплат.
Таким чином, суд доходить до висновку, що заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Оскільки відповідачем - суб'єктом владних повноважень у звіті не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, не наведено достатніх заходів, які вживаються ним для виконання судового рішення, суд відмовляє у прийнятті звіту.
Враховуючи встановленні судом обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у тримісячний строк звіт про виконання судового рішення.
Посилання позивача на те, що Постанова № 821 не розповсюджується на вказані правовідносини суд вважає хибними, оскільки в п.1 Постанови чітко зазначено, що механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум ПЕНСІЙ (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Щодо застосування штрафу.
При вирішенні питання накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, суд враховує приписи абзацу другого частини п'ятої статті 382-3 КАС України, те, що судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), наявність доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд не знаходить достатніх підстав для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №280/1764/25.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №280/1764/25 - три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко