23 лютого 2026 року Справа № 280/10734/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним дії відповідача - ГУ ПФУ в Запорізькій області (Код ЄДРПОУ 20490012), щодо проведення перерахунку розміру пенсії пенсіонера ОСОБА_1 в бік її зменшення з 01.09.2025 року, з посиланням на положення ПКМУ від 23.11.2011 року за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язати відповідача утриматися від вчинення таких дій;
зобов'язати відповідача - ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 та поновити виплату пенсії для позивача ОСОБА_1 , виходячи з раніше встановленого відсотку і складових грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача - ГУ ПФУ в Запорізькій області дорахувати позивачу ОСОБА_1 пенсію, яка була зменшена з 01.09.2025 року, за період : з моменту її зменшення - з 01.09.2025 року, до моменту набрання рішенням законної сили;
стягнути на користь позивача ОСОБА_1 недоплачений розмір пенсії, з моменту незаконного зменьшення (з 01.09.2025 року) до моменту набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як внутрішньо переміщена особа, та як отримувач пенсії по втраті годувальника. До вересня 2025 року позивач отримувала пенсію, у розмірі 23 610 грн, з 01.09.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії для позивача та розмір пенсії було зменшено до 13366.90 грн. На запит було отримано письмову відповідь, в якій відповідач підтвердив зменшення розміру пенсії для позивача з 01.09.2025,вале самого рішення про зменшення не надав, та навіть не вказав про його існування, не навів номера та дати. У свою чергу зменшення розміру пенсійних виплат відповідач обгрунтував наступним: Відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 за № 1210, особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС мають право обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується при обчисленні пенсії. Листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 за № 01-3/241-013-2 затверджена форма довідки про заробітну плату, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, до довідки мають бути долучені первинні документи, на підставі яких вона видається. Враховуючи відсутність первинних документів в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на померлого годувальника ОСОБА_2 , які підтверджують оплату праці у період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 та з урахуванням вимог ПКМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 зменшено. З діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивач не погоджується, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як внутрішньо переміщена особа, та як отримувач пенсії по втраті годувальника. У зв'язку із відсутність первинних документів в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на померлого годувальника ОСОБА_2 , які підтверджують оплату праці у період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії згідно ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 та з урахуванням вимог ПКМУ від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 було зменшено правомірно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд установив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як внутрішньо переміщена особа, та як отримувач пенсії по втраті годувальника.
Позивач зазначає, що до вересня 2025 року отримувала пенсію в розмірі 23610,00 грн, а з 01.09.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії та розмір пенсії було зменшено до 13366,90 грн.
На відповідне звернення представника позивача, відповідач листом від 01.12.2025 повідомив, що відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС мають право обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується при обчисленні пенсії.
Листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 № 01-3/241-013-2 затверджена форма довідки про заробітну плату, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, до довідки мають бути долучені первинні документи, на підставі яких вона видається.
Враховуючи відсутність первинних документів в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на померлого годувальника ОСОБА_2 , які підтверджують оплату праці у період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії згідно ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 та з урахуванням вимог ПКМУ від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 зменшено.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо проведення перерахунку розміру пенсії в бік її зменшення з 01.09.2025, з посиланням на положення ПКМУ від 23.11.2011 за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.91 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
За приписами статті 13 Закону № 796-XII держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Як установлено судом, позивачу призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України № 796-XII.
Статтею 57 Закону № 796-XII визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.
Відповідно до статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №1210 було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Постановою КМУ від 09.12.2021 №1307 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і від 26 вересня 2012 року № 886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", яка набрала чинності з 1 січня 2022 року, крім підпунктів 6 та 8 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 грудня 2022 року, зокрема було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ з 1 січня 2022 року, з 1 березня 2022 року і з 1 грудня 2022 року на найбільш вигідних умовах.
Зазначеною постановою було передбачено, що в разі, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням змін, затверджених цією постановою, буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв'язку.
Відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025 посилається на відсутність первинних документів.
Суд до таких доводів ставиться критично, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи не заперечуєтся сторонами, до вересня 2025 року позивач отримувала пенсію в розмірі 23610,00 грн, а з 01.09.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії та розмір пенсії було зменшено до 13366,90 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду не повинні ігнорувати власні рішення, що були прийняті раніше, скасовувати їх, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами Пенсійного фонду і громадянами, породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.
Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі №294/220/14-ц зазначив, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
В ухвалі від 2 квітня 2019 року у справі № 510/1286/16-а Верховний Суд також зазначив про порушення принципу належного урядування, оскільки порушення прав позивача на соціальне забезпечення сталося з причини неналежного виконання службовими особами держави своїх посадових обов'язків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив принцип належного урядування та порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, здійснивши з вересня 2025 року перерахунок пенсії без урахування вказаної вище довідки, а відтак такі дії є протиправними.
Рішенням від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов'язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 міститься висновок, згідно з яким аналіз положень, зокрема статті 16 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; за Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У п. 70, 71 рішення по справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04, набуло статусу остаточного 20.01.2012) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип “належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Зважаючи на такі рекомендації, адміністративний суд у даній справі також не може погодитися з позбавленням позивача права на одержання пенсії, розмір якої раніше був визначений органом Пенсійного фонду, оскільки таке не відповідає принципу "належного урядування".
Окрім того, Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Особи, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але з вини організації в складі якої особа виконувала роботу в зоні відчуження, не було збережено первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, мають право на призначення/перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
При цьому суд зазначає, що на працівника, не можна покладати відповідальність за відсутність на підприємстві в складі якого особа виконувала роботу в зоні відчуження, первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження. Відсутність первинних документів не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо призначення/перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі cт. 54 Закону № 796-ХІІ.
Відтак, відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у нарахуванні пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження.
Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).
Крім того, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області таким правом не скористалося.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, з метою ефективного захисту порушеного права позивача з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 в бік її зменшення з 01.09.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.09.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з раніше встановленого відсотку та складових грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вимога про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення таких дій, не підлягає задоволенню, оскілька заявлена на майбутнє, а судовому захисту підлягають виключно порушені права. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а дана вимога спрямовані на майбутнє. Також відсутні докази того, що відповідачем, після ухвалення даного рішення, не буде виплачуватись пенсія в належному розмірі.
Вимога про зобов'язання відповідача дорахувати позивачу пенсію, яка була зменшена з 01.09.2025, за період з моменту її зменшення - з 01.09.2025, до моменту набрання рішенням законної сили, не підлягає задоволенню, оскільки охоплюється задоволеними вимогами.
Вимога про стягнення на користь позивача недоплачений розмір пенсії, з моменту незаконного зменшення (з 01.09.2025) до моменту набрання рішенням законної сили, не підлягає задоволенню, оскільки визначення точного розміру пенсійних виплат, які підлягають нарахуванню та виплаті позивачу, належить до компетенції відповідача як суб'єкта владних повноважень, який здійснює призначення, перерахунок та виплату пенсій. При цьому відсутні підстави вважати, що такий спосоіб захисту, як зобов'язання відповідача вчинити дії на поновлення порушених прав позивача, буде неефективним та не забезпечить повне поновлення прав позивача у спірних правовідносинах. Відтак позовні вимоги про про стягнення недоплаченого розміру пенсії, з моменту незаконного зменшення (з 01.09.2025) до моменту набрання рішенням законної сили, суд вважає безпідставними та передчасними, оскільки остаточний розмір належних позивачу до виплати сум може бути встановлений лише після здійснення відповідачем відповідного перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 в бік її зменшення з 01.09.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.09.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з раніше встановленого відсотку та складових грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова