про повернення позовної заяви
23 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/719/26
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 через представника адвоката - Мешко Віру Михайлівну звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу роботи період роботи з 08.05.1984 по 22.07.1993 року, в Закарпатському автоцентрі «КАМАЗ», на підставі записів в трудовій книжці № НОМЕР_1 від 01.11.1981 за номерами з 5 по 9 та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня набуття права, а саме із 23.08.2025 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом уточнення позовних вимог у відповідності до учасників справи (відповідно до кількості учасників справи).
18 лютого 2026 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено уточнену позовну заяву із зазначенням двох відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Разом з тим, позовні вимоги звернені тільки до одного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Водночас, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 №990/150/23 наголосила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Тобто, зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Як вбачається з поданої уточненої позовної заяви позивачем вказано відповідача-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, однак згідно тексту позовної заяви до такого відповідача не заявлено будь-яких позовних вимог, не наведено жодних обґрунтувань чим такий суб'єкт владних повноважень порушив права позивача, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права саме цим суб'єктом владних повноважень та коли позивач дізнався про порушення своїх прав саме цим суб'єктом владних повноважень.
Суд вказує, що під час розгляду справи по суті, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем. При цьому суд наділений правом залучити до участі у справі співвідповідача чи другого відповідача.
Однак суд наголошує, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд не наділений правом виключати відповідачів, вимог до яких позивачем не заявлено, обґрунтувань порушень прав якими також не наведено, зі складу учасників справи. Таким обов'язком наділений саме позивач у своїй позовній заяві до відкриття провадження в адміністративній справі.
Суд вкотре зазначає, що дотримання положення пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, а саме: в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, є обов'язком позивача, а не правом як помилково вважає представник позивача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що поданий представником позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху адміністративний позов не відповідає вимогам КАС України.
Відтак, перевіряючи повноту усунення позивачем недоліків позовної заяви, суддя вважає, що такі недоліки позивачем не усунуті.
Відповідно до п. 1 ч.4 с.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачу на підставі вищезазначених положень КАС України.
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ю.Ю.Дору