про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/873/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просять: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2025 № 404 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 , як матері загиблого військовослужбовця; 2) Визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.08.2025 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 , як матері загиблого військовослужбовця; 3) Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця; 4) Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2025 № 404 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як дочки загиблого військовослужбовця; 5) Визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.08.2025 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як дочки загиблого військовослужбовця; 6) Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як члену сім'ї та утриманці загиблого військовослужбовця.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 грн.
У той же час, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, у разі подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, кількома позивачами, кожному з позивачів належить сплатити судовий збір окремим платіжним документом за кожну з вимог немайнового характеру.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивачами заявлено чотири вимоги немайнового характеру (по дві вимоги щодо кожного з позивачів).
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову, в якому заявлено чотири вимоги немайнового характеру становить 5324,80 грн.
Однак, доказів на підтвердження сплати судового збору суду не надано.
В позовній заяві позивачі зазначають, що відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту", та на підставі п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", вони звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Так, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз наведених норм вказує на те, що члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Кабінетом Міністрів України постановою від 23.09.2015 №740 затверджено Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі - Порядок №740).
Відповідно до пункту 13 Порядку №740 рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).
За змістом пункту 19 Порядку №740 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302.
Таким чином, особа набуває статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України після прийняття рішення місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за відповідною заявою особи, та має наслідком видачу посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України".
Матеріали позову не містять зазначених доказів, а отже не доведено підстави звільнення від сплати судового збору.
Відтак, позивачам необхідно надати докази на підтвердження сплати кожним із них судового збору у розмірі 2662,40 грн., окремими платіжними документами.
Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивачі зокрема просять визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2025 року № 404, та визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.08.2025 року.
В той же час, позовна заява надійшла до суду 19 лютого 2026 року, що свідчить про пропуск позивачами строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
У прохальній частині позовної заяви позивачі просять визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав поважними та поновити даний строк.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Однак, позивачами до матеріалів позову не додано заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням підстав для такого поновлення.
Згідно з ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, позивачам необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачам необхідно надати суду: докази на підтвердження сплати кожним із них судового збору у розмірі 2662,40 грн., окремими платіжними документами; заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачам строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивачів, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька