23 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/276/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 071750002156 від 05 січня 2026 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області перевести позивача ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 11.06.1982 року по 02.03.2022 року на посадах в органах митної служби, та здійснивши нарахування пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1346 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання/ранг, надбавка за вислугу років), виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України, довідки від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1347 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. З метою переходу на інший вид пенсії позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою, однак у задоволенні такої було відмовлено, оскільки заявнику присвоювалися спеціальні звання, тому періоди роботи на митниці не можуть бути зараховані до стажу державної служби. Вказану відмову вважає протиправною та такою, що суперечить нормам Митного кодексу України, відповідно до яких пенсійне забезпечення осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Закону України «Про державну службу».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов. Окрім того, вказаною ухвалою постановлено зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області надати суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали належним чином завірені копії всіх документів, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення.
09 лютого 2026 року представником третьої особи було подано до суду письмові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначив, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
10 лютого 2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому із заявленими позовними вимогами не погоджується. Так, зокрема, зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави для зарахування до стажу державної служби період роботи в органах державної митної служби позивача з 01.05.2016 по 02.03.2022. Підстави для переведення пенсії позивача на пенсію відповідно до норм Закону України «Про державну службу» відсутні, тому його вимога стосовно врахування при призначенні такого виду пенсії довідок, є передчасною. Така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області з 2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.12.2025 позивач звернувся із заявою ГУ ПФУ в Закарпатській області про перехід з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 11.06.1982р. по 02.03.2022р. на посадах в органах митної служби, та здійснивши перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1346 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання/ранг/, надбавка за вислугу років), виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України та довідки від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1347 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України.
За принципом екстериторіальності вказана заява позивача розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
05 січня 2026 року ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення №071750002156 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю у позивача необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням органу Пенсійного фонду України, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст.46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірні правовідносини виникли з приводу відмови органу Пенсійного фонду України перевести позивача на інший вид пенсії, зокрема, пенсію державного службовця.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закону №889), яким врегульовано, в т.ч. питання пенсійного забезпечення державних службовців.
За нормами ст.90 Закону №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Поряд з цим, згідно з п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889).
Отже, при наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі №560/2398/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року регулювалися нормами ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723).
Так, ч.1 зазначеної статті передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, необхідною умовою для отримання вказаного виду пенсії є наявність у особи спеціального стажу на посадах державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723 та спеціальними актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 05.09.1979 року, встановлено:
- з 11 червня 1982 року по 02 березня 2022 року позивач працював на посадах інспектора, старшого інспектора, головного інспектора, в.о. начальника вантажного відділу № 2, начальника відділу митного поста «Соломоново» Чопської і Закарпатської митниці;
- 15 червня 1995 року прийняв Присягу державного службовця;
- 17 травня 1997 року присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»;
- 01 квітня 2004 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу»;
- 25 червня 2005 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу»;
- 20 червня 2007 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу;
- 04 червня 2013 року присвоєно 11 ранг державного службовця;
- 24 грудня 2013 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи 1 рангу»;
- 08 грудня 2019 року присвоєно 7 ранг державного службовця;
- 10 липня 2020 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»;
- 21 липня 2020 року присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3
рангу»;
- з 02 березня 2022 року припинено державну службу у зв'язку з досягненням 65-річного віку відповідно до п.7 ч.1 ст.83 Закону «Про державну службу».
Статтею 37 Закону №3723 визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно п.8 розділу ХІ Закону №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016) було регламентовано, що ним визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до п.2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
У постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17 у подібних правовідносинах Верховний Суд вказав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №283.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналізуючи наведені положення Митного кодексу України та пункту 2 Порядку №283, суд дійшов висновку, що період проходження служби посадовими особами митних органів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» і в тому разі, якщо таким особам присвоювалися спеціальні звання під час проходження служби.
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 року (справа №586/965/16-а) та від 18.03.2021 року (справа №500/5183/17).
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 та ст.37 Закону №3723, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З огляду на викладене, суд вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області №071750002156 від 05 січня 2026 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію державного службовця 29 грудня 2025 року, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення на пенсію слід проводити саме з цієї дати.
З урахуванням протиправності спірного рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов'язане перевести позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII, з урахуванням довідок Закарпатської митниці від від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1346 та від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1347 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати звернення із відповідною заявою, тобто з 29 грудня 2025 року.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача 1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області №071750002156 від 05 січня 2026 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 11.06.1982 року по 02.03.2022 року на посадах в органах митної служби, та здійснивши нарахування пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1346 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання/ранг/, надбавка за вислугу років), виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України, довідки від 25.12.2025р. №7.7-22/33-1347 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України, починаючи з 29 грудня 2025 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич