Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
23 лютого 2026 року Справа №580/13523/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву Управління поліції охорони в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 21360,85 грн, -
08 грудня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління поліції охорони в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 21360,85 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року справу № 580/13523/25 передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року позовна заява була залишена без руху, позивачеві надано строк протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
16 лютого 2026 року до суду на виконання вказаної ухвали надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що підставою звернення до суду є невиконання відповідачем майнового зобов'язання щодо компенсації витрат на навчання, а не правомірність чи неправомірність звільнення зі служби.
На думку позивача факт звільнення є лише юридичним фактом, з яким договір пов'язує виникнення обов'язку відшкодувати витрати, однак сам спір має майновий характер та стосується виконання.
Вказані обставини на думку позивача свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, служба в поліції є публічною службою.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінюючи зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення з огляду на таке.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду з урахуванням положень частини п'ятої статті 122 КАС України, суд зазначає, що вказаною нормою встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Суд встановив, що позивач не надав доказів того, що він вчинив усі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту.
Суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Посилання позивача на те що підставою звернення до суду є невиконання відповідачем майнового зобов'язання щодо компенсації витрат на навчання, а не правомірність чи неправомірність звільнення зі служб, суд вважає необґрунтованим та зазначає таке.
Так, Верховний Суд у справі № 560/1389/20 (постанова від 21.01.2021), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
У постанові від 01.02.2024 у справі № 400/210/21 Верховний Суд, аналізуючи положення частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 7 Порядку № 964 виснував, що право на звернення до суду у позивача у цій справі (правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі) може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Відповідачем 18.06.2025 написано розписки, якими останній зобов'язався сплатити заборгованість на протязі року, сплачуючи на рахунок УПО Черкаської області щомісячно 1781 грн. Вказані розписки свідчать про обізнаність добровільного відшкодування витрат. Таким чином, 18.07.2025 року сплинув останній день строку сплати відповідачем відповідних витрат, отже, останнім днем встановлено місячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом є 18.08.2025 року. Окрім того, за пунктом 3.5 договору №130 від 31.01.2024 року витрати, зазначені у п. 3.4. договору компенсуються поліцейським протягом 20 календарних днів з дати звільнення, переміщення в органах закладах та установах поліції на банківські реквізити, зазначені у п.7.1. розділу договору.
Таким чином вказані позивачем обставини щодо досудового врегулювання спору 09.09.2025 року не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Також, позивачем не зазначено інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено, а ті що наведені з огляду на їх зміст не є такими, що створювали чи могли створити в майбутньому перешкоди для звернення до суду.
У відповідності до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Управління поліції охорони в Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 21360,85 грн, - повернути позивачеві.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв